Де на Закарпатті є дивне село, що за формою нагадує літак, а на його гербі зображений рак

На знак пам’яті про закарпатських Ромео та Джульєтту люди назвали населений пункт 

Розкинулося воно на трьох горбах Кайта, Сідло і Киригидь – і є одним із найдавніших поселень у нашому краї. Як свідчать археологічні розкопки, люди там жили ще задовгодо н.е. Кажуть, що в 1989 році розкопки відвідав всесвітньовідомий археолог Тур Хеєрдал. Мова йде про Рокосово Хустського району.

Перші поселенці на території села з’явилися у 1300 році, коли ці землі угорський король Андрій ІІІ подарував магнатові Гунт — Позманю. У кінці XIV ст. землі села перейшли у власність Угочанського наджупана і власника Севлюша, а пізніше до феодала Уйгелі, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Назва поселення Rakasz (Ракас) уперше в писемних записах з’явилася у 1666 р.

Однак у рокосівчан існують свої версії щодо виникнення та назви населеного пункту. Старожили розповідають, що Рокосово спочатку знаходилось не там, де зараз, а на високих пагорбах на місці нинішнього кар’єру. Тоді прямо під пагорбами протікала Тиса, а пізніше, через масштабні паводки змінила русло на нове, по якому протікає і зараз.

За переказами назва села пішла від прізвища першого мандрівника, який ішов через місцеві гори. Його звали Рокос. Чоловікові дуже сподобалася місцина на березі озера Ово, тож він вирішив там залишитись. За іншою версією, Рокосово походить від слова «рак», якого досі в потічках багато, він зображений навіть на гербі села. До речі, прізвищ Рак у Рокосові дуже багато. Та й поблизу села розташовані аж два населені пункти, пов’язані з раками – Великий та Малий Раковець. У селі навіть приказку придумали: «Ішов Рак із косов, махнув двичі, та й пішов. Прийшла осінь – учинився Рокосов».

Проте є й більш романтична гіпотеза щодо назви Рокосова. Вона розповдає: жив у селі бідний хлопець Рокос та багата дівчина Іва. Вони покохали одне одного, але побратися батьки не дозволяли. Якось молодиця втекла з дому до коханого. Він у той час стояв на містку через потічок, який у ті часи був великою річкою. Оскільки він був зламаний, то в одну мить провалився під Рокосом – хлопець утопився. Дівчина дуже багато плакала, не могла пережити втрату, тому сама втопилася. А річка з того часу без її сліз почала міліти і стала невеликим потічком. Він і зараз протікає через село. У центральній частині його оточено кам’яними і бетонними стінами. А ще на ньому  кожні 150-200 м є мальовничі водоспади. Тож на знак пам’яті про закарпатських Ромео та Джульєтту люди нібито назвали населений пункт поєднанням імен закоханих Рокоса та Іви – Рокосів. Дехто зве його так і зараз.

Хоч легенда і дуже гарна, але чи правдива вона, точно ніхто не скаже.

Та Рокосово по-своєму унікальне. Передусім – цілющими водами. Колись старожили там, де бере початок центральний потічок, робили купелі і так лікували свої суглоби, тому жили дуже довго. Цікаво, що в Рокосові справді багато тих, кому майже 100 років. А для купелі колись каміння нагрівали на сонці, кидали в ями і так купались. Нині ці традиції відроджуються.

А облаштувати потічок взялися за чеського уряду у 1920-1923 роках. Тоді в ньому розводили форель, яка експортувалася у великі міста Чехословаччини. Крім того, на водоймі тоді було 12 водяних млинів, із яких на сьогодні збереглися залишки єдиного.

Рокосово займає площу 17 кв. км, в ньому проживає (за останнім переписом) 5316 осіб.

Гордістю рокосівчан є гора Товста висотою висотою 819 м, на якій у 1972 році було встановлено телеретрансляційну вежу висотою 208 метрів, яка обслуговує населення Хустського, Виноградівського, Іршавського та частину Тячівського районів і дуже нагадує Ейфелеву вежу в Парижі.

Є в селі і свій котлован – на місці колишнього кар’єру. Туди приїжджають як туристи, так і місцеві, особливо молодята – на весільні фотосесії. Це ж стосується і березового гаю, який не тільки зачаровує краєвидами, а є також багатим на лісові дари.

Але однією з найвідоміших родзинок села, що найбільше вабить  гостей, є меморіальний комплекс Красне поле. Він, щоправда, не в самому Рокосові, а праворуч від нього, біля центральної траси, що веде до Хуста, але дослідники історії часто шукають правду саме в Рокосові, де свого часу ховалося від переслідувань угорської влади найбільше січовиків.

Оксана ПРИЙМАК, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Коментування вимкнено