Зберігайте гроші в ощадній касі!

Колоритний злодій Жорж Милославський із любої всім комедії «Іван Васильович змінює професію» промовляє цю фразу не без іронії – після того, як «вилучив надлишки» у модного дантиста. Для більшості українців проблема вибору, де краще зберігати гроші – дома чи в банку – сьогодні вже не являється проблемою. І так зрозуміло, що в банку надійніше. А ось над вибором варіанту помноження чесно зароблених грошових одиниць інколи доводиться поламати голову. Тим більше, що заманливих пропозицій – хоч відбавляй.

 

Депозит – наше все

Депозитні вклади ось уже років десять були і залишаються найбільш популярною формою вкладення коштів. Українців цей вид інвестицій приваблює можливістю хоча б частково підстрахуватися на випадок інфляції, а також можливість трохи заробити на власних заощадженнях. І це тим більш актуально цього року. На тлі кризи гривневої лівквідності багато банків вражають клієнтів небаченою щедрістю. Ставки по депозитам в деяких з них «зашкалюють» за 25%!

Погодьтесь, заманлива пропозиція, якщо врахувати, що зовсім нещодавно ті ж фінустанови готові були компенсувати вкладникам право користуватись їх грошима на рівні всього 12-14%. Тому не дивно, що українці, котрі віддають перевагу над ризиком спокійній впевненості у завтрашньому дні, зупиняють свій вибір на банківських депозитах. Тим більше, що більшість великих банків, що працюють на території України, являються учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. А це, в свою чергу, означає, що у випадку банкрутства та ліквідації такого банку вкладники можуть розраховувати на повернення своїх коштів у розмірі до 200 тисяч гривень, враховуючи відсотки.

Суттєва частка населення, не зраджуючи депозитам як найбільш зручній та вигідній формі вкладення, робить ставку на депозити валютні. Практично кожен поважаючий себе (і не дуже довіряючий державі) українець має одразу кілька депозитів — як в гривні, так і в популярних валютах, доларі та євро – на випадок, якщо одна з валют раптом знеціниться.

Цінні папери – гарантія прибутку

Окрім депозитів, існує ще один альтернативний і доволі привабливий варіант інвестицій – державні казначейські зобов’язання. Такий вид вкладення коштів приваблює перш за все своєю надійністю, а також більш високими, порівняно з банківськими, відсотковими ставками. Казначейські зобов’язання – вид державних цінних паперів. Купуючи їх, кожен з нас вкладає власні кошти в бюджет країни. А натомість отримує пакет гарантій. По-перше, гарантії повернення витрачених коштів, як би не склались обставини, оскільки їх безпека забезпечується кредитною і податковою владою країни.

По-друге, можливість захистити свої заощадження від інфляції і, до того ж, трохи заробити. В жовтні 2012 року Ощадбанк поновив цю гарну традицію, розпочавши продаж казначейських валютних зобов’язань номіналом 500 доларів США і прибутковістю 9,2%, тобто майже вдвічі більше, ніж в багатьох комерційних банках. Виплата відсотків здійснюється кожні пів року, причому вартість цінних паперів протягом цього періоду зростає — на 1 долар кожні вісім днів.

Власник казначейських зобов’язань може розпоряджатись ними на власний розсуд, наприклад, подарувати, закласти (оскільки вони не являються іменними), а також, при необхідності, продати, не очікуючи кінця терміну погашення. До речі, більшість фінансових аналітиків в наш нелегкий час саме цьому виду капіталовкладень віддають перевагу.

Для тих же, хто любить експерименти та «не шукає легких шляхів», непоганим варіантом можуть стати інвестиційні фонди, зокрема закриті. Тут можна отримати непоганий прибуток, однак має сенс бути готовим до того, що і ризик втрати в даному випадку дуже високий. Вийти з такої інвестиції і продати свій сертифікат можна тільки після закінчення строку дії фонду. Що стосується відкритих фондів, вкладники котрих можуть вийти зі своєї інвестиції в будь-який робочий день, то зараз середня прибутковість таких інструментів являється від’ємною – мінус 2%.

На думку спеціалістів, достатньо прибутковими залишаються інвестиції в нерухомість, але цей вид вкладення коштів об’єктивно доступний далеко не кожному.

Золотий запас

Останнім часом не тільки держави, але й окремі громадяни прагнуть зміцнювати свій золотий запас. В прямому сенсі слова. Це стосується і українців. Якщо раніше було модно вкладати гроші в золоті зуби, то сьогодні такий китч вже не популярний. А ось банківські монети з дорогоцінних металів – навпаки. Тим більше, що ціни на золото і срібло зростають постійно. Тільки минулого року вартість тройської унції (31,1 г) золота зросла на 1 тис. грн. – до 12,2 тис. грн, в цьому – ще на 10%.

За прогнозами експертів, до кінця року цей показник складе $1850 за унцію, можливо навіть $2000 за унцію. В Україні номінал банківських золотих монет представлено в діапазоні 20, 10, 5 і 2 гривні, срібних – 1 гривня. Вартість двогривневої золотої монети складає 1 480 гривень, одногривневої срібної — 399 гривень. Придбати банківські монети з дорогоцінних металів можна як у Нацбанку та його підрозділах, так і через філіали банків-агентів.

Згідно зі статистикою Нацбанку, з початку 2012 року вже було продано 908 тис. пам’ятних монет на загальну суму 118 млн грн і 11,6 тис. інвестиційних монет на 33,9 млн. грн. І попит на них продовжує зростати.

Сергій ТИЩЕНКО

http://nedilya.net