Кожна надзвичайна подія несе за собою людське горе,-Роман Гудак
17 квітня закарпатські рятувальники відзначають День пожежної охорони – свято відважних, самовідданих і героїчних людей. Після 10-річної перерви співробітники Державної служби України з надзвичайних ситуацій знову працюють пліч-о-пліч із правоохоронцями, перебуваючи в підпорядкуванні Національній поліції України. Про будні вогнеборців та перспективи розвитку служби розповідає начальник УДСНС України в Закарпатській області Роман Гудак.
– Романе Васильовичу, які основні шляхи розвитку рятувальної служби Закарпаття?
– У майбутньому на Закарпатті очікується збільшення кількості пожежно-рятувальних формувань. Створюватимуться місцеві пожежні команди, які фінансуються з місцевих бюджетів. Сьогодні наші фахівці проводять перевірку боєготовності 18 діючих таких команд, щоб з’ясувати, в якому вони стані та скільки команд ще необхідно створити.
Я також вважаю актуальним створення добровільних пожежних формувань, як, наприклад, церковна добровільна пожежна команда в с.Дерцен Мукачівського району. Наші колеги з Чехії під час візиту в Ужгород зазначили, що у їхній країні питання пожежного волонтерства регулює Закон про протипожежний захист, і добровільних пожежних більше, ніж професійних. Колись і в нашій країні буде так само.
Для Закарпаття, що межує з чотирма країнами Європи, важливою є міжнародна співпраця. Ми виїжджаємо до своїх колег за кордон, запрошуємо їх у гості до нас і таким чином обмінюємося досвідом у сфері оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Колеги з Польщі, Чехії, Угорщини, Нідерландів, Швейцарії надають нам гуманітарну допомогу. Плануємо поглиблювати цю співпрацю й налагоджувати контакти з новими державами.
– За останній рік було багато надзвичайних подій. Яка з них запам’яталася найбільше?
–Будь-яка пожежа, як і дорожньо-транспортна пригода чи природне лихо, – це трагедія для людей. Найбільше запам’ятався буревій у с.Петрівка Ужгородського району в липні минулого року, коли загинув 15-річний хлопець і багато будівель залишилися без даху. А ще – підтоплення свердловин у Перечині цьогоріч у січні, коли майже все місто залишилося без питної води. Великий резонанс мала пожежа в ужгородському універмазі «Україна» в лютому 2016-го, внаслідок якої підприємці зазнали чималих збитків. Кожна надзвичайна подія несе з собою людське горе. Ми ж намагаємося зменшити втрати від пожежі чи природних лих, оперативно зреагувавши на виклик.
– Скільки закарпатців щороку гине у вогні й на воді?
-Останнім часом спостерігається негативна тенденція до збільшення кількості загиблих внаслідок різних надзвичайних подій. Зокрема, 2015 року на пожежах загинуло 32 особи проти 20 – у 2014 році. Влітку чимало людей гине на воді. Зокрема, минулого року на водоймах нашого краю потонули 43 особи, тоді як позаминулого – 26 громадян. Як свідчить статистика, усі вони відпочивали на так званих «стихійних пляжах», не пристосованих для купання. Бували й випадки, коли люди йшли у воду в стані алкогольного сп’яніння, чого робити категорично не можна.
-У багатьох випадках до лиха призводить людська недбалість. Це стосується і пожеж?
– Як показує досвід, чимало загорань спричинює необережне поводження з вогнем. Загалом пожежі мають сезонний характер. Так, узимку до лиха часто призводить порушення правил експлуатації пічного опалення. Люди не прочищають димарі, встановлюють їх без протипожежної розділки від горючих конструкцій перекриття, не закривають дверцята топки тощо. Не відстає у цьому антирейтингу й коротке замикання електропроводки. Адже в холодну пору року нерідко громадяни вмикають у розетку одразу кілька обігрівальних приладів, чим перевантажують мережу.
Навесні естафету пожеж переймає необережне поводження з вогнем, особливо напередодні Великодня. Тоді закарпатці масово починають готувати м’ясо у саморобних коптильнях, внаслідок чого постійно виникають пожежі. Такі випадки уже фіксувалися й цьогоріч. Сценарій завжди однаковий – господар ставить коптитися м’ясо і йде додому, скажімо, дивитися телевізор. Тим часом жир із м’яса крапає на вогонь, після чого полум’я розгорається й охоплює всю споруду…
Влітку нашим головним болем стають пожежі в екосистемах. Задумайтеся тільки, минулого року на Закарпатті виникло 1062 загорання сухої трави й сміття, внаслідок чого було знищено 1194 гектари рослинності. Для порівняння, в Польщі за рік на території таких же розмірів, як наша область, трапляється близько сотні подібних пожеж. Виною всьому є людська халатність. Замість того, щоб зібрати сухостій і закомпостувати його, громадяни просто підпалюють траву на своєму обійсті. При цьому люди не задумуються над тим, що вогонь може знищити не лише рослинність, а й їхнє майно.
Восени усе знову плавно повертається до пожеж, спричинених обігрівальними приладами. І так щороку.
Аби підвищити обізнаність людей щодо правил пожежної безпеки, ми постійно здійснюємо профілактичні відпрацювання населених пунктів. Рятувальники пояснюють громадянам, як не допустити загорання, роздають листівки на протипожежну тематику. Крім цього, ми регулярно вивішуємо на відомчому сайті проблемні матеріали, у яких закликаємо людей, наприклад, не курити в ліжку чи не залишати маленьких дітей без нагляду.
– До речі, про дітей. Нерідко саме малеча стає жертвою вогняної стихії, чи не так?
– Це дійсно правда. І щоразу надзвичайно прикро дізнаватися, коли гине дитина. Минулого року, наприклад, лише внаслідок пожеж три дитини загинули й п’ятеро отримали різного роду травми. Найбільшого розголосу набув випадок, який трапився в кінці січня 2015-го в селі Нижній Бистрий Хустського району. Вночі пожежа охопила житловий будинок, у якому знаходилися двоє дітей віком 3 та 4 роки разом із дідусем. Мати в той час була на весіллі. Діти й дідусь загинули…
Щороку також трапляються пожежі, спричинені дитячими пустощами з вогнем. Діти не усвідомлюють усієї небезпеки ігор з сірниками чи запальничками. Саме тому ми регулярно звертаємося до батьків, закликаючи їх постійно дбати про безпеку своїх дітей. Дорослим треба взяти за правило ніколи не залишати дитину без нагляду. Крім цього, слід пояснювати малечі небезпеку і наслідки забавок із вогнем. Варто власним прикладом показувати дітям правильну поведінку з електричними та газовими приладами. І нарешті, треба навчити дитину в разі лиха дзвонити до Служби порятунку «101».
– До чого сьогодні готуються рятувальники?
– Попереду літо, коли закарпатці масово поратимуться на городі або відпочиватимуть на природі. У зв’язку з цим можна виділити кілька основних небезпек, які чатують на громадян.
По-перше, людям не варто забувати про заборону спалювання сухої трави й сміття, адже вогонь може перекинутися на житлові будинки та інші споруди, а то й травмувати їх самих. Цього року вже зафіксовано два випадки, коли власники господарств отримували опіки внаслідок спалювання сміття – в Ужгородському та Воловецькому районах. Сухостій краще зібрати в яму для компосту, а побутове сміття нехай вивозять спеціальні служби.
Друга небезпека весняно-літнього періоду – виявлення вибухонебезпечних предметів. Хоча Друга світова війна завершилася більш ніж 70 років тому, на Закарпатті й досі існує велика вірогідність відкопати на городі чи знайти під час прогулянки в лісі стару вибухівку. При цьому людям варто пам’ятати основні правила безпеки. У жодному разі не слід чіпати підозрілий предмет або пробувати його самостійно розбирати. Замість цього треба огородити місце знахідки й одразу ж повідомити про виявлений снаряд до оперативно-рятувальної служби за номером 101.
І по-третє, влітку закарпатці, рятуючись від спеки, часто обирають для себе відпочинок на водоймах. Щоб уникнути трагедії, варто дотримуватися основних правил безпеки. Перш за все обирати для купання спеціально відведені та обладнані місця, у крайньому разі – чистий пологий берег. Відпочивати на воді вранці й ближче до вечора, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегрівання. Не купатися відразу після прийому їжі та в нетверезому стані, а також не пірнати після тривалого перебування на сонці. Плавати слід не більше 20 хвилин, причому цей час повинен збільшуватися поступово, починаючи з 3-5 хвилин.
Особливу увагу треба приділити безпеці дітей на воді. У жодному випадку не можна залишати малечу без нагляду поблизу водойм. Купатися діти повинні лише під наглядом дорослих, які добре вміють плавати. Не варто дозволяти дітлахам бешкетувати на воді, стрибати в річку чи озеро з круч, мостів та інших високих місць, а також наодинці запливати далеко від берега. Батькам треба стежити за тим, аби діти обережно плавали на надувних матрацах та іграшках і не наближалися до суден, човнів і катерів, які можуть пропливати поруч.
У будь-якому разі закарпатцям слід пам’ятати, що тільки проявляючи обачність і виваженість, вони зможуть захистити себе і своїх близьких від біди!
– І наостанок поговоримо про приємні речі. Що б ви побажали своїм колегам-рятувальникам з нагоди Дня пожежної охорони?
– Користуючись нагодою, хочу від щирого серця привітати всіх колег із професійним святом. Ви обрали для себе нелегкий шлях, щодня ризикуючи життям і виявляючи при цьому неабияку мужність. Спільними зусиллями ви вирішуєте питання загальнодержавної ваги – забезпечуєте надійний захист національного багатства та життя людей від вогню й природних лих. Відтак бажаю вам міцного здоров’я, сімейного благополуччя та подальших успіхів у роботі! Щастя й добра вам і вашим рідним!
Управління ДСНС України у Закарпатській області