Чи вплине велика кількість «московських» церков у регіоні на перехід закарпатців на новоюліанський календар?
Закарпаття й новий церковний календар.
Церковне Закарпаття зі своїми релігійними поглядами «не вписується» між сусідами. З одного боку – Львівщина та Івано-Франківщина, де мінімум представництв московського патріархату і, як результат, більша згуртованість вірників навколо українських церков, ідеї переходу на новий календар та «Різдво з усім світом». З іншого – Словаччина, Угорщина та Румунія, які святкують Різдво 25 грудня, за григоріанським календарем. Чи виглядатиме крайня західна українська область, яка досі має значну кількість вірників, храмів та монастирів УПЦ (МП), осібно на тлі сусідів? І чи достатньо у кліриків та священників УПЦ (МП) сили та влади над закарпатцями, щоб стримати перехід на новоюліанський календар? Зрештою, коли і за яких умов цей перехід відбудеться повністю, чи варто його пришвидшувати? Про це – у матеріалі Укрінформу.
ПРАВОСЛАВНІ МОСПАТРІАРХАТУ – НАСПРАВДІ МЕНШІСТЬ НА ЗАКАРПАТТІ
Свого часу мапа Закарпаття із нанесеними червоними цятками – позначками церков УПЦ (МП) – як то кажуть, підірвала мережу. Мовляв, як так: Захід, а такі настрої?! Отже, на позір складається думка, що на Закарпатті – суцільна Українська православна церква (колишнього московського патріархату). Однак це – стереотип, зауважує директор Департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації Роман Молдавчук. Якщо подивитися на цифри, то прихожани УПЦ становлять третину від усіх християн на Закарпатті.
– У регіоні, за даними нашого департаменту, близько 1700 релігійних громад. Із них понад 620 – УПЦ. Це – усього третина серед християнських деномінацій. Утім, серед православних християн Закарпаття більше вірників УПЦ. Адже громад Помісної церкви України в краї – понад сотня, також є кілька неперереєстрованих громад Автокефальної церкви. Близько 400 громад – християни Греко-католицької церкви, ще 200 осередків належать до римо-католиків. Багато також протестантів, реформатів (з-поміж угорців, – ред.), зокрема на Берегівщині та Виноградівщині, частково Хустщині, – зауважує Молдавчук.
За його словами, якщо дивитися в загальному розрізі на християн Закарпаття, то більшість із них цього року святкуватимуть Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Так, ідеться про греко- та римо-католиків, реформатів і православних Помісної церкви України.
Він зазначає: більша частина краю давно живе за подвійним календарем та святкує Різдво й інші свята двічі на рік – за юліанським та григоріанським календарями.
– Є також сім’ї, де чоловік та жінка є вірниками різних церков, у таких родинах практикують подвійні свята, – додає директор департаменту.
У МІСТАХ ЛЮДИ МАЮТЬ ВИБІР, У СЕЛАХ – НІ
Роман Молдавчук зауважує, що критичних суспільних настроїв на Закарпатті у зв’язку з переходом на новий календар не спостерігають.
– Це пов’язано, зокрема, із тим, що в містах відбуваються перетоки громадян від УПЦ до інших громад. Цього року на великі свята, зокрема на Великдень, у храмах Помісної церкви уже було в рази більше людей. Переходять також до греко-католиків, – зауважує посадовець.
Утім, за його словами, така ситуація характерна для міст.
– Там люди мають вибір, а в селах його немає. Зазвичай у селі є одна громада, згуртована навколо храму та священника, який має авторитет. Якщо священник не толерує перехід, громада дуже важко на нього налаштовується. Тому в містах Закарпаття перехід на новий календар яскравіше виражений, у селах його наразі хіба обережно обговорюють, – коментує він.
До слова, на Закарпатті переважає саме сільське населення: у регіоні – менше десятка малих міст, а більшість становлять села з населенням від однієї до десяти тисяч осіб.
Загалом, підсумовує Роман Молдавчук, ситуація з переходом на новий календар на Закарпатті показує, що цей процес буде тривалим і протікатиме із притаманними регіону особливостями.
– Люди, які зробили вибір, перейдуть на новий календар уже цього року. Решта – приглядатимуться або вирішуватимуть разом зі своєю церквою. Закарпаття – традиційно релігійний регіон. Церква тут має сильний вплив, люди тримаються своїх священників. Навіть радянська влада, яка забороняла церкву, не переломила ситуацію. Тому пришвидшувати процес чи вимагати переходу ніхто не буде. Також залежатиме від внутрішньої дискусії в церкві під впливом вірників. Якщо люди не бачитимуть сенсу лишатися на старому календарі, церква вимушена буде дослухатися, – наголошує він.
БУДЕ СВІТСЬКЕ ТА ЦЕРКОВНЕ РІЗДВО, АЛЕ НЕДОВГО
На думку соціолога, завкафедри соціології Ужгородського національного університету професора Федора Шандора, жодних проблем із переходом на новий календар на Закарпатті не буде.
– У нашому суспільстві церква має утилітарний характер. Більшість ходить до неї, коли треба повінчатися, похрестити дитину, відспівати померлого. Ну і на Великдень. Закарпатці – не виняток, попри імідж релігійних людей. Порівняйте кількість людей у храмі в звичайну неділю та на Великдень. Різниця – у рази. Якщо би ми замовили соціологічне опитування щодо знань культу, результати б вразили. Бо молитву «Отче наш» процитує більшість, а уже на «Вірую» левова частка почне спотикатися. Я веду до того, що утилітарний характер стосунків із церквою зіграє ключову роль в переході на новий календар. Більшість людей святкуватимуть Різдво, коли буде вихідний, – каже професор.
Шандор запевняє, що в найближчі два-три роки жителі Закарпаття переходитимуть на новий календар поетапно, у регіоні буде по два свята.
– У нас був світський та церковний Новий рік, який ніхто не святкував. Так само буде світське та церковне Різдво. 25 грудня, як у всьому світі, люди колядуватимуть, накриватимуть святкові столи, збиратимуться родинами та даруватимуть подарунки. Свято також буде на екрані телевізора. 7 січня такого відчуття свята вже не буде, картинка в телевізорі та вдома не збігатиметься, – зауважує Шандор.
Професор запевняє: не треба жодних «агітаційних» заходів щодо переходу на новий календар.
– Процес уже пішов. Нові дати решти свят – Великодня, Трійці – також знайдуть місце у житті релігійних громадян, як сталося у наших сусідів. До прикладу, в Угорщині теж є Православна церква московського патріархату, але вона править обряди за григоріанським календарем. Все просто: священники не хочуть втратити паству. Представники Російської православної церкви в Угорщині святкують Різдво 25 грудня, бо довкола все працює за григоріанським календарем. Повірте, у нас не буде по-іншому, – запевняє Шандор.
МАЄ ЗМІНИТИСЯ ОДНЕ ПОКОЛІННЯ
На думку депутатки Закарпатської обласної ради Ірини Мацепури, для повного переходу регіону на новий календар потрібно, щоб змінилося одне покоління, тобто минуло два десятки років.
– У будь-якій релігійній громаді не більше 20% людей, які систематично ходять до церкви. Ті, хто в курсі соціальної дискусії, переходять на новий календар. А переважна більшість приглядається. Але є й «ревні». Такі люди принципово кажуть, на кшталт, «ми святкували Різдво 7 січня і далі чинитимемо так само», – говорить Мацепура.
Велике значення має священник, зауважує депутатка.
– Якщо авторитетний священник сказав, що в цьому році Покрова буде 1-го жовтня, а Різдво – 25-го, то люди так і святкуватимуть. А якщо священник не має власної позиції або йому зверху з єпархії довели потрібну, він із паствою дотримуватиметься саме її. Тому наступні два десятиліття на Закарпатті матимемо подвійні свята і подвійний календар. Я вже бачу, як у селі не працюють і на нове, і на старе свято, бо ж гріх, – каже Ірина Мацепура.
Впливатимуть на процес і звичаї, додає Мацепура.
– На Закарпатті прийнято дотримуватися церковних празників. Як кажуть, гріх працювати в свято. До прикладу, у нас на Рахівщині у великі церковні свята діти йдуть не до школи, а до церкви – і це нормально. Кілька разів священник запитував у мене, чи могла би я припинити виробництво на храмовий празник Успіння Богородиці (Ірина Мацепура керує одним із найбільших деревообробних підприємств у області, – ред.), щоб люди могли собі піти до церкви. Відповідаю йому, що фабрика в день випускає продукції на 500 тисяч гривень, тож якщо компенсуєте збитки, я з радістю. «То відпрацюйте в суботу!» – каже. Я йому відповіла, що в суботу ми платимо працівникам за подвійним тарифом, та якщо хтось принесе заяву, що згоден відпрацювати за звичайним, щоб піти до церкви серед тижня, я підпишу. Таких заяв принесли п’ять осіб. Я до чого: люди у нас, звісно, віруючі, але їм має бути зручно. Так буде і з календарем: дотримуватимуться свят і приписів, які не ламатимуть життя, – каже обласна депутатка.
Мацепура додає: на Закарпатті – багато заробітчан, яким зручніше приїхати до рідних 25-го грудня, адже різдвяні відпустки в Європі тривають до 1–2 січня. Це, своєю чергою, також сприятиме переходу на новий календар.
Вона зауважує: процес можна прискорювати, апелюючи, що до 1945-го року на Закарпатті масово святкували Різдво 25 грудня (область увійшла до СРСР у 1946-му році, найпізніше серед інших регіонів, – ред.). Але наводити історичні аргументи вірникам московського патріархату важко.
– У мене сусідка, син якої воює в Бахмуті, ходить до «московської» церкви. Переконати її в чомусь неможливо. Люди дивляться новини, слухають аргументи, але лишаються при своєму. Вони все своє свідоме життя ходили до цієї церкви. У селах навіть місце передається в спадок, від бабки до мамки і так далі. У людини своя церква, своя лавка, важко одразу змінити її мислення, – каже Ірина Мацепура.
Тому більшість депутатів і чиновників дотримуються думки, що процес переходу пришвидшувати не варто. Усе станеться само собою, просто займе більше часу. Власне, держава задала тон і також дала можливість визначитися. Далі – справа за людьми.
ТУРИЗМ ТА ФЕСТИВАЛІ ПІДЛАШТУЮТЬСЯ ПІД НОВИЙ КАЛЕНДАР
Утім, на Закарпатті є одна сфера, на якій перехід на новий календар позначиться вже в цьому році. Ідеться про туризм. До регіону, який є глибоким тилом під час повномасштабної війни, їде багато людей, щоб перевести дух між обстрілами та повітряними тривогами. Кількість туристів після «ковідних» років значно зросла. На Різдво ж – пік заселень у готелі, а бронювати їх починають ще в жовтні. Тепер незрозуміло, коли саме варто їхати на Закарпаття за різдвяним колоритом. Причому ситуація залишається неясною і для гравців туристичного ринку, зауважує голова Асоціації фахівців туристичного супроводу Закарпаття Олександр Шершун. Водночас він наголошує: уже тепер можна констатувати, що новий календар дещо змінить на ліпше в туризмі на Закарпатті.
– На Різдво, яке відзначали 7 січня, більшість закладів у регіоні не працювали. Це, звісно, створювало певний дискомфорт для туристів. Тепер ми очікуємо, що туристичний пік перенесеться на 1–2 січня, на Новий рік, тому що більше немає державного вихідного 7 січня, – зазначає Шершун.
Новий календар вплине й на туристичні традиції регіону. Зокрема, на проведення улюбленого і знаменитого фесту «Червене вино», який влаштовували на Закарпатті на Василя, 14 січня.
– Думаємо перенести «Червене вино» зі Старого Нового року на звичайний, – зауважує Шершун.
Чи запровадять таку практику вже цього року? Найімовірніше, ні, додає він, бо фестиваль під час війни не проводитимуть, заплановані лише дегустація та оцінювання вин.
– Нині узагалі дуже важко щось прогнозувати в туризмі. Більше проблем створює не календар, а русня, – додає він.
Отже, наголошує Шершун, що б не було з календарем, туризм адаптується. Під нього легше підлаштуватися, аніж під війну.
ТЕТЯНА КОГУТИЧ, Укрінформ
