Закарпаття: На Хустщині батько гвалтував рідну доньку
Від сусідів, особливо у селах чи невеличких містах, важко щось утаїти. Вони стають мимовільними свідками сімейних скандалів, першими дізнаються про любовні інтрижки, але й нерідко першими приходять на допомогу в скрутну хвилину. Так сталося і в одному з сіл на Хустщині. Саме сусіди звернули увагу на те, що в будинку місцевого заробітчанина коїться щось недобре…
Глава сімейства – колишній «зек», кілька років провів свого часу за гратами. Звісно, такий життєвий «досвід» негативно позначився на характері чоловіка. У селі його знали як неврівноважену, подеколи й жорстоку людину. Агресивність і жорстокість проявлялися насамперед у його ставленні до рідних. Слід сказати, що мав селянин велику сім’ю. З дружиною виховував шестеро дітей. Дві старші дочки вже вийшли заміж і мешкали окремо від батьків.
У селі нелегко знайти добре оплачувану роботу, тому господар час від часу, як і більшість його земляків, виїжджав на заробітки за межі області, інколи й країни. Але до свят заробітчанин здебільшого намагався повернутися. Ось і недавно, напередодні Великодня, знову приїхав додому.
Односельчани не раз зауважували, що з поверненням господаря його дружина і 21-річна дочка ходять, немов у воду опущені. Спершу люди думали, що домашній тиран б’є їх. Однак з подвір’я сусідів не долинали крики, та й сліди побоїв приховати не вдалося б. І все ж дивний стан, в якому перебували жінки (а він нагадував щось середнє між станом депресії та заляканістю), насторожував. Тому люди вирішили розповісти про все старшому дільничному цього населеного пункту.
Правоохоронець невдовзі навідався за вказаною адресою. Обережно, ненав’язливо порозмовляв з жінками і з’ясував: підозри селян були таки небезпідставними. Виявляється, протягом тривалого часу домашній нелюд, щоразу як бував удома, ґвалтував свою дочку! І дружині, й дитині пригрозив: якщо розв’яжуть язики, то повідрізає їм ноги й руки… От вони й боялися комусь розповідати, а тим паче скаржитися в міліцію, адже знали характер глави сім”ї з власного досвіду.
Дружина ґвалтівника написала заяву в міліцію. Жінка каже, що вже не має сил бути пасивним спостерігачем наруги над своєю дитиною. А сама жертва домашнього тирана спершу погодилася дати свідчення проти нелюда, а далі почала відмовлятися від своїх слів. Вочевидь, дівча побоюється розправи з боку батька й ладне стерпіти будь-які страждання, ніж залишитися калікою або, чого доброго, взагалі попрощатися з життям…
Наразі вирішується питання про порушення проти гвалтівника кримінальної справи. Його дружина сподівається, що нелюд сяде за грати, бо коли повернеться додому, то нікому не дасть спокійно жити…
До речі, така сімейна трагедія – далеко не рідкість. Скільки наляканих дітей і жінок бояться розповісти про своє рабське становище, аби не наробити собі ще гірше. А дарма. Життя переконує: такі звірі у людській подобі рідко стають з часом кращими.
Ігор СТЕФАНЕЦЬ, ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області