Закарпатський облархів: Щасливий кінець 15-річним обіцянкам?

[Total: 0    Average: 0/5]

0Проблема філії Державного закарпатського архіву в Берегові вже не нова. Фактично вона існує, відколи історичні документи Закарпаття в 1953 році розмістили в колишній в’язниці. Малесенькі камери, вологість повітря та грибок – ось у таких умовах і зберігається наша з вами спадщина.

Звичайно, перенести архів планували ще за радянських часів, про це багато говорилось на різних рівнях, однак проблема так і залишилась. А за період незалежності обіцяють переїхати ось уже 15 років. Але сьогодні керівництво архіву впевнено стверджує, що переїзд відбудеться точно – вже до кінця поточного року.

Олена Уташі, заступник директора ДАЗО – головний зберігач фондів, розповідає: «У нас у Берегові близько 800 тисяч одиниць зберігання (в одиниці може бути декілька документів) до 1945 року. Найбільш ранній документ – грамота угорського короля Жигмонда 1391 року. Є документи XV–XVI ст.ст., масово з XVII ст., на латині до XVIII ст., а починаючи з XIX–XX ст.ст., на угорською, німецькою, чеською, словацькою, румунською, російською та іншими мовами. Зберігаються вони у пристосованій будівлі – у минулому в’язниці. Коли в 1953 році її ліквідували, приміщення передали архіву. Річ у тім, що тоді архівна система підпорядковувалась міністерству внутрішніх справ. Звичайно, сьогодні є пошкоджені документи. Адже тут узимку холодно, навесні й улітку волого… Але ми боремось, усе робимо, щоб зберегти нашу історичну спадщину.

І оскільки будівля стара й не підходить для архівних документів, вирішили перевезти архів в Ужгород, щоб усе було в одному місці. Є велике приміщення на вул. Капушанській, яке належить нашій організації. На це було виділено кошти, зараз проводяться реконструкція та ремонт, скоро почнеться перевезення документів».

Виконуючий обов’язки директора ДАЗО Михайло Марканич запевняє: «Цього року точно будемо переїжджати. 3500 квадратних метрів і 3 поверхи – цих приміщень вистачить мінімум на 100 років. Там уже облаштована котельня, проведені системи водопостачання та водовідведення, зроблена побілка, готові кабінети, є ліфт. Залишилося встановити відповідне обладнання, здійснити санітарну обробку. Вже готові проектно-кошторисна документація та розпорядження Кабінету Міністрів про виділення 3 млн. гривень для завершення проекту. Зараз проводиться тендер, займається цим управління капітального будівництва… Розпорядником коштів є обласна державна адміністрація, бо ми їхня структура».

За словами Михайла Марканича, будуть створені сучасні умови для зберігання документів, що в Берегові зробити просто неможливо через специфіку приміщення. А в ужгородському раніше розміщувалося книгосховище, тому воно підходить ідеально. Будуть кабінети, конференц-зал, кімнати відпочинку, планують також створити лабораторію.

«У Берегові сиро, і там, звичайно, є певна частина уражених грибком документів. Але ми робимо все необхідне: направляємо на дослідження в Інститут архівознавства в Київ, відділяємо від інших документів і т. д. Угорці обіцяли допомогти нам хімікатами, якими потрібно обробляти документи. Бо таких у нас в Україні немає. Я довго шукав і не міг знайти. До часу перевезення документи будуть оброблені. У наших приміщеннях на вул. Минайській, 14 немає нічого подібного – чисто й акуратно, все в датчиках, автоматично регулюється температура, вологість, проводяться заміри. Такі самі умови, і навіть більш сучасні, будуть у нових сховищах», – розповів керівник архіву.

У пресі була інформація, що документи планували перенести на цифрові носії і на це нібито навіть виділяло фінансування Міністерство закордонних справ Угорщини, однак цей проект з певних причин так і не був завершений.

Як удалося з’ясувати, Угорщина дійсно запропонувала свою допомогу, вони були готові виділити 21 млн. форинтів, хотіли надати спеціальну техніку. Однак через запланований переїзд цей проект вирішили провести вже на новому місці. За словами керівництва архіву, для того, щоб перенести документи на цифрові носії, потрібно здійснити їх ремонт та дезінфекцію. І якщо проводити це зараз, то потрібні відповідні матеріали та умови. Тобто слід зробити все так, щоб їх на тому місці й залишити. Тож документи спочатку перевезуть, а вже там проведуть ремонт і дезінфекцію, після чого почнуть процес сканування.

За словами Михайла Марканича, на сьогодні вже розпочато оцифрування найбільш затребуваних фондів. Але, щоб перенести всі документи на цифрові носії, потрібно дуже багато часу.

Ми у свою чергу обіцяємо, що редакція «Карпатського об’єктива» одразу після нового року ще раз навідає ДАЗО, і щиро сподіваємось побачити наші унікальні історичні цінності в нових приміщеннях та безпечних умовах. Також маємо надію, що бактерії зі старого архіву не переїдуть у новий.

Руслан Фатула,  Карпатський об’єктив

Comments are closed.