Ужгород – у прірву. Мер – на моря Єгипту
У той час, коли ще не до кінця вирішене питання з теплопостачанням Ужгорода, на межі колапсу перебуває ліфтове господарство й по півдоби залишаються без електропостачання міські висотки (так, 30 листопада мешканці будинку № 54 на вул. Джамбула залишалися без електроструму з 19.00 до 9.00), а сміттєві звалища не вивозяться тижнями й претендують ось-ось стати новою «візиткою» Ужгорода, градоначальник подався на моря.
Наприкінці літа Погорєлов уже відпочивав. Тоді місто залишилося без державної субвенції на газопостачання до міських котелень. Тобто ініційовані губернатором кошти на суму близько 4 млн. грн. місту надійшли, але були повернуті в Київ як знехтувані й невикористані.
Розімліле від літнього сонця керівництво міста затягнуло тендерні процедури й не виконало зобов’язання щодо переходу на автономне опалення. Процес встановлення модульних котелень залишався не завершеним майже до кінця осені.
В той час як батьки остерігалися відпускати своїх дітей до холодних дитсадків і шкіл, студенти УжНУ з відчаю через холод масово збирали підписи про неможливість перебування в аудиторіях і гуртожитках та просили своїх деканів і ректора вплинути на ситуацію.
Відтак студентам вимушено «мінімізували» навчання, обмеживши його складанням модулів, а школярі від неминучих ГРВІ рятувалися на канікулах, які цієї осені розпочалися 31 жовтня й тривали аж до 14 листопада. Відтак діти матимуть тільки тиждень зимових канікул і раніше повернуться до класів (чи буде в них достатньо тепло, говорити нині важко).
Тож замість «готувати сани влітку» модульні котельні встановлювати й запускати розпочали тільки наприкінці жовтня. В авральному порядку з показною метушнею, мовляв, ось як влада дбає про тепло. На об’єктах, де похапцем прокладалися газопроводи, виявлялися украй нікудишні технічні розрахунки, газовики, зокрема, з’ясували, що в котельнях не передбачені засоби обліку, без чого нереальною є подача газу.
Вже наступного після канікул дня, 15 листопада, сталися прорив мережі та зупинка системи теплопостачання у ЗОШ № 6 й учнів із головного корпусу екстрено перевели у приміщення колишньої ЗОШ № 21. Повністю врегульованою система теплозабезпечення не є і дотепер…
Уявляєте, щоб мер якогось європейського міста покинув його в той час, коли комунальні діри випирають повсюди і повсякчас, та спокійнісінько поїхав на море, скажімо, до теплого нині й сонячного Єгипту, як це зробив Погорєлов? Прірва між насущними потребами громади й можливостями та стараннями влади очевидна. Ужгородці зневірені в усіх передвиборних обіцянках.
Ну, радує, мабуть, що мер файно засмаг на морі, поки Ужгород тонув у смітті й сутінках. Невдовзі зимові вакації й тоді вже актуальними будуть лижі десь у Татрах чи Альпах. А Ужгород?.. Чи для того люди пруться у владу, щоб змінювати життя на краще? Ужгородці мають категоричну відповідь з огляду на свій гіркий досвід і каються, бо… бачили ж очі, що обирали!..
