Угорщина штучно нагнітає питання про автономію в Україні?

[Total: 0    Average: 0/5]

На днях угорський посол Михаль Баєр оголосив про підтримку ідеї створення автономії угорців в Україні.

Угорська громада має довгу історію протистояння з українською владою, щодо відстоювання своїх прав на культурну автономію. Вони мають власні школи та пройшли поступовий процес в формуванні політичної свідомості, про що свідчить утворення в 2005 році власної політичної партії.
 
Хоча експерти по обидва боки кордонів вважають, що проблема можливої автономії більше надумана і народилася в середині Угорщини, а не на Закарпатті. Крім того, ця подія не викликала жодного пожвавлення серед кримських татар чи людей, які раніше піднімали питання культурної чи навіть політичної автономії Донбасу.
 
На думку Андраса Висжекивица аналітика Századvég Foundation такі заяви правлячих кругів Угорщині викликані внутрішніми причинами. “Будапешт прагне забезпечити собі підтримку виборців. На тлі економічної кризи це зробити ще важче, і тоді влада звертається до націоналізму”, – розповів експерт.
 
Угорщина вже багато років заявляє, що обмежується тільки захистом культурних і національних прав своїх співвітчизників за кордоном. Але на думку експертів робить це дуже наполегливо і, не зважаючи на інтереси своїх сусідів.

Український напрямок

До останнього часу стосунки між Києвом і Будапештом були досить теплими. У 2011 році Україна намагалася не реагувати на заяви про обмеження автономії угорців на своїй території, оскільки сподівалася на допомогу Будапешта в Раді Європи. Хоча пізніше, коли політики з проугорської партії КМКС, почали говорити, що український режим є недружнім до етнічних угорців ситуація трохи змінилася.
 
За час української незалежності угорська громада в Україні дотримувалася курсу на підтримку власних співвітчизників в культурному та матеріальному плані. Так за словами Петри Ковач з Multiethnic Communities Program, з початку 2000-х років Будапешт намагався домомогти культурно розвивати угорську громаду в Закарпатті.
 
“Вони допомогли в створенні значної частини угорських шкіл на Закарпатті, та спонсорували музеї угорської історії в Мукачевому”, – заявила експерт. Проте на її думку в період перебування при владі соціалістичного уряду, питання про проголошення автономії не виникало.
 
За даними перепису 2001 року на Закарпатті перебувало приблизно 156 тисяч етнічних угроців, чи майже 15% населення усього регіону. Крім того, в певних районах, такому як Берегівський вони складають більшість населення. Існують поселення, де не говорять іншими мовами, окрім угорської. До 2008 року було створено приблизно 100 шкіл з мовою національною викладання і не менше половини з них угорські. Крім того, там є власний угорський університет у Берегово, де навчаються на вчителів 1200 студентів.
 
Позиція Будапешту змінилась після приходу до влади партії Віктора Орбана, який проголосив початок політики збирання усіх угорців під одну владу. Тоді ж, влітку 2010 року, була прийнята постанова про те, що будь-хто може подати заяву на отримання угорського громадянства.
 
Після цього частина етнічних угорців подали такі заяви, хоча цей процес не набув масового характеру. Адже зараз економіка Угорщини переживає кризу і знайти там роботу досить важко.
 
З іншого боку в 2010 році в Угорському парламенті запропонували прийняти закон, що дозволяв громадянам цієї країни отримувати подвійне громадянство. Хоча він так і залишився проектом, після цього деякі угорські парламентарі почали заявляти, що потрібно організувати територіальну автономію на Закарпатті і надати їй права самоврядування.
 
Нарешті 2010 року жителі міста Берегове на референдумі визначили, що хочуть перейменувати його в Береговсас. Ця назва прийнята в Угорщині, тепер вона має з’явитися на усіх державних установах Берегова. Тому не дивно, що ця тенденція з боку Будапешту продовжилася і в 2011 році і завершилася заявою Міхаеля Баєра.
 
Голова Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що це питання багато в чому надумане і виникло в Будапешті. “З культурною складовою там усе гаразд. Існують школи, угорці можуть вільно перетинати кордон. І тому коли зміниться угорський уряд, питання втратить свою гостроту”, – заявив експерт.
 
Тим більше, це не може призвести до сплеску сепаратизму в інших регіонах України. Адже голова Меджліса кримських татар поспішив засудити такий сплекс угорського сепаратизму.
 
На думку Вадима Карасьова, ніхто зараз не наважиться змінювати кордони в Європі, які закріплені в Гельсенській угоді. Крім того, Петра Ковач, також зазначає, що Україні не варто хвилюватися щодо закарпатського сепаратизму, адже ця ідея не дуже популярна в угорських етнічних регіонах і в країнах сусідах Будапешту. Вона штучно підтримується офіційною владою, аби забезпечити собі вплив в регіоні.    

Інші сусіди

Першим напрямом активності угорської влади стала Словаччина. Слід сказати, що значна угорська діаспора мешкає також і в Австрії, але сперечатися з Віднем Будапешт не наважився. Адже австрійська банківська система вже вклала в економіку сусіда млрд, а територіальні претензії могли зупинити цей потік кредитів, який був такий потрібний Угорщині.
 
Із Словаччиною справа пішла зовсім інакше. Там мешкає більше 500 тисяч угорців, що складає майже 10% населення країни. Ще в 2010 році колишній президент Угорщини Ласло Шойом хотів здійснити неофіційний візит в словацьке місто Комарно, населене угорцями. Тоді Братислава не дозволила йому в’їхати в країну.
 
Після цього на засіданні парламенту ЄС угорці постійно піднімають питання про утискання своєї національної діаспори в Словаччині. І з аргументом неналежного фінансування вимагають, щоб національні школи цих районів були передані під опіку Будапешту, а не Брюсселю, як зараз. У Брюсселі поки криво дивляться на такі пропозиції і переадресовують питання комісарові ОБСЄ у справах національних меншин.
 
Майже така ж ситуація склалася і в Румунії. До економічної кризи Будапешт допомагав цій країні увійти до ЄС і провести реформу економіки. Коли ж уряд Орбана прийшов до влади, знову заговорили про культурну автономію угорців в Трансільванії. Хоча Угорщина, на думку аналітиків Center for Political Studies and Comparative Analysis, неофіційно підтримувала самопроголошені автономні райони угорців в Румунії.
 
Після зміни конституції Угорщині стало легше допомагати своїм в Румунії. Тепер країна може видавати їм угорські паспорти і вимагати від Брюсселю визнати подвійне громадянство.
 
До кінця 2009 року президент Басеску вимушений був миритися з цим, оскільки сподівався на підтримку румунських угорців на виборах, але після  його перемоги для Ласло Шойома також був закритий в’їзд до країни.
 
Ці дві лінії конфлікту тільки посилилися в 2011 році, коли Будапешт зайняв місце в президії Ради Європи. Як вважає Волтер Кед з Institute for Security & Development Policy, зараз Угорщина відчуває, що Європа досить ослаблена кредитною кризою в Греції і тому не розбиратиметься в етнічних конфліктах своїх членів. Тому політика Угорщини в цьому напрямі стає усе більш активною.

Павло Сивоконь, ТСН

Loading...

Comments are closed.