Усть-Чорнянська вузькоколійка була найдовшою і найбільшою на Закарпатті
Сьогодні мені хочеться поділитися з вами однією з цікавих тем нашого краю і розкрити історію вузькоколійної Усть-Чорнянської залізниці. Фірма “Тересвянські місцеві залізниці” у 1887р. почала будівництво залізниці Тересва-Нересниця-Підплеша, а у 1903р. – Підплеша – Теришул, під гору ‘Кобила”.
З 1914р. по 27 квітня 1915р. було побудовано гілку до станції Дубове. Щебінь до залізниці добували та дробили у селі Підплеша. Шпали для побудови залізниці використовувалися тільки дубові, а рейси 12 метрів в довжину. Мости будувались на основі технології склепу металевих частин. Найбільший розвиток залізниці почався у 1928р., тоді коли колія була продовжена до с.Усть-Чорна (колишнього німецького села, де 90% населення було Німцями). У 1929р. почалось будівництво вузлової станції Усть-Чорна. Тут спорудили велике ДЕПО з численними ремонтними майстернями.
Водночас, у Тересві було збудовано ДЕПО з ремонту паровозів та локомотивів. До 1938р. було збудовано гілки залізниці з Усть-Чорної до с.Німецька Мокра-Присліп та Усть-Чорна – Брустури – Яблуниця, а потім Брустури-Усть-Турбат та Усть-Плайська у напрямі Бертянка, Сухий, Ляхів, Комарне, Горгани, Подишурний. Турбацил, Гладин, Черленяк.
За цей період було побудовано більше 100 км залізничних доріг, десятки залізних та дерев’яних мостів. У 1937р. з Тересви до Усть-Чорної було дозволено перевозити пасажирів. Для цього використовували два локомотиви та сім пасажирських вагонів. Була дозволена швидкість до 30км/год, а в деяких випадках і до 40км/год, пише Історичне Закарпаття.
У цей період працювало 9 паровозів, дві моторні дрезини, 166 лісовозних платформ та 8 вантажних поїздів. Головне призначення залізниці протягом всього періоду її існування, було вивіз лісу у промислових масштабах.
За період Чехословаччини відбувався довіз солдатів до кордону тодішньої Чехословаччини із Польщею та підвіз провіанту. Залізниця активно використовувалася і у період другої світової війни для будівництва лінії Арпада. У 1944р під кінець війни, Угорський залізничний полк почав активно розбирати верхні колії та мости для зупинки наступу радянських військ.
З приходом радянської влади у регіон почались відновлення зруйнованих відрізків залізниці та будівництво нових колій і мостів.
Парк паровозів активно був розширений та модернізований на більш сучасну техніку на той період. В кінці 60-х на початку 70-х років почали активно використовувати тепловози та мотовози, які працювали на дизельному паливі та на бензині.
У 70-х роках довжина залізниці сягнула більше 200км., але після цього було розібрано гілки залізниці Підплеша-Тарасівка, Руська Мокра-Брадул та Яблунецька гілка у с.Лопухів.
Для руху поїздів активно розвивали телефонні мережі із комутаторами на великих станціях, Тересва-Нересниця-Дубове-Усть-Чорна та Усть-Турбат.
Усть-Чорнянська залізниця була найбільшою в Закарпатській області, так само як і Усть-Чорнянський лісокомбінат. У радянські часи на залізниці працювало до 300 чоловік.
Пасажирський поїзд щодня курсував три рази на день з Тересви до Усть-Чорної і назад. По залізниці можна було звіряти годинник, оскільки рух поїздів був дуже точним.
Головним чином перевозили робітників Тересвянського доку та Усть-Чорнянського лісокомбінату. Населення також використовувало залізницю для різних цілей, у тому числі для відвідування великих ринків у Тересві, Нересниці та Дубовому.
Кожного ранку з Нересниці до Усть-Чорної курсував чеський мотовоз “ґебус” та “ріхлик” (тепловоз з одним вагоном) і назад.
Моє дитинство пройшло поряд з вузькоколійкою, де ми жили навпроти станції в селі Підплеша. На протязі цього часу ми постійно курсували поїздом до урочища Плайська, де працювали мої батьки у Плайськовому лісництві. Прикро, що сьогоднішні діти та молодь не мають можливості побачити та поїздити на колишній вузькоколійці.
У 1998р. залізниця пішла у далеке минуле нашого краю. Залізниця змогла пережити першу та другу світову війну, але не змогла пережити недолугих керівників свого часу, які могли зберегти хоча б частину залізниці для розвитку туризму.
МИХАЙЛО ФІЦАЙ
