Молоді закарпатці заробляють на зборі дикоростучих ягід у Скандинавії
У студентів зараз канікули. Щоб поповнити свій доволі куций бюджет, чимало молоді масово виїжджають у країни Північної Європи на збір дикоростучих ягід.
У студентів зараз канікули. Щоб поповнити свій доволі куций бюджет, чимало молоді масово виїжджають у країни Північної Європи на збір дикоростучих ягід.
«Я вже третій рік поспіль на липень–серпень відкриваю візу в Швецію, — розповідає студент одного зі столичних вишів мукачівець Ян Машика. – Це добра нагода підзаробити грошей. Звісно, що задурно шведи не платитимуть, потрібно добряче потрудитися, однак, повірте, це того варте. Із собою беру гумові чоботи, водонепроникний плащ, робочий одяг, бо доведеться бродити по лісах. Дорога та віза мені обійшлися майже у 200 євро. Також за свої кошти змушений діставатися польського прибалтійського міста Гдині. Звідти нас повезуть поромом. Мій заробіток залежатиме від зібраних кілограмів ягід. Не знаю, яким буде цей рік, але минулий був дуже урожайним. І хоча вартість ягід була доволі низькою, однак заробити можна було непогано, адже чорниці та брусниці ми назбирували багато».
За словами заробітчанина, якщо працювати з ранку до вечора, то за місяць може вийти тисячу євро. Сезон триває три місяці, отож із собою можна привезти понад 2 тисячі євро, бо третю тисячку треба витратити на дорогу, проживання та харчування.
Заробітчан зазвичай поселяють у кемпінгах по 4–6 чоловік, де є душ та кухня. Виїжджають у ліс по 6–9 чоловік на «бусиках». За день вдається назбирати по 20–30 кілограмів ягід. Їхня ціна у Швеції залежить від ринкового попиту…
«На ягідні заробітки виїжджають і мої колеги з паралельних груп, — веде далі спудей київського вишу, — тільки не у Швецію, а в сусідню Фінляндію. І у цій країні можна також пристойно заробити. Приміром, минулоріч фінські роботодавці частину збирачів ягід оселили в гуртожитках взагалі безплатно і тим не потрібно було витрачатися на житло».
Віталій Пумпинець
