Міліція закриває очі на ксенофобію і расизм в Україні
Автори дослідження “Злочини на ґрунті ненависті” стверджують, що ксенофобія і расизм як і раніше актуальні для країни.
Міліція часто неохоче кваліфікує злочини як прояв ксенофобії. Подібні факти в цьому році відбулися в Харкові, Донецької області, але ті, хто скоїв злочини, відбуваються символічним покаранням або примудряються уникати в’язниці. Про це пише “Сегодня”.
Автори дослідження “Злочини на ґрунті ненависті”, яке вийшло нещодавно в Харкові, стверджують, що ксенофобія і расизм, як і раніше актуальні для країни. Вони зазначають, що найчастіше стають жертвами іноземці, громадяни України з неєвропейською зовнішністю, роми (цигани), кримські татари, євреї, представники секс-меншин, наркозалежні, хворі на ВІЛ-СНІД.
З квітня 2011-го по квітень 2012 року, тобто ще до проведення Євро–2012, постраждали 48 вихідців з далекого зарубіжжя, що на третину більше, ніж за попередні 12 місяців, стверджують автори. Офіцер одного з райуправлінь столичної міліції відверто повідомив виданню, що при будь-якому розкладі розцінює такі напади як хуліганство, “битовуху”.
“Яка цяця, іноземець! Нехай спочатку навчиться поводитися, вивчить наші порядки і правила. Ви придивіться – часто саме він провокує сварку, бійку. А хто рахував, скільки серед них барсеточників, квартирних злодіїв! А скільки тих же кавказців з кримінальним минулим було депортовано з України! Чому їх треба захищати?”, – заявив він. Після подій в Одесі, де міліція штурмувала банду Аслана Дікаєва, в деяких регіонах почалися переслідування чеченців, стверджує глава чеченської діаспори Салман Садаєв.
“У нас в Білій Церкві хапали всіх без розбору, відбитки пальців брали навіть у малолітніх! Уривалися в будинки, підкидали анашу, патрони! Навіщо? Не можна в кожному бачити злочинця лише через його національність”, – розповів він. Але спікер київської обласної міліції Микола Жукович повідомив видання, що з одеськими подіями це не пов’язано: “В Білій Церкві стався конфлікт між місцевими жителями і групою чеченців. У бійці один з місцевих був поранений з резинострела. Довелося комусь роз’яснити необхідність дотримуватися законів держави, де живеш. І навіть закрити в СІЗО. Але ніхто нічого не підкидав, це брехня! А бандити повинні сидіти, це факт”.
Минулого тижня в Страсбурзі пройшла 1-я генасамблея міжнародного правозахисного руху “Світ без нацизму”. Як повідомив член української делегації, правозахисник Андрій Гаджаман, на цьому великому форумі, куди з’їхалися представники 140 організацій з 30 держав, розглядалися проблеми ксенофобії, расизму, антисемітизму, різних форм дискримінації.
“Прояви ксенофобії трапляються скрізь, і Україна, на жаль, не виняток, – визнав Гаджаман. – Але держава не знімає з себе відповідальність за те, що такі факти є, не приховує їх. Незадовго до відкриття асамблеї ми направили запити губернаторам, головам облрад, мерів великих міст, профільним міністрам з проханням поділитися своїм баченням цієї проблеми в Україні. Хтось прислав відписки, але є і ґрунтовні, серйозні відповіді. Більшість нарікає на відсутність самостійного міжвідомчого органу, який би системно, на державному рівні протистояв ксенофобії та іншим явищам. Пролунали пропозиції створити такі органи і в міністерствах, а також областях”.
Інший член делегації, правозахисник Едуард Багіров вважає, що проблему гіперболізують: “Те, що намагаються підняти на щит, поставити у главу кута, – відлуння подій 2005-2007 років, коли дійсно відзначалися окремі елементи ксенофобії… Сьогодні цього практично немає. Україна – цивілізована європейська держава, чиї громадяни за своєю ментальністю толерантні, лояльні до представників інших народів, національностей, віри, раси, інших ознак. Поодинокі випадки – не система. Узагальнювати і тим самим вводити в оману міжнародне співтовариство – щонайменше, некоректно”.
За словами адвоката Олега Веремієнка, в розпалюванні расової, міжнаціональної ворожнечі винні деякі співробітники правоохоронних органів. “Далеко не скрізь вони толерантно ставляться до іноземних громадян, – вважає він. – Під час Євро-2012 були лояльні, ввічливі, а після – знову хамство, приниження, загрози. Нещодавно у центрі Києва грубо затримували голландця, пограбованого перед тим нашими бомжами. Бомжів не чіпали, а гостя завалили! Що це, як не ксенофобія?..”.
Він також розповів про свого підзахисного, грузіна Тамаза Кардава. “Його пресували, били, змушували взяти на себе злочин, якого він не скоював. Погрожували: “Не зізнаєшся – станеш другим Гонгадзе, замордуймо і відріжемо голову”. Не надавали медичної допомоги. Закінчилося тим, що в 2009-му Кардава помер. І прокурор не побачив порушень”, – розповів адвокат.
