Вітряки на Боржаві: Інвестор мутить зі звітом впливу на довкілля та тисне на експертів

Добігає завершення тривале протистояння навколо створення вітрової електростанції (ВЕС) на полонині Боржава, що на Закарпатті. Забудувати один з найгарніших та найбільш розвинутих у туристичній сфері хребтів Українських Карпат хоче турецький інвестор з не до кінця зрозумілою і прозорою структурою власності. Проти цих варварських планів виступили науковці – екологи та орнітологи, а також спортсмени парапланеристи та туристи, прихильники мандрівок горами і, звісно, більшість місцевих мешканців. Всі вони активно відстоювали збереження автентичності Боржави у чисельних наукових дискусіях, громадських слуханнях та обговореннях. Та зараз розмови завершуються: на кінцевому етапі розробка ключового документу – оцінки впливу на довкілля (ОВД), який повинна затвердити Закарпатська ОДА.

ІА ZIK вже неодноразово ґрунтовно торкався проблеми, яка породила протистояння прихильників та противників забудови Боржави. У першому матеріалі: Вітряки на полонині Боржава: рай для альтернативної енергетики чи пекло для туризму? було лише означено проблему. Та навіть поверхневий погляд показав: за цей проект виступали лише Інвестор, чиновники Закарпатської ОДА та деяких (наголошуємо!) районів. Натомість, за те, щоби залишити один з найгарніших та найбільш доступних хребтів Карпат у первозданному вигляді виступало значно більше і ширше коло прихильників. Це і науковці (екологи та орнітологи), і спортсмени (парапланеристи, лижники та піші мандрівники) і місцеві мешканці, що навчились жити в гармонії з природою та туризмом. Як показали дослідження, прибутків від туризму на Боржаві у декілька разів більше, аніж від ВЕС, тобто текти вони будуть у кишені місцевих мешканців, а не до турецького інвестора. Більше про це у другому матеріалі: Вітряки на Боржаві: усе більше голосів проти. Тут чітко видно, що прихильники збереження Боржави в один голос заявили: «Інвестор має вибачитись і піти». Тобто шукати іншу територію під свій вітропарк. Приблизно в такому ж руслі вийшов і телевізійний проект телеканалу ZIK «Вижити в Україні»:

• На Закарпатті мама школярки організовує для вчителів поїздки в школи Австрії та Німеччини, аби вчителі бачили, що змінювати в освіті

Вітряки на Боржаві: користь чи шкода?

Та Інвестор, в особі ТОВ «АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ» не відступав. Замість того, щоби провести громадські слухання та ОВД на стадії відводу землі та зміни її цільового використання, як цього вимагає законодавство України, він йшов напролом, цинічно зневажаючи закон, думку науковців, громадських активістів та місцевого населення. Можна припустити, що причиною цього стали великі фінансові витрати на розробку та лобіювання проекту, але це однозначно не є підставою для видачі дозволів на будівництво.

Намагався Інвестор вплинути й на журналістів, але його емісари отримали більше запитань, аніж могли надати відповідей – то ж наступна зустріч з головним босом так і не відбулася.

Подальші вчинки Інвестора також не додають йому позитиву. Опинившись у глухому куті, куди його загнали фаховими висновками місцеві науковці, він не придумав нічого кращого, як спробувати вплинути на них шляхом адміністративного та юридичного тиску.

І от, станом на 21 лютого науковці, екологи та експерти подали свої обґрунтовані пропозиції до ОВД. Попередньо Інвестор підготував звіт про оцінку впливу на довкілля, який, як стверджують чимало науковців, «зшитий білими нитками», рахує птахів на узбережжі Шотландії та захищає морських видр. Тобто є справжнім антинауковим опусом, компіляцією даних з інших об’єктів та не може бути врахованим, як дозвіл на ведення запланованої діяльності. До того ж, сама процедура підготовки до зведення ВЕС Інвестором містить чимало грубих помилок, навіть відвертих і цинічних порушень законодавства України.

Отож згуртоване коло науковців, екологів, спортсменів, юристів та громадських активістів подали чимало зауважень до ОВД та неприпустимості будівництва ВЕС на Боржаві. А, у разі продовження протиправної діяльності Інвестора, готові звертатися у Нацполіцію, прокуратуру, інші правоохоронні й природоохоронні органи та подавати судові позови за фактом чисельних зловживань.

Про це йшлося на брифінгу на тему «Чи не продали недобросовісні чиновники та науковці Боржаву за 30 срібняків?». Ініціаторами заходу стали МБО «Екологія-Право-Людина», Бюро екологічних розслідувань та громадська ініціатива «Врятуй Боржаву».

Його учасниками були:

Любов Фельбаба-Клушина – завідувачка кафедри ботаніки Ужгородського національного університету, доктор біологічних наук, професор;
Андрій Бокотей – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, докторант Національного лісотехнічного університету України;
Дмитро Скрильніков – голова Бюро екологічних розслідувань;
Софія Шутяк – провідний юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина»;
Наталя Городецька – юрист МБО «Екологія-Право-Людина»;
Катерина Полянська – еколог МБО «Екологія-Право-Людина».

ВЕС – благо для Інвестора і крах для місцевого дрібного та середнього бізнесу

Присутні в один голос наполягали на тому, що звіт про Оцінку впливу на довкілля (ОВД), в основу якого мали б лягти ґрунтовні дослідження науковців, викликає великий сумнів. Також вони наголосили, що ВЕС – це благо для Інвестора, але крах для місцевого дрібного і середнього бізнесу, який ґрунтується на обслуговуванні туризму та заготівлі ягід.

Дмитро Скрильніков наголосив на тому, що зараз в Україні зелена енергетика – це в першу чергу прибуток тих, хто її видобуває за т. зв. Зеленим тарифом, який в Україні, на його думку, є надмірно високим.

«Чи хтось скаже мені про те, що після відкриття нових ГЕС на карпатських ріках, після відкриття сонячних чи вітрових електростанцій закрилась хоча б одна котельня – ні. Інвестори отримують надприбутки за невиправдано високим зеленим тарифом, а інші олігархи продають дешеву енергію з ТЕС за кордон, оскільки зараз енергоринок України перенасичений електроенергією», – пояснив експерт.

Також він наголосив, що на прикладі Боржави можна чітко прослідкувати, що з появою вітроелектростанції тут заробляти буде лише Інвестор. Натомість значно впадуть прибутки місцевих громад та малого бізнесу, які живуть за рахунок туристів, спортсменів, збору ягід і грибів. Адже нікому не цікаво дивитися на поруйновану котлованами, траншеями, дорогами та вітряками природу. Ніхто не захоче ризикувати життям, літаючи парапланом поміж лопатей вітряка чи з’їжджати на лижах, опасаючись кількакілограмової крижини.

Вже не кажучи, що на розкопаних та поруйнованих транспортом полонинах фактично зникнуть насадження ягід: чорниці та брусниці, які є постійним та надійним джерелом прибутку місцевих мешканців.

Більшість з представників громади розуміють це – тому виступають проти технопарку.

Науковці взяли гроші за «дослідження», але бояться ставити підпис під ними

Особливо пан Дмитро наголосив, що присутніх дивує позиція деяких науковців та чиновників, які своєю недобросовісною позицією та халтурною роботою перекреслюють цінність досліджень. Адже цілі фрагменти звіту про ОВД є не окремим дослідженням, а копіюванням з інших документів, які стосуються інших ВЕС, до прикладу, у Криму, чи на Азовському узбережжі. А це плагіат, а не науковий висновок.

Керівник Бюро екологічних розслідувань зазначив, що ці науковці можуть багато розповідати, але вони вже порушили процедуру оформлення звіту про ОВД, адже не підписалися під документом.

«Там вказано їхні прізвища, але немає підписів, що вже є грубим порушенням оформлення документу. У законі чітко сказано, що його підписують усі виконавці із зазначенням їх кваліфікації. І, можливо, на цьому брифінгу, що паралельно відбувається в Ужгороді, вони пояснять, чому ховаються за вивіскою свого вишу, а не ставлять гонорово свій автограф під документом», – підсумував Дмитро Скрильніков.
Боржава стане суцільним технопарком з порушеною структурою ґрунту і рослинністю

Дуже емоційним був виступ еколога МБО «Екологія-Право-Людина» Катерини Полянської. Ось основні його тези:

Вітрова електростанція буде будуватись 3,5 роки, і за цей час зведуть 34 вітрогенератори. І те, що нам показували, нібито буде стояти лише вітрячок, який продукуватиме екологічну енергетику – це неправда. Адже будуть котловани чотири метри вглиб і 16 – в ширину, буде рів для силового кабелю вздовж усього хребта, будуть широкі, підсипані дороги, буде важка довгомірна техніка.

Якщо брати дороги, то вони також значно вплинуть на довкілля. Перший аспект – значна їх частина проходить через заповідники, яких на Боржаві є аж три. Передбачено, що вони, по-перше, будуть розширені; по-друге, на прилеглій території будуть проведені спеціальні інженерні роботи, що також вплине на природу, по-третє, буде прокопано рів для лінії електропередач. Другий – дороги на самому хребті. Зважаючи на круті схили і вузький гребінь – вони фактично повністю знищать полонини.

У звіті «не виявили» флори і фауни з Червоної книги, а науковці б’ють на сполох – вся вона загине

Водночас нам цинічно заявляють, що унаслідок цього технічного впливу не постраждає структура ґрунту, не постраждає рослинний покрив, не постраждає флора і фауна.

Особливо цікавим є твердження у Звіті, що зовсім не постраждає червонокнижна тваринка бурозубка альпійська, яка має щонайменше 10 ареалів проживання на місцях, де плануються вітряки. А як її будуть рятувати? Виявляється її мають виловлювати самі ж будівельники, що будуть рити котлован. Нонсенс. Хоч згідно з законом про Червону Книгу – для цього щонайменше потрібен спеціальний дозвіл міністерства.

Окрім цього на хребті Боржави є чимало інших рідкісних представників рослинного та тваринного світу, наявність яких взагалі не береться до уваги.

Щодо якості досліджень, то промовистим фактом є те, що у звіті написано, що охоронюваних видів флори та фауни не виявлено, і все це ілюструється фото зі снігом на хребті. Тобто не йдеться про жодні дослідження, жодні спостереження, якщо ілюстрацією є засипана снігом територія. І таких ілюстраціє є близько 70, але це не науковий матеріал, оскільки до них не додано характерні для досліджень дані.

Вітряки на зимовій Боржаві смертельно небезпечні, особливо для дітей

Також не враховано ще одну небезпеку, яку можуть нести вітряки – це падіння льоду в зимовий період. Для підтвердження того, що це рідкісне явище, беруться дослідження 20-річної давності з зовсім інших територій. Насправді, на Боржаві дуже складні умови взимку: багато опадів, перепадів температур та сильний вітер, що сприяє намерзанню льоду. З іншого боку – тут Мекка зимового туризму, проводиться дуже багато таборів та змагань з зимового сходження та гірськолижного спорту, зокрема і за участі дітей. Все це припиниться з появою вітряків на Боржаві.

Окрім декількакілограмових крижин, що можуть впасти з лопаті, небезпечним є й те, що вітряки стоятимуть безпосередньо на гребені хребта і обходити їх треба буде по схилах, які нерідко є дуже крутими. Тут, з одного боку, може статися падіння людей, а, з іншого, небезпека формування та сходження лавин.
ВЕС у Карпатах «науковці» обґрунтовують дослідженнями у Приазов’ї та обіцяють берегти морську видру

Також пані Катерина навела приклад необґрунтованого копіювання даних одного ОВД з зовсім іншого. Тут йдеться про зовсім смішний випадок, коли доцільність ВЕС на Боржаві доводять фактами з ОВД електростанції на Сиваші. Тобто умови та вихідні дані Карпат прирівнюють до Азовського узбережжя. Як таке взагалі можливо і чи може бути воно науковим доказом?

І цілком серйозно у звіті з ОВД ВЕС на Боржаві йдеться про морські узбережжя, Джаралгачську затоку. Йдеться про те, що замість досліджувати фауну Карпат, вони будуть досліджувати морську видру.

Звіт своєю некомпетентністю доводить згубність ідеї ВЕС на Боржаві

«На мою думку, сам звіт, який мав би довести доцільність будівництва ВЕС, навпаки переконує, що робити цього не можна. І не в останню чергу через сумнівні наукові дослідження, які йому передували», – зазначила еколог Катерина Полянська.

Своєю чергою, Дмитро Скрильніков додав, що сучасний спосіб проведення ОВД, коли всі документи викладені у відкритому доступі, вже надав можливість виявити порушення, які можуть бути переконливою підставою для надання негативного висновку.

«Звіт роздутий до 1800 сторінок, і тут можна знайти все, окрім головного: реальної оцінки впливу на природу та заходів, щодо його мінімізації. У звіті стільки суперечностей, що навіть будучи не фахівцем можна поставити під сумнів достовірність даних. Я вже не кажу, що окремі фрагменти, як казала Катя, просто передерті з інших подібних документів, які стосуються зовсім інших умов діяльності, навіть близько не схожих з Карпатами.

Тобто можна однозначно стверджувати, що справжніх якісних досліджень науковці, які зазначені у звіті, не проводили! Ще інші дослідження – обіцяють провести в ході будівництва. Але як тоді можна їх вносити у звіт ОВД, який власне покликаний опиратися на реальні дослідження впливу на довкілля, яких, як ми тут бачимо, проведено не було», – підсумував Дмитро Скрильніков.

Локальний вплив ВЕС на Боржаві матиме руйнівні глобальні наслідки

Професор ботаніки Ужгородського університету Любов Фельбаба-Клушина торкнулася теми значення високогір’я Карпат і, зокрема, Боржави, її рослинності та ґрунтів для гідрологічного балансу території, формування паводків та наповнення підземних вод.

«У високогір’ї Закарпаття випадає найбільша кількість опадів в Україні і Карпатських горах загалом. Тому, якщо порушити там рослинний покрив та структуру ґрунтів, то ця величезна кількість води не буде поглинатися, а стікатиме потоками в низини. Окрім руйнівної сили води є ще одна небезпека, яка випливає звідти – вода не буде проникати у підземні порожнини, а транзитом буде вимиватися з області. А це призведе до непоправних порушень балансу.

Тобто рослинність Боржави, яка здавалося б є незначною, перехоплює від 50 до 80% вологи, яка випадає у високогір’ї – такими є результати досліджень, що вивчали подібну фауну. Тобто волога не лише не завдаватиме шкоди у низинах, але й залишається у ґрунті, що дуже важливо для гідрологічного режиму», – відзначила науковець.

Також вона наголосила на ряді локальних впливів на природу з боку ВЕС, які матимуть руйнівні для природи глобальні наслідки:

«Забудовник стверджує, що будуть лише локальні впливи на рослинність, але це неправда! Зараз вже всі переконані, що локальні впливи призводять до глобальних наслідків. А тут їх цілий ряд, який призведе до глобального руйнування цілого гірського масиву. По-перше, будуть величезні майданчики під вітряки, по-друге, засипані ґрунтом ділянки, по-третє, суцільна траншея під силовий кабель, по-четверте, масивна дорога вздовж хребта, а по-п’яте, рух важкої техніки по рослинному покриву».

Як приклад непоправної шкоди для природи будь-яких земельних робіт у високогір’ї, вона навела полонину Руна, де ще у радянські часи будували військовий об’єкт, а рослинність досі не відновилася:

«Як показали дослідження полонини Руна, де у 1960-их роках будували ракетну станцію – там досі не відновлено рослинний покрив! Через десятки років. І це не дивно, адже карпатське високогір’я за кліматичними умовами наближене до тундри. Тобто тут дуже повільно відновлюється рослинність. І там де проїде гусенична техніка – майже 100 років нічого не виросте!».

І, як підсумок, професор навела доведену науковцями гіпотезу про те, що такі водоносні системи високогір’я, якою є і Боржава, слід виділяти як природоохоронну зону, адже від її цілісності залежать повнота і якість водних ресурсів для нас і наших дітей.
Кращих науковців, що досліджують Карпати, не залучили до розробки Звіту

«Мене не було залучено до розробки звіту, хоч я знаю Боржаву дуже добре. Адже за моїм науковим обґрунтуванням тут створено три природоохоронні зони – Ждимерський заказник, Темнатик та Розсішний. Крім того, у 2015-16 роках під моїм керівництвом тут було досліджено запаси чорниці і брусниці. І у 2016 році є наукова публікація про види рослин на Боржаві та, зокрема про ті з них, що потребують охорони», – розповіла професор про свої дослідження.

Те ж саме стосується і орнітології. Відомого дослідника птахів Андрія Бокотея, який обґрунтував чи не всі вітроелектростанції у Карпатах, навіть не запрошено до співпраці. І причина цього очевидна – він, як першокласний науковець, ніколи не дав би потрібного Інвестору висновку.
Як можна досліджувати птахів на Боржаві за Шотландською приморською методикою, коли є спеціальна Карпатська

«Конфлікт між вітрогенераторами і птахами існує від початку існування цього виду енергетики. Тому у плані зменшення ризику для птахів ключове значення має вибір методики, достовірність інформації і скрупульозність її збору», – в першу чергу відзначив орнітолог Андрій Бокотей.

Далі він докладно зупинився на всіх грубих помилках, допущених у звіті:

«Перше, що здивувало – це те, що для дослідження птахів і кажанів було обрано установу не з карпатського регіону, а з півдня України. Тобто, щонайменше, вони мали тратити великі кошти на дорогу та проживання у місці дослідження за тисячу кілометрів від своєї прописки. А звідти виходить, що дослідження не були тривалими та достатньо періодичними. Про що скажемо нижче.

Другим моментом, який слід зазначити – це те, що вони (підприємство «Лагуна», – ред.) фахівці з досліджень на морських узбережжях. Вони обґрунтували близько 15 ВЕС на березі Чорного і Азовського морів, але в Карпатах ніколи не працювали.

Третій аргумент – це вибір методики дослідження. А це ключова запорука результату. Коли правильна методика, то маємо об’єктивний результат, а неправильний її вибір призводить до абсолютно хибної картини дослідження. Так от – вони обрали методику дослідження птахів морських узбереж у Шотландії. Тобто у нашому випадку методика вибрана однозначно неправильно – тому далі взагалі нема про що говорити. Велике запитання: чому вони не обрали Польську методику, яка розроблена спеціально для Карпат. І за цією методологією ми вже проводили дослідження та робили обґрунтування для п’яти вітрових електростанцій. І до них в нікого не було зауважень».

Дослідник зазначає: навіть та хибна методика, яку обрала сторона Інвестора, передбачає чотири-п’ять досліджень впродовж сезону, а вони провели по два. Тобто замість щонайменше 20 досліджень проведено всього 8. І це той показник, який нівелює будь-яку цінність дослідження.

«Чому так зроблено? Мабуть за принципом – менше птахів, менше проблем. І справді вони обґрунтовують, що птахів мало, і все гаразд. А на рівні лопатей вітряків – птахи у Карпатах не літають взагалі!», – наголошує на псевдонауковості даних досліджень Андрій Бокотей.

Натомість він наводить результати своїх досліджень, які він разом з науковцями і місцевими волонтерами провели на полонині:

«Ми за підтримки місцевих активістів у с. Пилипець провели власні дослідження у 2018 році і виявили, що щонайменше для семи видів птахів – на рівні лопатей є оптимальна висота польоту. І більшість з них – це хижі птахи, значна частина яких занесені у Червону книгу. Автори звіту виявили всього два червонокнижних види, а наші дослідження показали, що їх шість. Вони виявили всього 196 особин червонокнижного сірого журавля, ми – понад 4,2 тис. особин, які мігрують через хребет Боржава».

У підсумку Андрій Бокотей заявив, що насправді кількість птахів, їх різновиди та представництво з Червоної книги є значно більшими, аніж офіційні результати дослідження «Лагуни».

«А, відтак, зіткнення птахів з лопатями будуть неминучими, і будуть вони у геометричній прогресії більшими, аніж переконує інвестор. Додатковим аргументом того є значна кількість похмурих днів у році на Боржаві, що значно погіршує видимість і орієнтацію для птахів», – відзначив орнітолог.

Кажанів, яких дуже багато на Боржаві, у звіті не досліджено взагалі

«А щодо кажанів, то у них взагалі повний провал. Адже своє дослідження вони проводили у той час, коли вони фактично завершили міграцію. Відповідно вартість дослідження близька до нуля і про жодну його об’єктивність не може йти мови. Хоча написали вони про це багато.», – наголосив Андрій Бокотей.

Ми підготували ґрунтовні зауваження до звіту і однозначно вважаємо, що він не може бути у жодному випадку прийнятий до уваги. Адже він абсолютно не відповідає тій орнітологічній ситуації, яка є на Боржаві.
Питання до СБУ: Чому Інвестор опирається на дослідження в окупованому Криму?

На ще одному порушенні з боку укладачів звіту, яке може бути потрактоване навіть, як колаборація та співпраця з окупантом є обґрунтування можливості розміщення ВЕС на Боржаві дослідженнями у Джанкойському районі Криму:

«Ще одним кричущим фактом є дані у розділі орнітології. Вони у звіті опираються на висновки дослідження, проведеного у 2017-18 роках у Джанкойському районі Криму. По-перше, де Крим з 2014 року, а по-друге що орнітологія півострова має до Карпат?», – наголосив Дмитро Скрильніков.
Грубо порушено процедуру проведення ОВД, що вже є підставою для негативної оцінки звіту

Юрист МБО «Екологія-Право-Людина» Наталя Городецька наголосила на грубому порушенні процедури проходження ОВД, що вже є підставою для того, щоби визнати звіт недійсним:

«Коли йдеться про будівництво такого об’єкту, то законом передбачено проведення ОВД не лише щодо планованої діяльності, але й на стадії відведення земель, оскільки проводилась зміна цільового призначення землі. Цього проведено не було, чим грубо порушено законодавство. І у цьому випадку інвестор намагається обійти цю процедуру, стверджуючи, що землі виділялись під окремі вітряки, хоча зрозуміло, що йдеться про цілісний комплекс електростанції. Тому ми стверджуємо, що процедура відведення землі без проведення ОВД є незаконною, оскільки порушена процедура.

Фактично інвестор намагався обійти процедуру ОВД, до того ж, протиправно мінімізує витрати, адже бере в оренду лише землю під вітряками. Натомість, якщо б він дотримувався всіх вимог законодавства, то, очевидно, отримав би негативний висновок ще на ранній стадії і не витрачав би коштів на подальші роботи».
Науковців, які фальшували дослідження, чекає адміністративна відповідальність. А якщо було матеріальне заохочення до цього – кримінальна

На адміністративній, цивільній та кримінальній відповідальності за надання завідомо неправдивих даних висновків науковців наголосила провідний юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк.

«Відзначимо, що цей звіт оцінює не саму діяльність, а її вплив на довкілля, тому він має містити достовірні дані про це з боку науковців. Слід нагадати, що виконавці ОВД несуть відповідальність за надання завідомо неправдивих даних у звіт ОВД. Їхня відповідальність описана у ст. 15 Закону. І відповідно до тяжкості порушення, вони можуть отримати адміністративне чи кримінальне покарання. Це оцінює екологічна інспекція, прокуратура або поліція, якщо доведено, що неправдиві дані отримані внаслідок корупційної складової. Але, окрім адміністративної, чи кримінальної відповідальності, науковці несуть і т. зв. Цивільну відповідальність, тобто відповідальність своїм науковим реноме.

Тому хочу наголосити, що підписувати звіт мають не певні наукові установи, а конкретні вчені, які мають розуміти всю відповідальність за свої дослідження».
Інвестор боїться відповідальності за фальшування даних і починає тиснути на незалежних експертів

Ще один ганебний факт, який ілюструє те, що дослідження, у більшості своїй, є недостовірними, а критика фахових науковців – розгромною, є те що зараз Інвестор та його юристи вдаються до адміністративного тиску та залякування тих, хто виступає проти ВЕС на Боржаві.

«І на чому хочу наголосити, після громадських обговорень, на яких були присутні вчені з різних міст та наукових установ, на них почали чинити тиск. З’явились листи у їхні установи, чи були вони на слуханнях у робочий час, чи порушували вони трудове законодавство. Зокрема, це стосується директора Природознавчого музею, до якого прийшов адвокатський запит подібного змісту – тобто це прямий тиск з боку Інвестора на науковців у яких альтернативна думка щодо будівництва вітряків на Боржаві», – зазначив еколог та юрист Дмитро Скрильніков.

Замість висновку: ВЕС на Боржаві слід заборонити

«Незалежні експерти виявили значний негативний вплив на довкілля, тому ЕПЛ просить Закарпатську ОДА видати висновок про неприпустимість планованої діяльності і рекомендувати суб’єкту господарювання розглянути іншу територію для діяльності», – підсумувала сказане на брифінгу Софія Шутяк.
«Це кивати не мож, якщо любиш Закарпаття»

Цього ж дня, фактично паралельно, ще два заходи, які стосуються ВЕС на Боржаві, відбувалися і в Ужгороді.

Науковці та громадські активісти з Закарпаття також наводили свої аргументи проти будівництва технопарку. Вони підготували ґрунтовну розгромну критику звіту з ОВД та звернення до Мінекології та Закарпатської ОДА з вимогою відхилити його та заборонити спорудження ВЕС на Боржаві.

А годиною пізніше окремі фахівці, які брали участь у розробці звіту з ОВД, висловлювали свою позицію щодо того, чому ця ВЕС хороша і безпечна для довкілля. Чудовою ілюстрацією заходу є епічне відео, де на противагу просякнутим безглуздям промов самовпевнених пихатих провінційних ретроградів, до їх совісті звертались місцеві активісти словами: «Це кивати не мож, якщо любиш Закарпаття». У повному обсязі цей брифінг можна переглянути тут.

Міністр екології обіцяв відреагувати на критику звіту

Якраз доречно цими вихідними до Львова навідався Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак. І, звісно ж, журналісти не могли оминути увагою протистояння щодо ВЕС на Боржаві. Міністр зазначив:

«Боржава – один із 2,5 тис. проектів, які проходять процедуру оцінки впливу на довкілля. Закон дозволяє проходити цю процедуру або в міністерстві, або в ОДА. Якраз боржавський проект проходить оцінку в Закарпатській ОДА. Ми слідкуємо за цією роботою. Там процедури не завершенні, ще є час. Мені відомо, що є активна громада, яка глибоко працює і обґрунтовує свою позицію.

Ми слідкуємо і моніторимо реалізацію процедури. Якщо будуть порушення з боку модератора цієї процедури, у нас залишається можливість відкликати розгляд цього документа у міністерство і тоді розглянути цей проект у Києві», – повідомив О.Семерак.

Богдан Білан

zakarpatpost.net