Роман Шніцер: «Екстрена і невідкладна допомога повинна надаватися за 10 хвилин у місті, за 20 – у селі»
Реформування галузі охорони здоров’я перебуває під пильною увагою громадськості. І не лише через те, що медицина, так чи інакше, входить у життя кожного із нас. На Закарпатті цю сферу життєдіяльності очолює людина, готова відповідати і на питання журналістів, і за свої слова.
Саме тому начальник управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА Роман Іванович Шніцер регулярно проводить прес-конференції, бере участь у телепрограмах, усвідомлюючи: неминучий процес реформування викликає цілком зрозуміле занепокоєння. Зрештою, розуміння його ідеї та спільне бажання якомога швидше й ефективніше досягти результату формуються на основі прозорості і відкритості. Цього разу головний медик області спілкувався із журналістами у форматі програми телеканалу Тиса-1 «Зона особливої уваги»
– Романе Івановичу, почнемо із своєрідного звіту: що вдалося зробити за кілька місяців, які минули з часу останньої розмови на тему медичної реформи у цій студії?
– Зараз я можу сказати про завершення етапу формування первинної медико-санітарної допомоги: в усіх районах створено такі центри, які готові повноцінно працювати з 1 січня 2014 року. Тут ми діємо за національним планом. Зараз приймаються рішення на рівні районних рад, сільських рад про передачу цим центрам майна, щоб ці юридичні особи могли управляти кадрами, фінансами, надавати методичну допомогу у медико-санітарній допомозі в районах, а також бути консультативними осередками у цьому сенсі. Наше завдання – забезпечити відповідну лабораторну базу, щоб ця робота була не формальною, а реальною. З нового року центри первинної допомоги повинні фінансувати уже з районних бюджетів, і до того часу мають бути повністю готові до роботи.
– Тож до кого з 1 січня повинні будуть звертатися наші читачі і глядачі по допомогу?
– У першу чергу, до сімейних лікарів! Сімейний лікар має під своєю опікою 1,5 тисячі пацієнтів. Це – людина, з якою ви чи не щотижня зустрічаєтеся на вулиці і вітаєтеся, яка хоча б 2 рази на рік буває у вашій оселі, знає ваші проблеми і навіть матеріальне становище. Адже на сьогодні спектр медичних препаратів дуже широкий, і лікар має з чого обирати.
– Під час минулої нашої зустрічі ми говорили, в основному, про екстрену медичну допомогу…
– На сьогоднішній день процес реструктуризації цієї ділянки завершений. Нині ми маємо 9 центрів екстреної допомоги. І, враховуючи нормативи – 1 бригада на 10 тисяч населення, ця робота завершена, за винятком Хустського району. Тут потрібно відкрити 1, а то й 2 пункти. Цим завершиться адміністративна частина. Що стосується фінансування, паливно-мастильних речовин, запасу медикаментів – як ми й обіцяли на початку року, швидка допомога повністю забезпечена. Зараз ми займаємося логістикою, оскільки раціональне використання ресурсів – запорука успішної допомоги. І невипадково виникали нормативи, за яких екстрена і невідкладна допомога повинна надаватися за 10 хвилин у місті, за 20 – у селі…
– Чи враховує логістика стан доріг?
– Ну, якщо врахувати, що 17 кілометрів з Усть-Чорної до Дубового треба долати годину, то, звичайно, про можливість дотримання поставлених нормативів не йдеться.
– Чи можливо вплинути на цю ситуацію?
– Я вважаю, що тут ми підійшли системно. Існує план доріг, які ведуть до лікувальних закладів – якими транспортуються пацієнти, між лікувальними закладами. Цей план вивчений і направлений до Кабміну, міністерства. Ми розуміємо, що ці дороги були прокладені давно і не для такої кількості і ваги транспорту. Тому, як на мене, ідея Президента про створення нової транспортної інфраструктури із залученням інвесторів є найбільш логічною.
– Чи забезпечена екстрена допомога машинами?
– Як керівник галузі, я радий кожній машині, яка надходить. Інша справа, що сьогодні 50% транспорту потребує заміни, машини часто виходять із ладу, не відповідають вимогам комфортності. Зараз ми чекаємо 2 реанімобілі, які працюватимуть в режимі екстреної допомоги. У відповідності із постановою Кабміну, Закарпаття отримає й 29 мільйонів на санітарний транспорт. Це будуть машини, які працюють в Європі і світі, і виправдали себе. Ми ще додатково виходимо на міністерство із проханням виділити машини підвищеної прохідності. Це питання вирішується, і ми тримаємо його на контролі. Раз я заявив про це, відтепер кожний житель має право проконтролювати, а де ж є обіцяний новий транспорт? То ж мушу дотримати слова.
– Користуючись нагодою, кілька питань, що стосуються резонансних тем. І перша – рішення влади Ужгорода заборонити обслуговування пацієнтів не з обласного центру. Ваша думка?
– Ужгородці – це 8% населення закарпатців. З іншого боку – серед пацієнтів обласних медичних закладів кількість жителів обласного центру – 14%. Тобто третім рівнем медичної допомоги користуються одні – більше, інші – менше. То чи варто заборонити мешканцям району користуватися географічною близькістю до основної маси обласних закладів? Завжди починає рахувати той, хто винен, а не той, кому винні. У Конституції є стаття 12, в якій сказано, що кожний має право обирати медичний заклад. І те, що обирають саме міські, повинно викликати гордість. Я розумію, що економічні проблеми надто важливі, але вирішувати їх треба не на рівні пацієнтів.
– Якою є ситуація із алергологічною лікарнею?
– Зараз готується проектно-кошторисна документація для будівництва соляних шахт у Тереблі. Більше того – там є потужні мінеральні і термальні джерела. Тож передумови для створення сучасного центру – прекрасні.
– Ходять чутки, що до візиту Президента завершують хірургічний центр в Ужгороді. Чи так?
– Ви розумієте, що підготовка візиту такого рівня – справа серйозна. Але ми ставимо питання так: як тільки Президент поїде, після перерізання стрічки у хірургічному корпусі проведуться усі необхідні санепідзаходи, після чого це приміщення заповнять пацієнти і лікарі, які надаватимуть їм необхідну допомогу.
Тетяна ВАШАРГЕЛІ, газета “НЕДІЛЯ“