Як зекономити на комунальних послугах?
Заради економії українці часто відмовляються від споживання енергоресурсів в звичайному режимі. Якщо це не завдає шкоди комфорту, то це розумна практика, але це не вихід, якщо доводиться зовсім відмовлятись від, наприклад, опалення, зауважує Євген Бушма.
«Лічильник – це не спосіб економії, а спосіб обліку, це важливий елемент і перший крок до того, щоб почати контролювати, скільки ви споживаєте, і вдаватись до відповідних дій, аби споживати менше», – наголошує експерт.
Лед-лампи – це необхідне, але індивідуальне і точкове рішення.
«Великої економії це не дасть – з точки зору загальних витрат і в першу чергу саме на тепло. З точки зору електроенергії, звісно, це буде помітний ефект», – пояснює Євген Бушма.
Серед простих індивідуальних порад щодо заощадження деякі експерти виокремлюють наступне:
- Тепловтрати знижуються, якщо закривати на ніч штори.
- Через холодні стіни втрачається 40-70% від загальної потреби в теплі. Вихід – якісна теплоізоляція.
- Економити електроенергію можна за рахунок кольору стін. Біла стіна відбиває 80% спрямованого на неї світла, темно-зелена – лише 15%, чорна – лише 9%.
Для досягнення суттєвої економії Євген Бушма радить комплексний підхід і, зокрема, проведення енергоаудиту всього багатоквартирного будинку.
«Енергоаудит – це діагностика стану всіх систем дому. Жителі отримують інформацію про те, в якому стані перебуває будинок, в якому стані його системи комунікації, в якому стані інженерні мережі, підвал, горище, а найголовніше – енергоаудит дасть відповідь на запитання, що в першу чергу необхідно зробити, аби отримати бажану економію. Також енергоаудит дасть можливість дізнатися, скільки ці заходи з енергозбереження можуть коштувати і як швидко вони окупляться. Звісно, як правило, ці заходи затратні», – розповідає Євген Бушма.
Сам енергоаудит обійдеться мешканцям будинку тим дешевше, чим більше квартир в ньому. В середньому витрати складають від 100-150 гривень з квартири, зазначає директор енергосервісної компанії ДТЕК ЕСКО.
«Аудитори можуть показати якісь прості речі, які, очевидно, люди не бачать або не помічають, але це точкові моменти, а якщо підходити комплексно, то найбільшого ефекту дає приведення до ладу системи опалення будівлі», – пояснює він.
Якщо немає порозуміння із сусідами будинку, то є і індивідуальні рецепти, але вони стосуються переважно споживання електроенергії.
«Багатофазові лічильники, які тарифікують спожиту електрику в нічний час в половину дешевше від стандартного тарифу. Все енергомістке обладнання: бойлера, пральні машини, підігрів підлоги можна вмикати на ніч і таким чином економити. Існує також таке обладнання, як розумна розетка – вмикає елктроприлад в необхідний час», – зауважує експерт.
Заходи для забезпечення енергоефективності є досить затратними з точки зору вкладання коштів, але згодом вони окупляться за рахунок економії.
Діє низка програм та пропозицій, які допомагають у здійсненні таких заходів.
1. Державна підтримка за програмою «Теплі кредити». 12 липня уряд виділив додатково 300 мільйонів гривень на фінансування програми у 2017 році. Відшкодування, яке надається учасникам програми, становить:
- 20% суми кредиту (але не більше за 12 тисяч гривень) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;
- 35% суми кредиту (але не більше за 14 тисяч гривень) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб;
- 40% суми кредиту (але не більше за 14 тисяч гривень в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.
2. Програма «IQ energy». Призначена для підтримки проектів, метою яких є підвищення енергоефективності житлових помешкань – одноквартирних будинків (садибних та котеджних будинків) та квартир у багатоквартирних будинках. Будь-яка фізична особа може отримати грант в розмірі до 3 000 євро за одним або кількома проектами.
Програма підтримується механізмом заохочення за рахунок грантових коштів на загальну суму 15 мільйонів євро, наданих Східноєвропейським партнерством в сфері енергоефективності та екології («E5P»), та грантом технічної допомоги для реалізації програми, що надається у рівній частці від «E5P» та Шведським агентством з міжнародного співробітництва та розвитку (Sida).
3. Міські програми – це механізми співфінансування проектів з енергозбереження з місцевих бюджетів. На теперішній час по всій Україні ухвалено 145 таких програм із фінансуванням.
4. Енергосервіс – це механізм, за яким енергосервісна компанія проводить в будинку всі необхідні заходи за власний рахунок, а мешканці розраховуються за ці послуги із гарантованої економії у споживанні енергоресурсів.
«Приходить ЕСКО-компанія як інвестор і показує проблемні місця в будинку. Компанія під ключ виконує всі роботи, в договорі із жителями компанія бере на себе зобов’язання досягнути певної економії енергоресурсів і лише із зекономлених коштів мешканці розраховуються із енергокомпанією. Це ситуація, коли мешканці не несуть затрат і не вкладають в оновлення обладнання, але після виконання робіт отримують економію. І через певний відрізок часу, коли цієї економії стане достатньо, аби розрахуватись із ЕСКО-компанією за вкладені кошти, вони отримують це обладнання на свій баланс і вся економія залишається у них», – пояснює директор енергосервісної компанії ДТЕК ЕСКО.
Фактично люди певний час продовжують сплачувати, як і платили, але за рахунок досягнутої економії розраховуються із компанією, яка провела модернізацію системи опалення. Ключове питання в тому, що ЕСКО-компанія якраз гарантує досягнення економії, зауважує Євген Бушма. Це абсолютно легальний і законний механізм, який працює, додає він.
Є варіанти, коли переходять на електроопалення чи тверопаливні котли, але в кожному окремому випадку – індивідуальний підхід, зокрема можлива комбінація систем опалення.
«В якихось випадках можливе додаткове використання теплових насосів, для догріву чи обігріву приміщень – залежить індивідуально від об’єкту. В якихось випадках можливе додаткове отримання енергії від сонячних панелей – це будуть додаткові джерела енергії, які дозволять на певних етапах отримати економію енергоресурсу», – каже Євген Бушма.
Сонячні батареї є досить дорогими, до того ж, існують певні законодавчі обмеження щодо потужності таких джерел живлення у використанні в житловому секторі для власних потреб.
«Якщо є гроші, аби інвестувати у встановлення сонячних панелей з розрахунком терміну окупності. Та чи багато людей готові вкласти значні кошти в сонячні панелі, якщо вони будуть окупатися 10-15 років? Навряд чи», – вважає директор енергосервісної компанії ДТЕК ЕСКО.
Для того, щоб порівняти ставлення до споживання ресурсів в Україні та у Європі, ми зв’язалися із українкою Веронікою Качан, яка вже протягом 18 років проживає в Німеччині.
Вона розповідає, що на оплату всіх комунальних послуг витрачає приблизно 30% свого місячного доходу, а якщо житло орендоване, то сума може сягати 50-70% від доходу.
Про те, щоб використовувати енергозберігаючі лампи, вже навіть мова не йде, ніхто інші і не купляє, розповідає вона. Так само ставляться і до електроприладів: однією з вимог до покупки є економне використання електрики. Щодо опалення, то в Німеччині дивуються тому, що в Україні не регулюється в квартирах температура опалення, а ще не розуміють підхід до використання бойлерів великого об’єму.
«Тут зовсім інша система підігріву гарячої води. В Україні – це бойлери, але вони розраховані на 20 літрів чи більше, хто скільки може собі дозволити. В Німеччині вода нагрівається через проточний бойлер, коли вода нагрівається, поки тече по трубах, але для цього необхідна вища напруга в мережі від 220. Вода нагрівається до необхідної температури та бойлер займає небагато місця. З одного боку – це вищі затрати енергії, з іншого боку – якщо треба 5 літрів, то ти не грієш всі 20», – пояснює Вероніка Качан.
Прийняті в Україні нормативи максимальних теплових витрат кореспондуються з європейськими нормами, які коливаються на рівні 30-40 кВт.год/кв.м. Водночас фактичне енергоспоживання більшості житлових будинків у нашій країні – на рівні 150–250 кВт.год/кв.м.
Показники енергоефективності житлового фонду Німеччини забезпечуються на рівні вимог стандартів: енергоспоживання на опалення не більше від 100 КВт год.кв./м.рік. Частина будинків забезпечила фактичне енергоспоживання на рівні 60 КВт год.кв./м.рік, розповідає в своєму матеріалі керівник проектів ТОВ «Регіональна енергосервісна компанія» (Херсон) Марина Гажур.
