Закарпаття годує горіхами Європу
Ужгородці заготовляють на зиму горіхи. Хоч город є не в багатьох, але знайти горіхові дерева в місті нескладно. Їх досить багато.
Біля готелю «Закарпаття» пенсіонер Василь Іванович збиває золоті зернини прямо з гілок. Горішки він збирає і відносить додому, сушить на зиму, не продає, каже, що вони збагачують мозок поживними вітамінами і потрібні йому для здоров’я. А купувати їх для нього досить дорого.
12-річний Петро займається горіхозаготівлею у Боздоському парку. Там дерев багато. Розповідає, що збирає горіхи вже другу осінь. Їх потім лущить і продає бабуся. Його друг Максим теж наголошує, що по горіхи відправили його дорослі.
Як би там не було, а горіхи наші краяни люблять.
За даними Мінагрополітики, минулого року за кордон було продано 40 тисяч тонн волоських горіхів на майже 80 млн. доларів. У рейтингу експортерів цих плодів Україна посіла перше місце в Європі та п’яте – у світі!
Торік із експортом гріхів у державі навіть розгорівся скандал.
Виявилося, що в цій сфері в Україні багато років діють корупційні системи. Окремі експортери дешево скуповували в селян затребувані на Заході продукти і вивозили їх за кордон. Проте при цьому вони платили митникам за своєчасне оформлення товару по 10 тисяч доларів за машину, завантажену лущеними горіхами, і по 5 тисяч — за нелущену продукцію. У цьому скандалі спливли факти масштабної контрабанди, занедбаності питання вирощування й особливо заготівлі горіхів, що, власне, й породжує зловживання, позбавляючи виробників левової частки заробленого і гальмуючи розвиток перспективного сектора плодівництва.
До речі, вартість горіхових зерен у країнах ЄС – від 10 євро. Отже найбільший зиск мають саме ті, хто везе їх у сусідні Чехію, Угорщину, Польщу, де наша продукція користується шаленим попитом, бо за смаковими якостями до закарпатських «волоських насінин» подібні тільки французькі. Видно, саме тому шпальти газет, інтернет-форуми та ліхтарні стовпи рясніють оголошеннями про купівлю-продаж горіхів.
