Московські школярі вивчали фауну та флору Карпатського біосферного заповідника

[Total: 0    Average: 0/5]

7Цими днями завершилася зміна екологічного табору «Дерсу Узала» на базі Карпатського біосферного заповідника. Табір тривав 2 тижні.

За цей час діти дізналися чимало нового, відвідали практично всі гірські масиви заповідника.

Назву табору дав літературний персонаж та цілком реальний провідник російського топографа Арсеньєва, з яким науковець пройшов не один десяток кілометрів уссурійської тайги. Тим логічнішим виглядає виражений освітній характер програми екологічного табору. Акцентом тематичних занять стали букові праліси та їх вивчення як об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З цією метою діти відвідали Угольсько-Широколужанський масив – найбільший осередок букових пралісів в Європі. Вивчення різних типів лісу проходило в межах Чорногірського, Свидовецького та Кузій-Трибушанського масивів заповідника.

Діти також здійснили сходження на українські «двохтисячники» Говерлу та Петрос. Мандруючи гірськими стежками, вони мали змогу познайомитись з природою високогір’я, особливостями висотної поясності, ландшафтною структурою гірського регіону, веденням полонинського господарства. Саме під час цієї гірської подорожі відбулось перше знайомство з найдовшим в світі духовим інструментом – трембітою. Згодом, в останній день табору, для дітей було проведено майстер-клас гри на трембіті, учасники якого зробили пам’ятну світлину в гуцульському строї.

табір 1

 

 

 

 

 

 

 

У цілому, низка майстер-класів урізноманітнила програму екологічного навчання і ознайомила росіян з традиційними українськими ремеслами. Особливе захоплення викликало виготовлення стародавньої ляльки-мотанки. На занятті з бісероплетіння діти отримали навички роботи з бісером. Перші дрібні вироби, виготовлені власноруч, поїхали до Москви як сувеніри. Справжнім святом виявився майстер-клас з виготовлення вареників. Захід вийшов напрочуд веселим, цікавим, пізнавальним, а результат – смачним.

Надзвичайні враження подарувало знайомство із пам’ятками замкової та дерев’яної храмової архітектури Закарпаття. Не оминули юні мандрівники й нещодавно включену до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО дерев’яну церкву Вознесіння Господнього у Ясіні, відому також як Струківська.

Полишаючи Закарпаття, москвичі захоплювалися природою, культурним надбанням краю та гостинністю його мешканців, а також висловлювали надію повернутися на Рахівщину.

http://zelene.net

Comments are closed.