12 липня, православні святкують одне з п’яти великих свят – День апостолів Петра й Павла
Він завершує Петрів пост, при цьому саме свято не входить до числа пісних днів.
Святий Петро, син простого рибака, був одним із дванадцяти апостолів – учнів Ісуса Христа. При народженні майбутньому апостолу дали ім’я Симон, але потім від Христа він отримав прізвисько Кіфа, що арамейською означало “камінь”, тобто, твердий у вірі.
Пізніше назву було перекладено грецькою – Петро. Петро був учасником і свідком багатьох євангельських подій, саме він тричі зрадив свого вчителя, але потім спокутував свою слабкість і став оплотом віри й творцем християнської церкви. Апостола Петра прийнято вважати першим Папою Римським.
Святий Павло, якого православні християни вшановують 12 липня, не входив до числа дванадцяти апостолів, він взагалі був спочатку одним з гонителів юдеїв, але потім, коли зустрів воскреслого Ісуса Христа, увірував в єдиного Бога.
Павло проповідував християнське вчення на території Малої Азії та Балканського півострова. Його послання входять у Новий завіт. Згідно з церковним переказом, апостоли Петро і Павло прийняли мученицьку смерть в один день – 29 червня за юліанським календарем (тобто 12 липня за григоріанським літочисленням).
За легендою апостол Петро прийшов проповідувати в Рим, де був заарештований і розіп’ятий вниз головою. Апостол Павло був страчений у Римі, але оскільки він був римським громадянином, то до нього страта на хресті, що вважалася ганебною, не могла бути застосована. Павлу відтяли голову.
Традиції та прикмети
Петрів день – це народно-християнське свято. У народному календарі це час закінчення купальських ігрищ та літніх весіль, “маківка” літа, перша прополка і початок сінокосу.
У давнину свято іноді називали Петрівки, оскільки цим днем завершувався Петрів піст. У народному календарі Петрів день разом зі святами Аграфени Купальниці та Івана Купали складає єдиний річний цикл, що знаменує розквіт природних сил. Свято відзначається протягом декількох днів.
Петру і Павлу було прийнято молитися про зцілення від гарячки та божевілля. Також, оскільки Петро був рибалкою, йому прийнято молитися для удачі в рибній ловлі. Петрів день – це зустріч “червоного літа”. В цей день селах влаштовували “гулянки Петрові”. Дівчата ворожили на суджених: навколо них ходили хлопці, закривши обличчя хустками. Якщо дівчина вгадувала свого обранця, то вважалося, що пара скоро одружиться.
Також на Петрів день існував звичай вмиватися “петровою водицею” з трьох джерел (ключів). (Одним з атрибутів апостола Петра є ключі, знак того, що саме він відкриває праведникам ворота в рай).
Існувало повір’я, що в цей день до наступної весни в глибині водойм засинають русалки, що бродять по землі з Трійці. Вважалося, що зозуля кує тільки до Петрового дня, а в цей день вона «ячмінним колосом давиться» – тобто замовкає, коли заколоситься ячмінь.
12 липня в день молитовної пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла керуючий Мукачівською єпархією Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський звершить архієрейське богослужіння в Свято-Петро-Павлівському храмі села Керицьки, що на Свалявщині. Початок: 09.45.
