Яким був закарпатський липень? Замість вулиці Шухевича – тупик Москаля

Увесь місяць жителі області перейменовували вулиці, протестували, плакали та одружувалися

Минулий місяць на Закарпатті пройшов місцями аж занадто активно. Наче й пора відпусток – а градус напруги в суспільстві іноді зашкалював.

Щойно устигли вщухнути скандали навколо перейменування одного зі столичних проспектів  на честь командира УПА  Романа Шухевича, як цю тему підняли на Закарпатті. Підняв, звісно, Геннадій Москаль, який ось уже два роки послідовно та креативно займається декомунізацією області (місцеві навіть підтрунюють, що це – чи не єдине, що йому справді добре вдається). Усі ж пам’ятають, як минулого року в глухих гірських селах  замість вулиці Леніна з’явилася вулиця Джона Леннона.

Власне, ще минулого року Геннадій Москаль захотів увічнити ім’я командира УПА Романа Шухевича, перейменувавши в його честь  одну із мукачівських вулиць. Але проти нібито була громада:  апелювали, зокрема, до причетності УПА до єврейських погромів, а Мукачево, як відомо, місто евреїв (цей факт змінився лише після Другої світової війни). Ну а крім того, Мукачево – це місто Балог, а їм Москаль, відомо, як кістка в горлі.  Словом, розпорядження голови ОДА щодо перейменування вулиці в 2016-му не виконали. Ну то він вирішив сам. Тому Геннадій Москаль за свої гроші виготовив табличку «Вулиця Романа Шухевича» та власноруч почепив її на одному із будинків.

У місті це розцінили як диверсію. Ну й менше як за тиждень на сесії Мукачівської міськради одразу зібралася комісія із перейменування, і вулицю, насильно названу Москалем іменем Шухевича, перейменовують на честь Андрея Шептицького. А разом із тим увчнюють в Мукачеві й ім’я самого голови ОДА:  у місті за наказом міськради зявляється тупик Москаля Геннадія. Отакий от троллінг.

Москаль, звісно, образився – і подав на Мукачівську міськраду до суду. За його словами, рішення Мукачівської міськради про перейменування вулиць від 6 липня прийняте з грубими порушеннями законодавства, а розпорядження голови ОДА обов’язкове до виконання по всій території області й може бути скасоване тільки Президентом України або Окружним адміністративним судом.

«Тому перейменування вулиць у рамках декомунізації залишається в силі. В Мукачеві й далі офіційно є вулиці Героїв України Романа Шухевича й Степана Бандери, які внесені в Єдині інформаційні системи України», – заявляє Геннадій Москаль.

– Перейменування вулиць у Мукачеві, як і в будь-якому іншому місті є закономірним процесом – варто зазначити, що в Україні загалом та в Закарпатті зокрема не всі погоджуються із тим, щоб називати вулиці та площі іменами історичних постатей, які не мають жодного відношення до даного міста. Мукачево не є винятком, але в даному рішенні простежується досить цікава політтехнологічна складова, – коментує аналітик Максим Іванов. – Рішення щодо змін назви вулиць ухвалили всупереч розпорядженню голови обласної адміністрації щодо їх перейменування в рамках законів про декомунізацію, очевидно, очікуючи на відповідну реакцію з боку Закарпатської ОДА. Але техніка виконання в тому, що нові назви – це імена виданих діячів греко-католицької церкви в Україні: кардинала Любомира Гузара (замість Бандери) та митрополита Андрія Шептицького (замість Шухевича). Задум був в тому, що демарш голови адміністрації проти новоназваних топонімів – це вже не просто чергова акція проти влади у місті Мукачево, а виступ, спрямований проти діячів греко-католицької церкви.

З точки зору політичних технологій  ідея досить цікава. З точки зору здорового глузду – це очевидна недобросовісна маніпуляція, спрямована на те, аби протиставити імена суперечливих політичних діячів минулого релігійним діячам сьогодення та змістити інформаційний акцент під час контрнаступу Москаля. Уявіть можливе інформаційне повідомлення, що формуватиметься в свідомості пересічного громадянина: голова Закарпатської обласної адміністрації виступає проти греко-католицької церкви. Вважаю, що саме це і могло бути кінцевою метою, пише ukrinform.

А щодо “тупику Москаля” – це один із методів боротьби по лінії «Балога-Москаль». Очевидно, що це не остання показова акція – як і не перша, – каже Максим Іванов.

Тетяна КОГУТИЧ

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено