Гроші за навчання українською чи угорською. Що відомо про мовне питання у школах громади Берегова
Міський голова Берегова Золтан Баб’як та співавтор програми підтримки учнів початкових класів Золтан Ковач розповіли про мовне питання в освітній сфері: фінансове стимулювання батьків, які віддаватимуть своїх дітей у класи з українською мовою навчання, а також фінансове заохочення Угорщиною навчання у класах з угорською мовою.
Депутати трьох фракцій Берегівської міської ради запропонували угорськомовним батькам, які віддадуть дитину у клас з українською мовою викладання, щороку до 5 класу, виплачувати по 30 тисяч гривень. Співавтор програми підтримки учнів початкових класів Золтан Ковач розповів Суспільному: вирішили це зробити опісля того, як в регіоні здійснили заходи державного контролю за застосуванням державної мови. Тоді у школах Берегівського району виявили проблеми в організації навчання державною мовою: у 37-ми школах немає жодного класу, в якому проводять навчання лише українською, пише Суспільне.
“Депутати фракцій “Слуга народу”, “Рідне Закарпаття”, “Європейська Солідарність” та “Команда Андрія Балоги” звернулися до начальника освіти Берегова Едіти Бабяк для вивчення ситуації. Вона сказала, що наразі немає батьків, які хочуть віддавати дітей в українські класи. “Ми зрозуміли, що ситуація виникла у зв’язку з фінансуванням через соціальні фонди з боку Угорщини, де стимулюють батьків грошовим забезпеченням для того, щоб навчалися в угорськомовних класах. У зв’язку з цим в угорськомовних селах відсутні взагалі українські класи”, — каже Золтан Ковач.
“Депутати запропонували та розробили проєкт, який подали в міськраду — “Програма підтримки учнів 1-4 класів комунальних навчальних закладів Берегівської міської територіальної громади 2023-2033”, — зазначив співавтор програми.
Проєкт підписали три фракції: “Рідне Закарпаття”, “ЄС” та “Команда Андрія Балоги”. “Ми економічно обґрунтовано виклали перед міськрадою, як ми бачимо вирішення питання. Програма розроблена мінімум на 5 років, щоб бачити якісь реальні результати. Гроші, згідно з проєктом, мають іти з програми з фінансування місцевого самоврядування”, — каже Золтан Ковач.
“Гроші, яких поки нема, треба віддавати батькам, які не ходять до школи”, — Баб’як
Берегівський міський голова Золтан Баб’як каже: “Це може виглядати, як стимуляція, що ми фінансуємо дорослих, які мають свою роботу”. За його словами, це може розглядатися в майбутньому, як підкуп голосів з боку місцевого самоврядування. “Таких програм немає в жодній територіальній громаді в Україні. Хоча у Мукачівській громаді теж є угорськомовне населення й угорські групи в українських школах”, — зазначив Баб’як.
“Стимулювання, на мій погляд, поглиблення знань в межах школи, з урахуванням методичних і педагогічних можливостей з боку педагогів і управління освіти, в цьому випадку, власники цього проєкту, рішення пропонують давати гроші батькам, це соціальне питання, а не освітнього характеру. Гроші, яких поки нема, треба віддавати батькам, тобто дорослим людям, які не ходять до школи. Тому я маю просто дізнатися, чи не може бути це дискримінацією з боку нашого прагнення до європейських стандартів”, — розповів міський голова Берегова.
З цим проєктом Золтан Баб’як звернувся до прокуратури. У зверненні він вказав: “З метою припинення протиправних дій окремих осіб прошу в межах компетенції провести перевірку за вказаним фактом, за результатами якої, за наявності підстав, вирішити питання про внесення відомостей до ЄРДР”.
Золтану Баб’яку депутати трьох фракцій Берегівської міськради запропонували звернутися до прокуратури та СБУ на предмет вивчення законності фінансового стимулу Угорщиною за навчання у класах з угорською мовою.
Що відомо про заохочення навчання угорською мовою
“Виплати йдуть через соціальні фонди. Наскільки нам відомо, минулого навчального року учням, які навчаються в угорськомовних класах, платили дві тисячі, а цього року — 10 тисяч гривень”, — розповів Золтан Ковач.
“Якщо ці виплати були б з угорського уряду, тоді вони б були абсолютно незаконні та всупереч українському законодавству, вони під чітким поглядом контролю Служби безпеки України, були б або скасовані, або повернуті”, — розповів міський голова Берегова.
“В цьому випадку Угорський уряд не виплачує кошти сім’ям на Закарпатті чи в інших регіонах України. Вони виконують певну гуманітарну програму за час війни, те, що відбувається в освітній галузі, є такі програми, які виконують громадські організації, які зареєстровані в Україні. Вони українські, це треба враховувати, і якщо вони можуть допомагати фінансово всім, хто подає їм заявки, це не на підставі прямих зобов’язань, а на підставі грантових можливостей. Можна отримати підтримку, щоб придбати книжки чи методичний матеріал, через те, що ваша дитина навчається в українських школах, де є предмети угорською мовою”, — додав Золтан Баб’як.
“Угорськомовне населення має жити та існувати на території України так, щоб воно відповідало всім вимогам держави”, — Ковач
“Я вважаю, що угорськомовне населення має вивчати українську мову. Щоб ми могли показати свою ідентичність, культуру, робити внески в розвиток держави. Адже якщо дітки повністю ізольовані, повністю загнані в зашморг, який тягне за собою незнання української мови, у них залишається шанс на виживання за межами нашої держави. Вони вимушені виїжджати, оскільки не володіють українською мовою. Це означає, що нацменшина щорічно стає меншою, меншою. Ми повинні розуміти, що угорськомовне населення має жити та існувати на території України так, щоб воно відповідало всім вимогам держави”, — додав керівник фракції “Команда Андрія Балоги” Золтан Ковач.
