Завтра – 1 березня. А де поділося 30 лютого?
У лютому колись, як і в квітні і в червні, 30 днів було. А в році було п’ять місяців по 31 дню і 6 місяців – по 30. При цьому, в місяці секстіль, який тепер називається серпнем, днів також було 30.
Однак в 49 році до нашої ери, коли до влади прийшов Гай Юлій Цезар, послужливі сенатори перейменували місяць квінтілій, в який народився правитель на липень в честь Юлія Цезара (рос. июль).
15 березня 44 року до нашої ери Цезаавбили. Після його смерті почалася громадянська війна, перемогу в якій здобув внучатий племінник Цезаря Гай Октавій Фурин, що незабаром одержав титул Август. Ставши імператором, Август побажав, щоб і в честь нього був названий якийсь місяць в році. Логічним було б перейменувати вересень, в 23-й день якого народився Август, але імператор побажав, щоб перейменували саме секстіль, так як він слідував за липнем. Але в липні днів було 31, в новоявленому серпні 30, і тоді сенатори, забравши один день з лютого додали його в серпень. Так лютий став найкоротшим місяцем року. До речі, за іронією долі, саме в серпні Август і помер.
У ті часи, коли в Римі займалися змінами календаря, наші далекі предки називали місяці своїми власними назвами. Січень називався сечень, лютий – лютий, березень – березень, квітень – цветень, травень – травень, червень – червень, липень – липень, серпень – серпень, вересень – вересень, жовтень – жолтень, листопад – листопад, а груд – снежень. Місяць же, що слідував між листопадом і груднем і відповідав зодіакальному сузір’ю Змієносця, називався смутень. Таким чином, в слов’янському календарі було 13 місяців по 28 днів, і один день, що називався коловорот (не плутати з однойменним інструментом) і випадав на 25 грудня, не відносився до жодного з місяців. Подібні назви місяців до сих пір існують в українському, польському, чеському і інших слов’янських мовах.
З прийняттям християнства на Русі було прийнято юліанський календар, назва якого також походить від Юлія Цезаря.
