Чому заблокувала вступ України в НАТО. Меркель вперше пояснила свою політику щодо путіна
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель у своєму першому великому інтерв’ю після російського вторгнення в Україну спробувала захистити свою політику у відносинах із Володимиром Путіним та блокування Німеччиною руху України до НАТО в 2000-х роках.
Меркель заявила німецькому журналісту та письменнику Олександру Осангу у великому інтерв’ю телеканалу ARD, що їй немає за що вибачатися ні за свою реакцію на анексію Росією Криму, коли вона підтримала антиросійські санкції, ні за протидію вступу України до НАТО, яке вона вважала передчасним, пише ВВС.Україна
Чому заблокувала рух України у НАТО
Україна просила надати їй “Плану дій щодо членства в НАТО” за президента Ющенка і була досить близька до цього. Тоді після дочасних виборів нова демократична коаліція взяла курс до НАТО та направила звернення щодо ПДЧ за підписами президента Ющенка, спікера Яценюка та прем’єр-міністра Тимошенко.
Однак у 2008 році на бухарестському саміті альянсу отримала відмову через позицію Німеччини та Франції.
Тоді очікували, що Грузія та Україна може отримати ПДЧ. Зібрання ще називали “самітом великих надій”. Проте врешті обмежились формальним визнанням євроатлантичних перспектив у майбутньому.
Через цю позицію Володимир Зеленський у квітні цього року звинуватив Ангелу Меркель та колишнього президента Франції Ніколя Саркозі у прорахунку, який додав Росії впевненості, що Україна залишиться у зоні її впливу.
У вівторок колишня канцлерка Німеччини пояснила у півторагодинному інтерв’ю, що розуміла, як думає Путін, і не хотіла його провокувати.
“Величезна трагедія те, що це не спрацювало, але я не звинувачую себе в тому, що намагалася”, – зізналася Меркель, яка, будучи канцлером, рідко пускалася в такі одкровення.
Ангела Меркель також заявила, що в ті роки Україна не була готова приєднатися до НАТО, оскільки, за її словами, була ще незрілою демократією та керувалась олігархами.
“Тому ми не могли сказати: окей, завтра ми візьмемо її до НАТО, – пояснила Меркель. – Україна не була тією країною, якою ми знаємо її зараз. Це була дуже розколота Україна… розбіжності були навіть між реформістськими силами – Тимошенко та Ющенком. Це означає, що вона не була всередині країною з зміцнілою демократією”.
У той час керівниця уряду Юлія Тимошенко дійсно займала не надто впевнену позицію щодо НАТО, хоча і підписувала листа з проханням надати ПДЧ.
У 2008 році опитування українців показували, що вступ до НАТО підтримували 20-30% опитаних, а проти виступали близько 40-50%. радикально ситуація з підтримкою змінилась в 2014 році після анексії Криму та початку війни на Донбасі.
Меркель зізналася, що боялася того, що це спонукає Росію зашкодити Україні. Після початку війни в 2022 році багато хто став критикувати Меркель за це рішення, стверджуючи, що Путін ніколи б не наважився розпочати війну, якби на Україну поширювалися гарантії безпеки НАТО.
Колишня канцлерка заявила, що заблокувала шлях України до членства в альянсі, виходячи з інтересів цієї країни.
“Не можна стати членом НАТО за один день, – сказала Меркель. – Я була цілком впевнена, що Путін не дозволить так просто цьому статися. З його точки зору це було б оголошення війни”.
За словами Меркель, таким чином вдалося виграти час: “Це трохи заспокоїло ситуацію і дало Україні час розвинутись у країну, якою вона стала зараз”.
За кілька місяців після саміту в Бухаресті Росія напала на Грузію, а в 2014 році її війська анексували український Крим.
Коли зрозуміла небезпеку
Меркель також розповіла, що почала серйозно ставитися до можливості російського вторгнення, що насувалося, в останні кілька тижнів свого перебування на посаді, коли вона була присутня на саміті G20 у Римі.
Це було наприкінці 2021 року.
“Були натяки, і ми багато говорили про це, – згадує вона. – Я зрозуміла, що Путін покінчив із Мінським процесом”.
Ангела Меркель наполягає, що вона не була наївною у переговорах із Путіним.
“Дипломатія не є помилковою лише тому, що вона не спрацювала… Військове стримування – це єдина мова, яку він розуміє”, – сказала вона про російського президента.
Меркель недвозначно засудила агресивну війну Росії, проте додала, що й Захід не зробив усього необхідного, щоб їй запобігти.
“Те, що сталося – це велика помилка з боку Росії… розрив з усіма нормами міжнародного права, які дозволяють нам мирно співіснувати в Європі”.
“Я не поділяю думку пана Путіна, щоб було ясно, – наголосила Ангела Меркель. – Але нам не вдалося створити архітектуру безпеки, яка могла б запобігти цій війні в Україні. І ми повинні подумати і про це теж”.
Меркель також згадала свою зустріч з Путіним у Сочі в 2007 році (яка запам’яталася тим, що російський президент впустив до кімнати собаку, знаючи, як прийнято вважати, що канцлер боїться собак).
За словами Меркель, Путін тоді їй сказав, що розпад СРСР був найбільшою геополітичною катастрофою (Путін висловлював таку думку і раніше, але перед західною аудиторією почав говорити про це публічно лише пізніше), а вона йому відповіла, що для неї, яка народилася у Східній Німеччині, крах Радянського Союзу став найбільшим успіхом у житті.
Тоді вона і зрозуміла, що вони з Путіним зовсім по-різному дивляться на світ і не дійдуть згоди щодо цінності демократії, розповіла Меркель.
ЗакарпатПост цілодобово бореться на інформаційному фронті у ці складні часи, і зараз, як ніколи, ми потребуємо вашої підтримки. Під час війни ми втратили рекламу, а отже основну частину прибутків, спрямованих на те, щоб доносити вам оперативно найсвіжіші новини. Підтримайте сайт ЗакарпатПост фінансово. Одержувач: ТОВ «ЯСНО МЕДІА», Рахунок: UA163052990000026000003605115, ЄДРПОУ 43832020, ПриватБанк, призначення платежу: “Інформаційні послуги”.
