ТОП-100. Впливові люди. Закарпаття активне
Сайт zakarpatpost.net продовжує серію ексклюзивних публікацій рейтингу відомих закарпатців із журналу «Впливові люди» – ТОП-100
Передмова
За останні два роки, поки газета «НЕДІЛЯ» тримала паузу і не оприлюднювала рейтинг впливових людей, кардинально змінилася розстановка сил серед найбільш впливових людей Закарпаття. Нинішній рейтинг – якісно нова спроба оцінити можливості і дії людей, які впливали і впливають на життя суспільства.
Багатьом цей рейтинг відкриє нові імена, а декому допоможе по-іншому поглянути на відомих людей. Найімовірніше, у наступному році зміниться і вплив сьогоднішніх номінантів ТОП-100 на життя Срібної Землі. Тому багато з них можуть залишити цей список, поступившись місцями новим людям.
Цьогорічний «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття» має кілька особливостей.
Рейтинг складається з 10 розділів. Чільне місце посів розділ «Знакове Закарпаття», у якому є прізвища тих людей (і не обов’язково навіть закарпатців), які, за нашим опитуванням, усіма своїми силами і можливостями змінювали за ці роки і продовжують змінювати як Закарпаття, так і Україну. Вони – найбільша, найглобальніша, найсвітліша, найвпливовіша сила, яка «зробила» цей проект.
Відносно великою частиною імен у цьому рейтингу стали імена, вперше почуті закарпатцями під час Революції гідності. Вони – ті, які досі називають себе революціонерами – таки зуміли перетворитися на впливову, хоч інколи і деструктивну силу.
Готуючи це видання, газета «НЕДІЛЯ» також враховувала думки експертів у різних галузях, анкети представників ЗМІ, громадських діячів, волонтерів, студентів, представників бізнесу. Кожен із опитаних нами закарпатських експертів визначав вплив на основі 3 критеріїв:
– особистість (власна харизма, фінансові можливості, посадові повноваження, кількість людей, на яких має вплив персона);
– публічність (можливість публічними закликами чи діями впливати на процеси в Закарпатті чи державі, публічний рейтинг, впізнаваність, наскільки людина активно використовувала протягом останніх років свої можливості для впливу);
– непублічний вплив (неофіційні контакти з іншими впливовими людьми, можливість залучити фінансові ресурси, «порішати через знайомих», пролобіювати певні рішення чи кандидатури, фінансові активи, капітал, який належить персоні або контролюється нею).
ЗАКАРПАТТЯ АКТИВНЕ
1. Тарас Деяк, керівник ГО «Карпатська Січ»
Ще кілька років тому про націонал-патріотичні організації в Закарпатській області не було практично нічого відомо широкому загалу. Фактично «Карпатська Січ» стала однією з перших організацій, яка розпочала активну просвітницьку роботу, зокрема серед молоді.
Тарас Деяк останнім часом – одна з найцитованіших постатей на Закарпатті. Він був у центрі подій, пов’язаних із судом у «драгобратській справі», його ж ідеєю було поставити в області перший блокпост, де почали завертати російсь-кі фури. Попри молодий вік, він належить до когорти тих, хто створював «Правий сектор» на Майдані в 2013-му році, згодом, із серпня 2014-го, командував бойовим підрозділом у селі Піски поблизу Донецького аеропорту в складі штурмової роти Добровольчого Українського Корпусу. Повернувшись на Закарпаття, Тарас Деяк знову влаштовує патріотичні вишколи, громадські акції. Остання така підняла всю Україну на протест проти російських перевіз-ників.
Що таке «націоналізм», Тарас Деяк в інтерв’ю виданню 0312 ua. прокоментував так: «Наша ідеологія націоналізму – це розквіт української нації та культури. Це вірність традиціям. Це розбудова всього українського, що є. Патріотом можна назвати навіть Петра Порошенка. А націоналіст – це людина дії. Це не те, що людина скаже, а те, що вона зробить. Інколи викинутий недопалок від цигарки коштує більше, аніж сказати «Слава Україні!».
2. Олександр Пересоляк, голова ГО «Ужгородська громадська рада», правозахисник
Олександр Пересоляк наразі є подразнюючим чинником для представників правоохоронних органів – прокуратури, поліції та інших силових структур, тому що перешкоджає їм виконувати свою роботу з порушенням законів, невиконанням інструкцій, приписів і правил. Олександр для них – громадська проблема.
У лютому цього року на антикорупційному форумі «Рух за очищення» Олександр Пересоляк доволі різко «пройшовся» по прізвищам, які відомі в Ужгороді через скандали. Найбільше дісталося прокуратурі, зокрема, її керівнику – Володимиру Янку.
А зараз набирає обертів новий скандал навколо цієї структури. Пересоляк разом з іншими громадськими діячами викрив у Яремче незадекларовану віллу родини прокурора Закарпаття. Чим закінчиться ця історія – стане відомо зовсім скоро, як і те, чи прислухається Юрій Луценко до пропозиції Люстраційної комісії Закарпатської області та Саші Боровика – юриста, колишнього заступника міністра економіки, радника Саакашвілі, які рекомендують кандидатуру Олександра Пересоляка на посаду прокурора Закарпатської області.
3. Юрій Світлик, громадський діяч
Всупереч старій пісні, революції таки мають кінець. Революціонери змушені шукати своє місце у постреволюційній дійсності. Участь у парламентських і місцевих виборах ще більше загартувала Юрія Світлика і водночас продемонструвала закарпатцям можливість давно очікуваної альтернативи. Із максималістським запалом вважає, що настав час відходити від штампу, що треба всіх об’єднувати. Навпаки – тепер пора здорової конкуренції людей, команд, програм та ідей, аби люди обирали не кращого з гірших, а кращого з кращих.
Діяльність Юрія примушує згадати давнє гасло паризьких студентів-революціонерів: «Будьмо реалістами – вимагаймо неможливого». І, звісно, Франкове: «Вічний революціонер, дух, що тіло рве до бою, рве за щастя, поступ й волю – він живий, він ще не вмер». Такі люди особливо потрібні у хвилини зневіри й апатії.
4. Павло Гомонай, представник ГО «Громадський конвент»
Революція гідності створила умови для появи в області нових лідерів громадської думки, активістів, завдяки яким відбулися і відбуваються зміни в країні. Однак якщо одні після короткотривалої ейфорії відійшли з авансцени, то інші, навпаки, продовжують робити усе для якісних перетворень в країні. Такою людиною, безперечно, є Павло Гомонай. Виважений, з аргументованою позицією і здатністю донести до аудиторії свою думку. Не в останню чергу і ці чесноти дозволили йому очолити редакцію журналу «Миротворець», який несе чимало важливої і корисної інформації для українських військових та безкоштовно розповсюджується на передовій, у зоні АТО, часом є чи не єдиним для військових джерелом об’єктивної інформації про ситуацію на фронті.
5. Віталій Мещеряков, виконавчий директор філії НТКУ «Закарпатська регіональна дирекція»
Очолив телеканал «Тиса» у липні 2012 року. Зимою 2014 року, під час позачергових зборів трудового колективу, профком телерадіокомпанії виніс на голосування питання довіри Віталію Мещерякову. Тоді більшістю голосів було прийнято рішення про висловлення довіри.
На той час Мещеряков проявив себе як розумний менеджер і стратег. Зумів покращити як умови роботи колективу, так і імідж телеканалу загалом. Була закуплена нова техніка, проведено ремонт, почала функціонувати власна котельня та нові студії, а колектив без затримок почав отримувати зарплату.
Непересічні організаторські здібності, вміння залучити до своєї справи численних представників політики, бізнесу, культури і колег-журналістів демонструють його глибоку продуманість і послідовність у роботі. Він тримається осторонь політики та складних багатоходових інтриг. Та, попри це, деякі експерти не виключають участі у майбутньому Віталія в політичних процесах.
6. Володимир Феськов, координатор виборчих програм ГМ «ОПОРА»
Це десь там неурядові організації – важлива складова громадянського суспільства. У нас вони поки більше нагадують п’яте колесо до воза. Героїчні спроби зробити і це колесо частиною ходової системи роблять саме такі активісти, як Володимир Феськов. Очолюване ним Закарпатсь-ке представництво Громадянської мережі «ОПОРА» широко відоме у краї.
Часто саме воно підіймає незручні теми, про які інші воліють промовчати: виборчі махінації, скуповування голосів, елементарне обдурювання електорату, подвійна бухгалтерія при підрахункові голосів, крутійства при проведенні зовнішнього незалежного оцінювання і вступних кампаній тощо. Володимир Феськов неодноразово викривав різноманітні корупційні схеми. Він особистим прикладом учить закарпатців не боятися мати власну позицію, відстоювати її, незважаючи на будь-які зовнішні впливи.
7. Віктор Щадей, громадський діяч, депутат Ужгородської міської ради
Багато хто дивується: що сталося минулої осені, у 2015-му, з Віктором Щадеєм? Ніби як зазвичай, без особливих церемоній (у тому числі із законом) рвонув на вибори мера Ужгорода. Ніби й рік перед тим зібрав непоганий електоральний урожай на позачергових виборах до Ради. Аж раптом вгомонився, став тихим і мало не зразковим претендентом лише на депутатське крісло в міськраді Ужгорода.
Дев’ять місяців фактичного керування Ужгородом на посаді секретаря-виконуючого обов’язки міського голови не надто змінили його. Більшість експертів досі гадають, чи знав Щадей про своє усунення з посади і чи був до нього готовий. Наразі він більше працює на перспективу, не рветься зараз на головні ролі, але його присутність відчувається у багатьох проектах. На руках у Щадея – деякі політичні козирі, які на наступних місцевих виборах можуть перекроїти розклади більшості з вершини нашого рейтингу. Не виключено, що за вдалого збігу обставин знову побореться за булаву господаря головного міста Закарпаття. На думку експертів, незважаючи на втрату певних позицій, вплив Віктора Щадея лише посилився.
8. Мирослав Горват, громадський діяч, журналіст, депутат Ужгородської міськради
Роми мають багаті традиції самоврядування. Про більшість їхніх баронів складають легенди і навіть цілі епоси. Але уперше громаду закарпатських ромів очолив фаховий журналіст Мирослав Горват з багатим досвідом роботи за спеціальністю. Він ніколи не лізе по слово до кишені. Поєднує справжній бійцівський характер, пам’ятний багатьом чиновникам, з глибокою людяністю, креативністю, турботою про ближніх. Мирослав часто є єдиною надією для ромської громади, їх останньою інстанцією та гарантом справедливості. Водночас лишається впливовим у журналістському середовищі, що допомагає йому вирішувати чимало повсякденних проблем. Мирослав Горват втілює собою одну з закарпатських родзинок, без якої наш край був би значно біднішим.
9. Олександр Коваль, керівник проекту «Туристичний інформаційний центр Закарпаття»
Туризмознавця Олександра Коваля можна назвати соратником його ще більш відомого колеги Федора Шандора. Мабуть, через протилежність характерів їхні спільні напрацювання особливо вдалі.
Якби Шандор і Коваль мали іншу специфіку діяльності, їх можна було б трактувати як симбіоз хорошого і поганого поліцейських. Олександр Коваль іде до конструктиву і створення своїм шляхом, який формує його характер – через вичленування негативу, критику.
Коваль – не тільки успішний викладач-теоретик УжНУ, а ще й практик-консультант фестивального руху, розвитку туристичних, гастрономічно-готельних закладів.
10. Алла Хаятова, журналіст, волонтер
Відома в області журналіст, автор кількох успішних телевізійних проектів. З початку бойових дій на Сході України у 2014 році розпочала активну діяльність у якості волонтера. Активно підтримує націонал-патріотичні сили області. З вересня 2014 по липень 2015 року була радником голови Закарпатської ОДА Василя Губаля, фактично керувала прес-службою керівника області. Після складання повноважень В. Губалем пішла з займаної посади. Під час роботи в ОДА мала вагомий вплив на інформаційну політику адміністрації.
Нині в її особі ми фактично бачимо уособлення опозиційної журналістики в Закарпатській області і, хтозна, можливо незабаром можна буде побачити Аллу Хаятову у новій якості на арені суспільно-політичних процесів на Закарпатті.
Наступна публікація – ЗАКАРПАТТЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ
Попередня десятка – ЗАКАРПАТТЯ ЄВРОПЕЙСЬКЕ
Друковану версію журналу «Впливові люди Закарпаття» – ТОП-100 купуйте у кіосках.
