Закарпатські дерев’яні церкви будуть рятувати від селян

 Шістнадцять дерев’яних церков в українських Карпатах і Польщі внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Серед них і дві з Закарпаття.

Струківська церква Вознесіння Господнього в селищі Ясіня має дзвіницю, яку за архітектурні та художні якості вважають однією з найдосконаліших витворів закарпатської народної архітектури. А церква святого архангела Михаїла в Ужку збудована без жодного цвяха. Однак, отримавши новину, мешканці Ужка занепокоїлися: чи не відберуть тепер у них храм і чи не зроблять з нього музей? Фахівці ж говорять: церкви треба рятувати від непрофесійної реставрації й втручання селян.

Чим далі від Ужгорода, тим дорога до села Ужок стає гіршою, рятує її хіба те, що вона – міжобласного значення. На в’їзді в село на пагорбку видніється чорна дерев’яна церква. Покрівля зроблена зі шинглів – спеціально вирізьблених дерев’яних дощечок, завдовжки з 30 і завширшки з 10 сантиметрів. Їх кожні два роки покривають спеціальною речовиною, аби не гнили, не пропускали воду. Завдяки дбайливому догляду громади Ужка Михайлівська церква й збереглася так довго, каже сільський голова Михайло Лешко.

«Унікальність цього собору полягає в тому, що йому понад три сотні років, – наголошує він. – На тому місці, де побудований храм, там і зберігся. Храм був побудований без жодного цвяху. Собор ніби вітає всіх приїжджих у Закарпатську область».

За словами сільського голови, Михайлівська церква певним чином унікальна. Вона – одна з найцікавіших споруд бойківського стилю. Всередині збереглися ікони та стародруки 17-го століття, вівтар – 18-го. У храмі досі функціонує дзвін, який старший за споруду на сто років.

Мешканці бояться, що церкву відберуть і зроблять у ній музей

Однак мешканці села не зраділи звістці про внесення місцевої пам’ятки до переліку спадщини ЮНЕСКО – вони побоюються, що церкву відберуть і вона не діятиме.

«Селяни поставилися до інформації насторожено. Оскільки подавалася заявка на внесення до списку ЮНЕСКО зверху і не було погодження парафіян, то й виникла така настороженість. Люди бояться, що це буде музей, але ми переконуємо, що церква як була, так є і буде діюча», – каже сільський голова Михайло Лешко.

Закарпатська влада вірян переконує: церкву ніхто не відбиратиме, цінність її якраз у тому, що вона діюча. Не розуміє прихожан і дослідник дерев’яних церков Закарпаття, мистецтвознавець Михайло Сирохман.

«Напевно, треба людям якось пояснювати, а цього не робиться, що почеснішого немає на планеті Земля, ніж внесення до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Це свого роду нобелівська премія як для Михайлівської церкви в Ужку, так і для Струківської церкви в селищі Ясіня», – каже Михайло Сирохман.

Дерев’яні церкви треба рятувати від пластику й металу

Церкву забирати ніхто не буде, а ось ремонтувати її треба. Головний спеціаліст управління культури Закарпатської облдержадміністрації з питань охорони культурної спадщини Томаш Сопко каже: якщо Ясінянська церква збереглася непогано, то Михайлівська в Ужку потребує реставрації. Експерти ЮНЕСКО з цього приводу зробили зауваження – храм зсередини обшитий пластиком. Дерево під ним не дихає, псується, каже Томаш Сопко.

«Громади, не розуміючи цінності, втручаються, роблять нехарактерні речі, оббивають бляхою, – зазначає він. – Якщо брати церкву на Ужку – там теж багато внесено нехарактерного. Жаліються ті прихожани, котрі живуть в населеному пункті, що їм було холодно, задував сніг, тому й обшили пластиком церкву зсередини. Є новітні технології утеплення дерева, ми доведемо з допомогою фахових реставраторів цю справу. Але, певна річ, за погодженням з місцевою громадою».

Томаш Сопко розповів, що цьогоріч із бюджету Закарпаття виділили понад 2 мільйони гривень на охорону культурної спадщини, в тому числі на ремонти в Ясінях та Ужку. Але наразі необхідно не тільки ремонтувати храми, але й налагоджувати супутню інфраструктуру та дороги до них. Інакше туристи нових об’єктів із переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО так і не побачать.

http://www.radiosvoboda.org