Закарпатський диво-перчик багатий на різні вітаміни та мінерали

Цей вогняно-червоний та червоно-жовтий величеньких розмірів перець привертає увагу кожного відвідувача оптового ринку  у Мукачеві. Добірні плоди аж виблискують… Коли довідуєшся, що вони виросли на зарічанських ланах приборжавських долин, що на Іршавщині, попервах не ймеш віри. Такі плоди, зазвичай, родяться винятково у Голландії. Вони навіть у наших найближчих сусідів угорців та поляків – рідкість.
Ніби вгадавши мої думки, молодий ґазда із капустяної столиці Закарпаття Богдан Чийпеш зауважує: «Чому тут дивуватися, такий перець ми навчилися вирощувати уже кілька років поспіль. Мало того, наші місцеві селекціонери вивели ще кращий сорт цього овочу». Як з’ясувалося, перець дійсно доволі примхливий, з ним багато мороки, але вирощувати його надзвичайно вигідно. Через його чудові смакові якості, привабливий вигляд, м’якість та велику соковитість плодів він користується чималим попитом у споживачів. Звісно, й коштує також чимало. Приміром, зараз ціна коливається у межах від восьми до чотирнадцяти гривень за кілограм. Це у Мукачеві. А в інших містах західного регіону нашої держави, де зарічанські овочівники часті гості, він потягне і до двадцяти п’яти, а пізно восени навіть і до тридцяти гривень.

«Цей перець надзвичайно корисний у всякому вигляді, — продовжує свою розповідь пан Богдан. – Його можна вживати в сирому виді, бо дуже приємний на смак. Годиться також і для консервування. М’ясисті соковиті плоди будуть завжди доречними на зимовому столі, не кажучи вже проте, що для бутербродів це справжня знахідка, він придасть їм справжньої пікантності і привабливості. Відмінний він і для салатів, як із самого перцю, так вкупі з огірками, помідорами, цибулею і ще багато з чим. Крім того, його використовують для приготування і перших, і других страв, підійде навіть як чудовий гарнір до м’ясних чи рибних страв». Диво-перчик багатий на різні вітаміни та мінерали. І такі вітаміни, як С, Р, А – далеко не повний перелік усіх його якостей.

Цей овоч культивують дедалі більше зарічанських газдів. Урожайність його залежить від багатьох факторів. Такий перець не терпить недбалого ставлення до нього. Він вимагає багато ручної праці, тільки тоді може щедро віддячити своєму господареві. Чи не найголовнішим фактором для отримання доброго врожаю є насіння. Його зарічанські ґазди купують за кордоном.

…Як тільки минає Різдво, зарічанські ґазди беруться за роботу. Дуже непросто кожну насінину сіяти в окремий пластиковий одноразовий келишок, попередньо приготувавши належним чином грунт. А далі опалювати теплицю і щодня поливати та двічі підживлювати сходи. Висаджують у відкритий грунт уже тільки тоді, коли встановиться тепла погода і мине загроза заморозків. Не меншає роботи й після. До розмови долучається сусідка пана Богдана Марія Михайлівна із того ж Заріччя: — «Доглядаємо ті стебельцята, наче маленьку дитину. Минулого року був неврожай на цю рослину. Перець і дорогим був, ціна нижче 14—15 гривень не опускалася. Не було що й продавати. А нині, хвалити Бога, урожай видався непоганим. Проблем поки що зі збутом немає, бо перець добре реалізовуємо, днями приїздили й оптовики зі Львова і навіть із Хмельницького».

…Напрацьованими порепаними долонями молодий ґазда виймає із туго набитої сітки виплекані сонцем добірні плоди і кладе їх на вагу. Три перці тягнуть на цілий кілограм. «Зважте й мені кілограм, здивую свою стару…» — спокусився на зарічанський овоч уже немолодий покупець.

Віталій Пумпинець, “Новини Закарпаття”-“Панорама Мукачева”