«З наданням російській мові державного статусу угорці Закарпаття б не виграли»
Україна у фокусі зарубіжних ЗМІ
Світові ЗМІ у публікаціях про Україну минулого тижня аналізували можливі шляхи розвитку українсько-російських відносин після набуття президентських повноважень Володимиром Путіним, а також повідомляли про нові деталі у справі Юлії Тимошенко, яку звинувачують у державній зраді.
Польське видання Rzeczpospolita пише, що в газових переговорах Києва і Москви настала “патова ситуація”, а нещодавня зустріч Президента Віктора Януковича з керівництвом Росії після саміту Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС) не дала результатів. У Москві Глава Української держави почув від президента Росії Дмитра Медведєва, що країни зі статусом спостерігача в ЄврАзЕС, які не входять до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, “матимуть проблеми”, зазначається у публікації.
Брюссельське видання EurActiv пише, що Україна сподівається змінити ситуацію з ціною на газ після інавгурації Путіна. «Україна сподівається вирішити питання щодо постачання російського газу наприкінці травня – вже після того, як новообраний президент Володимир Путін набуде повноважень», – пише EurActiv, посилаючись на висловлювання Президента України.
Австрійська Der Standard, коментуючи візит Віктора Януковича до Москви, пише про те, що “лестощі” на адресу Володимира Путіна не допомогли українському президенту домогтися у Москві знижки на газ. “Під час візиту до Москви Віктор Янукович привітав Володимира Путіна з перемогою на президентських виборах і назвав його “гарантом стабільності в Східній Європі”. Російський прем’єр у відповідь на це посміхнувся, але, всупереч сподіванням, знижку на газ не дав”, – йдеться у публікації.
Французьке видання Nouvel Observateur повідомляє, що парламент України звинувачує колишнього прем’єр-міністра Юлію Тимошенко, яка перебуває у в’язниці, в «державній зраді» під час переговорів щодо цін на енергоносії, проведених у 2009 році з Росією. “Парламент, що контролюється президентом Віктором Януковичем, погодився з висновками парламентського розслідування, яке знайшло в діях Тимошенко “ознаки державної зради” на користь Росії. Депутати вирішили дати хід таким аргументам і притягнути її (Тимошенко – ред.) до відповідальності”, – йдеться у публікації.
Американська Los Angeles Times пише, що нове звинувачення у державній зраді “збільшує проблеми із законом колишньої лідерки Помаранчевої революції і головного політичного суперника президента Віктора Януковича”. “Якщо її визнають винною за новим звинуваченням, Тимошенко, яка з невеликим відривом програла в 2010 році президентські вибори Януковичу, загрожує ще 15 років позбавлення волі”, – зазначає видання.
Водночас, російська “Московский комсомолец” зазначає, що у звіті “комісії Богословської”, який українські нардепи мають намір передати до Генпрокуратури, звинувачується не тільки Юлія Тимошенко, але й Володимир Путін. Нинішньому російському прем’єру закидають «порушення основних принципів побудови українсько-російських відносин у газовій сфері, прописаних 2 жовтня 2008 року в Меморандумі про співпрацю у газовій сфері між урядами України і Російської Федерації».
Австрійська газета Die Presse згадує у своїй публікації приєднання партії “Сильна Україна” до Партії регіонів. Видання робить висновок, що українські партії охопила передвиборча “об’єднавча лихоманка”. “За шість місяців до парламентських виборів бажання українських партій до об’єднання видається особливо сильним: таким чином, Партія регіонів, яка втрачає популярність, розширює фундамент своєї влади”, – пише видання.
Польський часопис Rzeczpospolita звертає увагу на те, що мовне питання в Україні активізується напередодні виборів, проте правляча партія при цьому намагається апелювати до якомога більшої частини виборців. “Якщо хочуть, то нехай ставлять пам’ятники своєму Степанові Бандері і шанують своїх героїв, оскільки це є їх регіональним правом. Натомість нехай вони не протестують проти наміру тих, хто хоче, аби російська мова стала другою державною в Україні”,- зокрема, цитує газета депутата від Партії регіонів Василя Кисельова.
Водночас, угорський телеканал Duna Televіziо у своїй інформаційній програмі звернув увагу на те, що зі змінами українського законодавства про мови переваги отримають також етнічні угорці Закарпаття. «З наданням російській мові державного статусу угорці Закарпаття б не виграли. Натомість, закон щодо регіональних мов містить положення, яким передбачено, що якщо в якомусь регіоні частка населення певної національності становить понад 10 відсотків, то їх мова набуде статусу регіональної. Це надало б угорськомовному населенню Закарпаття низку переваг», – сказав віце-голова Культурної спілки угорців Закарпаття Ласло Брензович.
