Відмова у відкритті виконавчого провадження

Відділ організації та контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби у Закарпатській області консультує:

В Україні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справах, а також майнових стягнень, врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» (далі – Закон). Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом.

Однак, за наявності підстав, визначених статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець може відмовити у відкритті виконавчого провадження.

Розглянемо ці випадки:

1. пропуск встановленого строку пред’явлення документів до виконання;

Законом визначено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки:

– посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, – протягом трьох місяців;

– інші виконавчі документи – протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У разі пред’явлення виконавчого документа з пропущенням цих строків, державний виконавець відмовить у відкритті виконавчого провадження на підставі п.1 ч.1 ст.26 ЗУ „Про виконавче провадження”.

2. неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 

Інколи трапляються так, що стягувач направляє до відділу лише свою заяву про відкриття виконавчого провадження, при цьому взагалі не додає до неї виконавчого документа, чи приєднує до неї лише рішення суду , або ж, навпаки, пред’являє виконавчий документ, але не подає заяви про відкриття виконавчого провадження. В усіх цих випадках державний виконавець відмовить у відкритті виконавчого провадження, оскільки сам же стягувач унеможливлене відкриття виконавчого провадження (відсутня заява з вказівкою на те), та виконання рішення суду ( не подано виконавчий документ).

3. якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4. пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю  виконання рішення;

Обираючи орган ДВС до якого буде пред’явлено виконавчий документ, стягувач має пам’ятати, що виконавчі дії провадяться  державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі  якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна  (ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження»).

5. якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 

6. невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 ЗУ „Про виконавче провадження”;

1) Такими вимогами є  обов’язкове зазначення у виконавчому документі:

– назви і дати видачі документа, найменування органу,прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

– дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

– повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, власне ім’я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності, індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб – платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи, місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

– резолютивна частина рішення;

– дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

– строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

2) У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

3) Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов’язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов’язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України;

7. якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;”

Коли виконавчий документ перебуває на виконанні в органах ДВС, за стягувачем залишається право на будь-якій стадіїї примусового виконання відмовитись від виконання рішення суду. Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо останнім подана відповідна заява.

У випадку, коли стягувач подав заяву про повернення виконавчого документа, такий документ повторному пред’явленню на примусове виконання не підлягає (крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів). У разі його пред’явлення до виконання, державний виконавиць у відкритті виконавчого провадження відмовить.

Якщо все ж таки при пред’явленні виконавчого документа до примусового виконання має місце хоч би один із вищезазначених  випадків, й державний виконавець прийняв рішення щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, то протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, – не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа, він виносить постанову про відмову у  відкритті виконавчого провадження, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Головний спеціаліст відділу організації та контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби Урумбаєва Л.В.

http://nedilya.net