Сьогодні церква згадує насильницьку смерть – Усікновення глави святого Іоанна Предтечі
11 вересня (29 серпня за старим стилем) православні християни згадують Усікновення глави Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна – насильницьку смерть великого пророка Божого.
Він передбачив пришестя Месії і хрестив Господа Ісуса Христа у водах ріки Йордан. «Немає долі більш величної і більш трагічної», – писав митрополит Сурожский Антоній у своїй проповіді на Усікновення глави Іоанна Предтечі.
Проповідь Іоана Предтечі була нетривалою. Приготувавши людей до прийняття Спасителя, він закінчив своє життя мученицькою смертю. Невдовзі після хрещення Господнього Іоана було ув’язнено галилейським царем Іродом. Цей галилейський цар Ірод Антипа був сином того самого Ірода Великого, який убив 14 тисяч вифлеємських немовлят.
Іоан викривав царя Ірода в тому, що він, за життя свого брата Филипа, одружився з його дружиною Іродіадою. Іродіада озлобилася за це на Іоана і просила Ірода, щоб він убив його. Та Ірод не погоджувався на це, тому що вважав Іоана за великого пророка і боявся народу, але на догоду дружині кинув його у в’язницю. Іродіада ж не вдовольнилася цим, тим більше, що сам Ірод прислухався до настанов Іоана і в багатьох випадках чинив згідно з його словами.
Минув майже рік. Ірод, святкуючи день свого народження, влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких і старійшин галилейських. На бенкет увійшла дочка Іродіади (падчерка Ірода) Саломія і стала танцювати, і догодила Іродові й тим, хто був на бенкеті.
Ірод сказав їй: «Проси у мене, чого хочеш», і клявся, що віддасть їй навіть до половини царства.
Вона вийшла і запитала у матері своєї, чого їй просити у нього. Іродіада відповіла: «Голову Іоана Хрестителя».
Саломія швидко повернулась до Ірода і сказала: «Хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоана Хрестителя».
Ірод засмутився, але не міг при гостях порушити клятву; і він послав воїна у в’язницю відсікти голову Іоанові. Воїн, виконавши наказ царя, приніс на блюді голову Іоана Хрестителя і віддав Саломії, а Саломія віднесла матері своїй Іродіаді.
Ученики Іоанові, почувши про смерть Іоана Хрестителя, прийшли, взяли тіло його і поховали. (Див.: Мф 14, 1—12; Мк 6, 14—29; Лк 9, 7—9).
Божий гнів обрушився на тих, хто зважився погубити пророка. Саломія переходила взимку річку Сікоріс і провалилася під лід. Голову її, відрізану гострою крижиною, принесли Іродові та Іродіаді, як колись принесли їм голову св. Іоанна Предтечі, а тіло її так і не знайшли. Аравійський цар Арефа рушив свої війська проти Ірода і завдав йому поразки. Римський імператор в гніві заслав Ірода разом з Іродіадою в Іспанію, де вони загинули.
Через багато років після страти св. Іоанна Хрестителя, коли земля, в якій спочивав сосуд зі святою головою Предтечі, перейшла у власність благочестивому вельможі Інокентію, цей сосуд був знайдений при будівництві церкви, Інокентій дізнався про велич святині за чудесами і ознакам, що відбувалися при цьому. Але перед своєю кончиною, боячись щоб святиня не була зневажено іновірцями, він знову заховав її в тому ж місці.
День мученицької смерті св. Іоана Предтечі згадується православною Церквою 29 серпня (11 вересня н. ст.) і називається днем Усікновення глави Іоана Предтечі. В цей день призначено суворий піст. Св. Церква шанує Іоана Предтечу вище за всіх святих, після Богоматері.
У цей день, зокрема:
забороняється брати в руки гострі й колючі речі, що нагадують про мученицьку смерть святого: нiж, сокиру, пилку, голку, ножиці. Вважається, що ті, хто на Усікновення ножем користується, сам залишиться без голови;
не рубають капусту, не зрізають мак, не копають картоплю, не рвуть яблука. І не їдять круглих фруктів й овочів. У народі кажуть: «Якщо зрізати головку капусти в цей день, то може потекти кров»;
не вживають червоне вино, червоних помідорів, кавунів, бо вони нагадують кров святого. Наші прадіди цього дня навіть не варили борщу, бо це був єдиний день, коли, казали, його гріх їсти. А картоплю готували тільки в «мундирах», гарбузи – пекли, хліб відламували руками. Їли тільки пісні страви або й зовсім не їли;
не подають страв на блюдах, тацях і не їдять з них;
забороняється співати й танцювати. Вважається, хто порушує це, – на свою душу смертний гріх бере;
забороняється виконувати й будь-яку фізичну роботу, зокрема, й хатню. А жінкам не рекомендують займатися рукоділлям;
не можна заздрити, пліткувати чи сваритися;
не можна вінчатися чи хрестити дитину.
