Хто такий язичницький Купало та чому його святкують закарпатські християни. ВІДЕО
Зазвичай ми говоримо про відомих людей, про яких ви не знаєте нічого, або знаєте зовсім мало. Тож наша сьогоднішня розмова про Івана Купала. Хто це такий? Чому давнє свято досі святкують в Україні загалом та на Закарпатті зокрема?
Хто такий Купало
Купало, Іван Купало, Купайло . Загалом назв багато. Названо свято на честь язичницького божества. Відомого ще з дохристиянських часів. Святкують його у багатьох європейських країнах. У всіх слов’ян свято називається Івана Купала. Наші пращури відзначали його в день літнього сонцестояння – 24 червня. За новим стилем це 7 липня. Купало символізує народження літнього сонця. А от де взялося у нього популярне серед християн ім’я Іван? Справа в тому, що з впровадженням християнства священники не могли викоренити язичницькі традиції у населення. Тож вирішили їх поєднати. Тобто Купала прив’язали до Івана Хрестителя, встановили дату – 7 липня і так з’явився Іван Купало. На території України купальські звичаї людей різняться, але є й спільні риси – ватра, хороводи, плетіння вінка і пускання його на воду.
Найвідоміша локація України
Найвідомішою локацією, пов’язаною зі святкуванням Івана Купала є Закарпаття. А саме – водоспад Шипіт.
Щороку, починаючи з 1993 року, біля підніжжя гори Гимба, почали збиратися неформали, аби відірватись від щоденної суєти разом. Збираються вони 6 липня, але деякі прибувають ще 1-го. І там чути звуки гітар та барабанів, сопілок та інших народних інструментів, доноситься спів та сміх, розпалюється велетенська ватра, а романтики можуть відправитись ще й пошукати квітку папороті, яка за легендою, цвіте всього раз на рік і саме у купальську ніч.
Де ще на Закарпатті можна відсвяткувати Купала
На Закарпатті святкують Купала і в Ужгороді. Але тут локації можуть змінюватися у межах міста. Цьогоріч – біля обласної філармонії, торік – у скансені. Цікаво, що купальські традиції в Україні саме на Закарпатті збереглися найменше. Деякі елементи свята, досі, щоправда, зберігають у народній пам’яті гуцули. Утім в останні роки свято стає дедалі популярнішим завдяки народним гулянням.
Як відзначають Купала
До свята роблять величезну ватру, як символ сонця, тепла, родинного багаття. Чим вона вища – тим краще. Поруч розпалюють невелике вогнище – через нього стрибають, аби вогнем очиститись від усього злого. Також невід’ємним елементом є вода, масові купання, плетіння вінка і пускання його за течією. Це – таке собі веселе дівоче ворожіння, за яким визначали долю – до якого берега приб’є – звідти і пара буде. Хлопці часто підстерігали дівчат, аби зловити вінок саме від тієї, яка подобається. Отже стихіями свята є вогонь, вода, земля, якою ходили босоніж і рослинність. Це – не лише вінки. Перед святом також збирали різні лікарські трави, бо вірили, що у цей час вони наділені найбільш цілющими властивостями. Ну і… звичайно ж, пошуки квітки папороті, яка, за повір’ям, приносить тому. Хто її знайшов, достаток, щастя, надприродні здібності, можливість розуміти мову тварин та багато інших переваг. Чи хтось знаходив її – історія замовчує, аби не розвіювати надії та романтичне налаштування охочих відправитись на пошуки пригод… Також вірили, що в цей час активуються відьми, або як кажуть на Закарпатті, босоркані, а також усіляка нечить. Тому цьогоріч в Ужгороді на свято вирішили прийти босоркані, аби почаклувати на путіна… і побажати йому те, що бажає вся Україна.
