За межами країни перебувають два мільйони українців. Лідером залишається Закарпаття
За офіційною статистикою Брюсселя, позаторік 204 тис. громадян України отримали дозвіл на перебування в країнах Євросоюзу. Це найчисельніша група мігрантів. Далі йдуть вихідці з США — 189 тис., Індії — 179 та Китаю — 153.
— Найбільше мігрують із Західної України, — коментує 43-річний Олексій Позняк, завідувач відділу вивчення міграції Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи. — Лідером залишається Закарпаття. Далі йдуть три області Галичини — Львівська, Івано-Франківська й Тернопільська. Це пов’язано з глибоким проєвропеським менталітетом мешканців цього краю, історичними та родинними зв’язками. На третьому місці — Південь України. Тут ситуація дещо інша. Основна причина міграції — численні порти та велика кількість представників морських професій. Моряки багато подорожують, зав’язують знайомства і за найменшої можливості емігрують з України. Найменше виїздять до Європи зі Сходу України. Трохи більше — із центральних областей.
Перебираються в основному люди працездатного віку — від 20 до 40 років. Останнім часом намітилася невелика тенденція до збільшення віку мігрантів. Їдуть ті, хто має сили працювати.
Лідерство за кількістю мігрантів з України утримують Німеччина та країни Південної Європи — Італія, Іспанія, Португалія. У німців традиційно великий ринок праці, а Південь Європи, попри кризу, залишається привабливим завдяки родинним зв’язкам: люди намагаються поєднати розірвані міграцією сім’ї. Часто їдуть діти першого покоління мігрантів. Ринки решти країн єврозони перенасичені трудовими мігрантами з менш розвинених країн ЄС.
Загалом за межами України перебувають два мільйони наших земляків. Найбільше — в Євросоюзі й Росії. Зменшився потік емігрантів до Бразилії й Аргентини. Серед тих, хто виїхав, більшає легально працевлаштованих. Якщо 2008 року в країнах ЄС офіційно працювало 30 відсотків наявних там українців, то зараз таких половина.
Серед мігрантів переважають люди, готові до некваліфікованої праці в новій країні. Тих, хто повернувся після невдалого перебування в країнах Євросоюзу, мало. І з роками стає дедалі менше.
