Вибори-2015: Ужгородці аж ніяк не більш продажні, ніж мукачівці чи кияни

[Total: 0    Average: 0/5]

вибори-грошіВперше на ужгородських виборах одні екзит-поли показали результати, протилежні до офіційно оголошених згодом. Це можна пояснити нещирістю ужгородського виборця, котрий бере гроші в одних, голосує за других, а соціологам називає третіх.

Але чому тоді інша команда соціологів назвала практично точні дані? Справді користувалася точнішими методиками, чи просто озвучила те, що їм передали політтехнологи переможців, а ті тим часом узгодили бажане з дійсним? Зараз це вже ніхто достеменно не з’ясує, але соціологія стає в Ужгороді все більш ризикованим заняттям.

Загалом, її інструменти розроблені для цивілізованого демократичного суспільства, а ми таким ще не можемо похвалитися. І все ж багатьох ужгородців це морально надломило. Обіцяли же перед виборами одного переможця, а виявилося все зовсім інакше. Ніби ми не звикли до цього в гастрономах, де упаковка і зміст теж найчастіше розходяться між собою.

Чесно кажучи, чому програв Михайло Качур, має непокоїти перш за все його штаб – на предмет здобуття уроків і виправлення помилок у майбутнього. Але й більшість ужгородців теж сприйняло це максимально болісно. У багатьох таке враження, ніби їх персонально обманули, тільки не зрозуміло, яким саме чином. То ж спробуємо розібратися.

Багато хто зводить усю проблему до масового підкупу виборців конкурентами і звинувачує Геннадія Москаля, що той не запобіг підкупу, хоча й обіцяв це робити. Натомість губернатор заявив, що Валерій Пацан сам отримав на підтримку М.Качура круглу суму, але не зміг нею розпорядитися. Нардеп Пацкан відмахнувся від такого звинувачення елементарно: він, мовляв, займався обласною кампанією, а не міською. Про названу суму взагалі уперше чує. Губернатор взагалі пішов у відпустку і підтримувати діалогу не став, тому все зависло в повітрі.

У версію з підкупом, який все змазав, можна було би повірити (він таки мав місце), якби не одне але. Адже на парламентських виборах 2014 року в Ужгородському окрузі теж активно засівали електоральне поле грошима. Тим не менше це не завадило Роберту Горвату перемогти своїх грошовитих конкурентів. На його кампанію теж пішло чимало коштів, тільки витрачено їх було більш цивілізовано – на різні білі технології, перш за все на дуже грамотну і максимально ефективну рекламу. На кандидата працювала дуже фахова команда технологів, запрошених з Києва. Найцікавіше, що приблизно ті самі люди працювали і на Михайла Качура. То чому же не вдалося удруге вступити до тієї самої річки? Значить, справа не тільки і не стільки у підкупі з боку конкурентів, як у чомусь іншому.

Зокрема, минулого року всередині закарпатського політикуму ще не було такої «холодної громадянської війни», як зараз. У мирних умовах провладному кандидатові легше перемогти. Тепер же більшість гравців прагнули саме його поразки – а й зато. До того ж минулого року проти головного конкурента Роберта Горвата – Василя Ковача – активно працював Сергій Ратушняк. За сприяння останнього було зареєстровано кілька однофамільців Ковача, які й відтягли на себе пару тисяч голосів. Саме цих голосів не вистачило, щоб обійти Горвата. Зараз же Сергій Ратушняк не підігравав Качуру, а працював на свій власний результат.

А ще деякі соціологи свідчать, ніби днів за десять до голосування рейтинг М.Качура перестав зростати. Це більш-менш зрозуміло: активізувалися конкуренти і симпатії стали перетікати до них. Менш зрозуміло, чому нічого не вдіяла така сильна команда технологів. Може сталося те, що колись на парламентських виборах у Т.Деркача, коли під кінець кампанії кандидат і його команда елементарно втомилися і видохлися.

Шанс на перемогу був. Принаймні, Качур доклав не менше особистих зусиль, ніж колись Горват. Але зірки склалися зовсім інакше. Елемент випадковості у перегонах завжди присутній, абсолютно позбутися його просто неможливо. Тому говорити про якусь масштабну змову проти ужгородців не доводиться. Все кінець-кінцем знаходить свої раціональні пояснення. Також ужгородці аж ніяк не більш продажні, ніж мукачівці чи кияни. Через це якщо влада наважиться обнулити вибори в Ужгороді, їй доведеться робити це по свій Україні, чого, звичайно, не буде.

Тому обирати доведеться саме між тими двома кандидатурами, які вийшли у другий тур – подобаються вони комусь чи ні…

Сергій ФЕДАКА, газета «Наш Ужгород»

https://zakarpatpost.net

Comments are closed.