Медові «взятки»

У закарпатському передгір’ї завершили збирати травневий мед

На Закарпатті завершився період основного весняного медозбору. Пасічники вже підраховують зібраний урожай. Попри те, що цей рік через погодні примхи не був найкращим (зима суттєво затягнулася), утім і скаржитися бджолярам не доводиться. Про особливості цьогорічної медової взятки – а саме так називається відбір меду від бджіл – ми дізнавалися в пасічника Ореста Мойшевича. Вулики бджоляра розташовані в селах Невицьке та Кам’яницька Гута Ужгородського району.

Бджолині «вершки»

Бджоляр Орест Мойшевич доглядає за двома сотнями вуликів на кількох пасіках. У середині червня пасічник завершив збирати травневий мед – найкращий за своїми властивостями. Окрім того, мед на Закарпатті особливий, пояснює Орест. Бо карпатська бджола збирає нектар не з одного виду трав чи дерев, а з різних. Відтак солодкий продукт є поліфлорним, а не односмаковим (акацієвий, гречаний, ріпаковий, соняшниковий тощо), як в інших регіонах України. Окрім того, варто знати, який саме мед споживаєте, додає пасічник. «За способом відбору є щільниковий мед – це коли його відбирають разом із рамкою. І центрифужний – це той, який відкачується в банки. Рамку в такому випадку розпечатують, мед викачують, а рамку повертають бджолам і вони знову її наповнюють солодким продуктом. До речі, той мед, який містить воскові кришечки, він вищої якості, ніж той, що розташований в глибині сот. Тобто це вершки, скажімо так, їхні бджолині» – поділився секретами пасічник.

Альпійська система вуликів

Інженер за фахом Орест Мойшевич п’ять років тому остаточно залишив основне місце роботи, щоб повністю присвятити себе бджільництву, яким свого часу займався його батько. Він і започаткував підприємство – науково-виробничу фірму «Апіка» (латинською «апіс» – бджола), що спеціалізується не тільки на зборі меду та супутніх продуктах бджільництва, а й на науковому підході до справи. Сьогодні на своїх пасіках бджоляр переважно застосовує придатну для гірської місцевості альпійську систему вуликів. Це коли «будиночки» з бджолами розташовані один на одному, ніби в багатоповерхівці. «Ми вирішили спробувати таку систему після того, як вичитали про неї в одній публікації, – розповідає Орест. – Там ішлося про те, що альпійська система вуликів придатна для гірської та передгірської місцевості. І ми спробували. Вона (альпійська система – ред.) дала гарні показники. Добре себе зарекомендувала з точки зору обслуговування й технології роботи з бджолами, і для товарної продукції при бідних взятках, коли умови несприятливі. З однієї бджолиної сім’ї ми беремо від 10 до 15 кілограм товарного меду в залежності від сприятливості погодних умов і періоду цвітіння трав і дерев».

Бджільництво як бізнес

Бджільництво як бізнес рентабельний тільки за умови, що займаються ним системно, ділиться досвідом Орест Мойшевич. Тобто забирати мед – не єдина складова процесу. «Комплексне бджільництво, коли виробляються різні види продукції, дає, звичайно, найкращі результати. У залежності від кон’юнктури на ринку, на яку продукцію є найбільший попит, то можна скоригувати своє виробництво. У нас основна орієнтація на мед. Значно менший відсоток у загальному виробництві займає щільниковий мед (у сотах із рамкою) та інші супутні продукти».

Прямий конкурент карпатському меду – дешевший привезений із центральної України. Закарпатські пасіки виробляють значно менше меду, ніж це потрібно місцевому споживачеві. Ціноутворення відповідно також формує ринок за рахунок привозного продукту. «І ми через це трохи страждаємо, – каже Орест. – Тому нам треба шукати саме того споживача, який цінує мед зібраний на Закарпатті, на екологічно чистих місцях, який вищого ґатунку».

Мед – продукт не першої необхідності, а тому сталої кількості його споживання нема. Пасічники добре відчувають коливання купівельної спроможності населення, бо воно безпосередньо вливає на реалізацію солодкого продукту. Орест Мойшевич додає: «За звичай мед купують в осінньо-зимовий сезон, коли починаються простудні захворювання. Тоді згадують і про мед, і про його лікувальні властивості. Є покупці, що споживають мед постійно. Саме вони цінують той факт, що мед вироблений на нашій території, в чистих умовах. Такі люди й купують мед безпосередньо у виробника. Наше підприємство не продукує мед оптовими продажами, а працює напряму з покупцем без посередників, а це дозволяє утримувати ціни на прийнятному для обох сторін рівні».

У бджільництві, як і у виноградарстві, є хороші і не дуже роки. Один рік інтенсивніше цвітуть одні рослини, в інший – другі. Коли погода псується, дощить, нема необхідної температури, бджоли не можуть збирати нектар. Рік від року відрізняється. 2013-й Орест називає складним через аномальну затяжну зиму, він не є найгіршим, однак і найкращим цей рік не назвеш. Наприклад, під дощову погоду потрапив період цвітіння акації. А це один із медозборів.

Ще два роки тому закарпатські бджолярі активно розвивали «пакетне бджільництво». Це коли пасічники розводили рої і продавали їх в інші регіони та країни. Активно скуповувала карпатських бджіл Росія. Там наша бджола високо цінується і дає хороші результати. Утім економічні процеси суттєво відкоригували цей бізнес. Якщо два роки тому один «пакет» (а це матка з чотирма рамками) коштував 80 доларів, то цьогоріч тільки 40. Високий попит породив пропозицію, а вона в свою чергу й знизила ціну вдвічі.

Медові ліки за ціною виробника

Мед – природний антисептик, а тому має лікувальні властивості. Утім треба бути точно впевненим, що мед, який ви купуєте, зібрали в екологічно чистих умовах і за правильними технологіями, наголошують пасічники. Якщо є можливість, то бджоляра, в якого ви берете медові продукти, варто знати так би мовити в обличчя. А ще не слід забувати про власне пакування та зберігання солодкого продукту. Тільки тоді мед найкращий і найкорисніший. Та й ціна його не може бути низькою. До прикладу, літр карпатського меду безпосередньо від виробника коштує 80 гривень. Це дорожче, ніж мед, який на Закарпаття привозять з центральних областей України. Бо там вибирають значно більше солодкого продукту, а відтак можуть суттєво коригувати ціну, а точніше зменшувати її.

Якщо в передгір’ї Карпат мед уже завершили збирати, то влітку солодкий продукт ще братимуть із пасік, що розташовані безпосередньо в гірській місцевості. Там період цвітіння затримується, а тому від бджіл ще можна буде взяти літню порцію «взятки».

Тетяна ЛЕШКО, спеціально для «НЕДІЛІ», фото автора