Хто поїдає голубів в Ужгороді?
Цими днями на набережній, неподалік моста Масарика на тротуарній плитці перехожі із подивом та переляком роздивлялися останки голуба. Справа втому, що тіло птаха було повністю з’їденим, і від колишнього пернатого залишився сам скелет та крила з пір’ям. Які тільки версії не висловлювали ужгородці з приводу того, чиєю жертвою став голуб.
Більшість наголошували на тому, що птаха з’їв бродячий собака, однак багато хто запевняв, що вбивцею є зовсім інша тварина, а саме… чупакарбра. Знайшлись навіть «очевидці», які бачили загадкове створіння на міських околицях.
Отже, zakarpatpost.net вирішив з’ясувати, хто саме міг поласувати нещасним птахом.
– В Ужгороді справді багато диких тварин. Як правило, живуть вони дійсно на околицях та у скверах. Скажімо, білочки, до яких ми звикли, нині нікого не дивують. Та їх можна зустріти далеко не в усіх населених пунктах області, а в нас вони є, – каже біолог Катерина Грищук. – Проте водяться в Ужгороді і хижаки. Наприклад, у Боздоському парку живуть лисиці. Із місцевих мешканців їх багато хто бачив. Саме руда тварина родини псових могла і вполювати голуба. Але не тільки. Там же живуть і ласки. Звірі менші за розміром, але надзвичайно спритні і також м’ясоїди. Вони не дуже бояться від людей і можуть сміливо навідуватися на досить велику відстань від місця проживання. Між бурим осіннім листям вони зараз взагалі є непомітними. Також в Ужгороді є борсуки. Їх небагато, але вони є. Але навряд чи голуб загинув від їхніх зубів. Скоріш за все, птах був хворим, інакше б себе не дав зловити. Щодо чупакабри – то це вигадки. Тварина висмоктує із жертви кров, але не поїдає м’ясо.
Слід зазначити, що кістки пернатого було виявлено справді не так уже й далеко від Бордоського парку. Зокрема, фото з виводком лисиць у серпні цього року у соцмережі Фейсбук оприлюднив ужгородець Ярослав Чакі. Чоловік також зауважив, що хижаки поводяться сміливо і в пошуках харчів навіть не бояться підходити до людей.
Так що теоретично дикі тварини справді могли напасти на пернатого. Проте дещо іншої думки ветеринар Павло Сімаков.
– Ні лисиця, ні собака з’їсти голуба не могли. Такі тварини поїдають своїх жертв разом із кістками. У них міцні щелепи. Тим більше, що вони не мають вдосталь їжі, а отже не залишали б недоїдені останки, – стверджує пан Павло. – Інша справа – коти. Саме вони могли й вполювати птаха. Саме їм і не до снаги їсти кісточки… Вони їх навіть не обгризають, як правило. Та й хто краще за всіх полює на пташок, як не кішки.
Однак неподалік від залишків голуба того ж дня було виявлено і труп щура. Щодо нього, як Катерина Грищук, так і Павло Сімаков висловили припущення, що гризуна отруїли, або що на нього напали собаки. На його тілі справді видно якісь рани, але крові… як не дино… немає.
Тож що за дивне створіння насправді ходить ужгородськими вулицями і полює на птахів та на тварин – залишаються загадкою.
