Науковець і видавець Валерій Падяк: «Наша «Енциклопедія історії та культури карпатських русинів» – видання дуже толерантне»
Кожен етнос, як квітка. Він виростає, цвіте й, можливо, гасне і зникає. Зараз, за даними вчених, на землі є близько 6,5 тисяч етносів. Та далеко не кожен з них може похвалитися власними літературними згадками чи здобутками, тим паче енциклопедією – науково-обгрунтованою та виваженою. Та русини у цьому плані народ щасливий, адже буквально днями відбулася презентація епохального видання – «Енциклопедії історії та культури карпатських русинів». Про енциклопедію, її принципи і про роботу над нею ми попросили розказати директора видавництва власного імені, натхненника і видавця енциклопедії Валерія Падяка.
Перш за все вітаю вас із виходом енциклопедії. Це дійсно значна подія для нашого краю. Та спочатку це видання вийшло у США англійською мовою. Чому так сталося?
Я маю сказати, що над енциклопедією працював колектив авторів – їх є близько двадцяти. Дехто з них надав один матеріал до енциклопедії, а дехто – два чи три. Так сталося, що всі ці науковці живуть у різних куточках світу, в різних країнах, але всі вони досліджують одну тему – русинство. Але для головного автора і редактора видання Павла Роберта Магочі робочою мовою є англійська. Тому було прийняте рішення всі тексти для енциклопедії перекладати на англійську, а вже потім вони ввійшли до видання. І от у 2002 році з’явилося перше видання «Енциклопедії історії та культури карпатських русинів». Це видання швидко розійшлося. Та й світ не стоїть на місці – рухається, йде вперед. Саме тому потрібно було готувати друге видання енциклопедії – доповнене, виправлене, збагачене актуальною інформацією. Воно побачило світ у 2005 році і теж англійською мовою. Ну а 2010 року, після тривалої роботи, ми спромоглися показати громадськості й україномовне видання «Енциклопедії історії та культури карпатських русинів».
Які основні принципи варто виділити у цій енциклопедії?
Перш за все, це – класична, зроблена за всіма вимогами енциклопедія. Щодо її змісту, то варто зауважити, що це не є енциклопедія карпатських русинів, вона – про карпатських русинів і про Карпатську Русь. Це значить, що якщо ми говоримо про біографічні дані, то особи, котрі потрапили в енциклопедію, там не тому, що вони карпаторусинського походження, вони там, бо вони щось робили у сфері карпаторусиністики. Це значить, що у виданні є люди й карпаторусинського походження, й діячі російського походження, науковці, вчені, лінгвісти з Польщі, Америки, Норвегії, Словаччини, Австрії. Це важливо сказати, адже не варто думати, що ця енциклопедія тільки про карпатських русинів і не потрібно бути русином, щоб до неї потрапити. Більше того, ми включили до змісту енциклопедії тих осіб (вчених і суспільних діячів), які не визнають карпатських русинів як окрему національність. Але всі вони, щось писали, надавали інформацію про карпатських русинів. Це надзвичайно важливо, адже читачі будуть знати і про людей, які пропагували й розвивали русинство, і про тих, хто виступав проти нього, заперечуючи існування карпатських русинів. А також енциклопедія охоплює карпатських русинів, які живуть в діаспорі.
Якби ця енциклопедія була про Закарпаття, то у ній би мали бути діячі мадярського, словацького, румунського походження і т. д. У нас таких діячів немає. Але є унашій енциклопедії великі статті про кожну національність, яка мала відношення до карпатських русинів. Загалом ми прагнули зробити не популярне чи публіцистичне видання, яке б мало гучно прозвучати,а концептуальну, наукову й виважену енциклопедію. Сподіваюся, у нас це вийшло.
Коли постало питання, на яку мову перекладати з англійської, то чому ви обрали українську, а не русинську?
Таке питання дійсно виникало. Так вийшло, що перша мова англійська. Але безумовно другою мовою повинна була стати українська. Хоча багато хто стверджував, що другою мовою має бути російська. Це логічно, тому що російська – це світова мова, мова ЮНЕСКО, ООН, мова, яку розуміють всі. Але редакційна колегія наполягала, що другою мовою має бути саме українська. На світі майже 2 млн. русинів і з них майже мільйон живе на Україні. Причому 850 тисяч етнічних русинів живе саме на території Закарпатської області. Тому як законослухняні громадяни, як люди, які живуть в Україні, як люди, які, після закидів про відокремлення, про створення окремої національності і набуття певного роду незалежності, ми таким чином (видаючи енциклопедію українською мовою – Авт.) виявляємо власну здатність і бажання інтегруватися в українське суспільство, його політичну, культурну, економічну системи. Ми проявляємо толерантне відношення до українців. Можна сказати, що в якомусь розумінні русини своїми стараннями підвищують статус української мови у світі. До речі, ми також плануємо електронну версію енциклопедії.
Презентація україномовного видання енциклопедії триває вже півроку.
Дійсно, презентаційний тур «Енциклопедії історії та культури карпатських русинів» триває півроку. Найперша презентація відбулася у Словаччині на початку року. Зараз ми зробили тур Україною, почавши з Києва, а в середині червня ми поїдемо в Будапешт, де буде проходити 11 світовий Конгрес русинів, в рамках якого теж буде проведена презентація нашого видання. Думаю, що наш доробок не гріх презентувати й кілька разів. У певному сенсі – це видання унікальне, адже, якщо подивитися на карту, то є 200 держав, а етносів 6,5 тисяч. Та серед них лише декілька мають свою енциклопедію. І ще один фактор, чому ми так широко намагаємося презентувати видання, це те, що в час, коли активно проходять громадські рухи, звучать партійні гасла, відбуваються передвиборчі комбінації, варто спиратися на правдиві історичні й суспільні факти та події, на висновки науковців, щоб уникнути певних спекуляцій та неточностей. Етнічні проблеми не потрібно плутати з політичними.
Етнос має право жити стільки, скільки в нього є ресурсів. Тому енциклопедія має надати нашій владі і політикам науковий масив, щоб вони перед тим як робити якісь заклики, як щось стверджувати, шукали достовірну інформацію і правильне джерело. Інформація у нашому виданні виважена, бо над нею працювали науковці, а не політики, які б могли спробувати щось навязати. До речі, готується чергове подання до Президента України про визнання національності «русин». Тому, якщо у Києві політики захочуть взнати більше, хто такі русини, то наше видання їм допоможе. Дана енциклопедія – універсальна книга. Вона – взірець толерантності й повинна стати своєрідним орієнтиром для всіх, хто прагне будувати цивілізоване суспільство, де усі народи мають рівні права та можливості.
З чого почався презентаційний тур в Україні?
5 травня у Києві у Національній історичній бібліотеці України (на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника) ми презентували український переклад унікального канадського видання «The Encyclopedia of Rusyn History and Culture» за редакцією Павла Роберта Магочія та Івана Попа. Це відбувалося в рамках Днів слов’янської культури, при багатолюдному зібранні української громадськості, науковців, студентів, представників дипломатичних місій. У Києві укладачі та видавці енциклопедії провели ще кілька презентаційних зустрічей, зокрема з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Ніною Карпачовою, яка, до речі, повідомила нас про підготовку подання до Президента України В. Януковича з приводу офіційного визнання русинської національності в Україні. Також відбулась зустріч в Інституті історії України Національної академії наук України, під час якої ми вручили один примірник «Енциклопедії історії та культури карпатських русинів» директору Інституту, академіку НАНУ Валерію Смолію.
В Ужгороді делегація укладачів та видавців україномовної «Енциклопедії історії та культури карпатських русинів» (Павло Роберт Магочі, Стівен Чепа, Валерій Падяк та Надія Кушко – Авт.) зустрілася з очільником Закарпаття Олександром Ледидою, головою обласної ради Іваном Балогою та першим заступником голови Закарпатської ОДА Іваном Бушко.
Також ми мали зустрічі із студентами історичного факультету УжНУ і, звичайно, з журналістами. А ще ми провели доволі широку презентацію у Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці, під час якої присутніх своїм виступом порадував зразковий фольклорний ансамбль Русинських недільних шкіл Закарпатської області «Бабчина співанка» (худ. керівник – народна русинська співачка Ольга Прокоп).
Яким накладом вийшла «Енциклопедія історії та культури карпатських русинів»? Скільки примірників ви розіслали у бібліотеки, хто отримає енциклопедію?
Наклад у нас доволі добрий – 1500 примірників. Зараз паралельно випускається десятитомна «Енциклопедія історії України» і ми зустрічалися з редколегією у Києві, тому що ми повністю повторили формат і дизайн цього видання. Для чого? Для того, щоб «Енциклопедія історії України» завершувалася 11-м томом «Енциклопедії історії і культури карпатських русинів». Ось така маленька провокація. Маю сказати, що один том Енциклопедії історії України» в два рази дорожчий за нашу енциклопедію. Але у будь-якому разі, енциклопедія – це дуже дороге задоволення. Але, дякуючи спонсорам, ми вже визначилися, що 200 примірників отримають інституції, національні бібліотеки, державні бібліотек, бібліотеки районних центрів Закарпатської області, музеї краю, русинські наукові інституції у цілому світі (навіть у Японії є славістичний центр Саппоро, а загалом у світі є понад 100 науковців, які спеціалізуються на русиністиці). Адміністрація Президента України теж отримала примірник.
Які у вас подальші плани щодо «Енциклопедії історії та культури карпатських русинів»?
Дана енциклопедія містить 888 сторінок тексту, 1119 гасел, понад 1100 чорно-білих і кольорових ілюстрацій, кольорові карти, унікальні архівні фотографії, які друкуються вперше. Ми витримали добрі параметри по витратних матеріалах і по якості. Укладалася енциклопедія в Канаді, а друкувалася в Ужгороді. Зараз завершується презентаційна хвиля першого видання україномовної енциклопедії, а я вже думаю про друге. Адже життя і всі процеси в ньому динамічно розвиваються. Я мрію зробити друге видання енциклопедії двохтомним, кольоровим, щоб показати всю різноманітність ілюстрацій. Звичайно, в ньому буде багато доповнень і нової інформації. Можна сказати, що «Енциклопедія історії та культури карпатських русинів» розвивається певними кроками. Спочатку вона вийшла англійською мовою (видання 2002 і 2005 років), тепер ми презентували це видання українською (2010), а далі ми плануємо видати його русинською мовою. Цей крок для нас є головним. До цього ми прагнемо і прикладемо максимум зусиль, щоб ці плани якомога швидше стали реальністю.
Лілія МАТІЦО, газета “НЕДІЛЯ”
фото Олена УМАНЦІВ