Дільничні інспектори Закарпаття відзначають професійне свято

В переддень дня дільничного ми вирішили разом зі старшим дільничним Мукачівського МВ УМВС області ст. лейтенантом Іваном Фірцаком проїхатись його дільницею.

Повсякденна робота міліції спрямована на те, щоб громадяни почувалися в безпеці. Їхній рівень захищеності від злочинних посягань залежить насамперед від виявлення і, звичайно, профілактики правопорушень, а цим, по суті, і займаються дільничні інспектори міліції. Адже саме дільничний частіше від усіх спілкується з населенням. Мешканці майже з усіх питань в першу чергу звертаються до свого дільничного.

Обов’язків у дільничного – безліч. Тут поєднуються і викриття злочинів, і роль психолога-вихователя у неблагополучних сім’ях, і забезпечення належного порядку на адміністративних дільницях, попередження кримінальних проявів та розкриття вчинених злочинів, надання юридичних консультацій й багато іншого. „Шерифи” ведуть облік кримінального елементу, розшук злочинців та осіб, які переховуються від слідства й суду, вчинили втечу з-під варти, пропали безвісти тощо. А ще треба враховувати й те, що робоче місце дільничного – вся дільниця із проблемами, радощами і турботами тисяч її мешканців.

В переддень дня дільничного ми вирішили разом зі старшим дільничним Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області ст. лейтенантом Іваном Фірцаком проїхатись його дільницею.

Найбільш колоритний мікрорайон Мукачева – це «Борок-телеп». Мукачівці знають, що цей мікрорайон умовно поділений на дві частини, адже у одній із них компактно мешкає ромське населення. Саме тут вже 4-ий рік поспіль несе службу Іван Михайлович Фірцак.

Точно визначити скільки мешканців населяють цю адміністративну дільницю, напевно, не зможе ніхто. Хоча один із вуличних депутатів табору запевнив нас, що за їхніми підрахунками тут проживає 7.200тис., а з них тільки 5.200 – мають документи, які засвідчують особу, тобто паспорт чи свідоцтво про народження. Однак ситуація змінюється майже щодня, адже їхні жінки часто народжують: одні з яких дітей реєструють, інші- ні.

Перше питання, яке виникає до місцевого «шерифа», чи важко працювати у цьому мікрорайоні Мукачева?

Цей мікрорайон, які всі інші. І люди такі самі. Навпаки, близько трьох років тому, тут було працювати навіть легше, ніж у інших. Адже всі роми знають один одного в обличчя. Всі якоюсь мірою родичі. Тому таких видів злочинів як крадіжки, грабежі чи розбої тут фактично не вчинялись. Зараз дещо ситуація змінилась. Найбільш поширеним видом правопорушень у межах цього мікрорайону є спричинення тілесних ушкоджень та крадіжки, дещо менше махінації з металом.

Ще однією проблемою у співпраці з місцевим населенням є мова. Близько 90% представників нацменшин не розмовляють і не розуміють державної мови. Часто доводиться з`ясовувати елементарні речі через місцевих перекладачів.

Чому крадіжки – один із наймасовіших видів злочину? Невже роми крадуть одні від одних?

– Щодо крадіжок у самому мікрорайоні, то їх вчиняється менше, але буває й таке. Частіше роми займаються ремеслом під умовною назвою «Метал». Багато крадіжок, та навіть за цей рік – це покражі металевих люків, решіток саме мешканцями цього мікрорайону. Та тут проблема має два кінці. В таборі дуже мало освічених людей. До прикладу, на сьогоднішній день з 620 дітей, які записані до загальноосвітньої школи м.Мукачева, відвідують її близько 150. І це вже багато. На жаль, переконати ні малого, ні великого, що елементарні знання мови та граматики потрібні, у цьому мікрорайоні практично не можливо. Тому більшість з них не вміють ні писати, ні читати. Відповідно, залишившись без роботи, вони йдуть на кримінал.

А на що ж вони живуть і годують дітей?

– Ну, останні роки основне джерело доходу, ні для кого не секрет – це виплати на дітей при народженні. Інші мешканціі, а це близько 1/5 з усього табору працевлаштованих, трудяться у ЖРЕПах, Мукачівському комбінаті благоустрою, вантажниками на приватних підприємствах.

Робота з людьми – одна з найскладніших. Який головний принцип у Вашій роботі?

– Скажу відверто, робота дільничного цікава, та надзвичайно важка. Кожен дільничний зобов`язаний володіти оперативною обстановкою на своїй адміністративній дільниці, знати чим живуть, переймаються мешканці району. Окрім того, дільничний інспектор повинен бути і хорошим психологом. Позаяк саме дільничні найбільше спілкуються з людьми, а вони, як ми знаємо, бувають різні. До кожного треба знайти підхід, всі їхні проблеми вирішувати по-доброму, не викликати агресії ні з одного, ні з іншого боку, адже результату, як свідчить досвід, це не принесе.

Дякуємо, Іване Михайловичу, за розмову і хочемо Вас привітати з приємною новиною. Оскільки саме напередодні відзначення професійного свята – дня дільничного інспектора за сприяння Мукачівської міської ради Вам та вашій родині надано службову квартиру в м.Мукачеві. Тому благополуччя Вам і нехай Ваша самовіддана праця знаходить щиру вдячність і довіру в серцях громадян.

Наталія Машіко, Мукачівський МВ УМВС

zakarpatpost.net