Як для закарпатської родини День закоханих став останнім святом
Трагічний випадок трапився кілька років тому 14 лютого на Хустщині, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Світлана розлучилася з чоловіком через те, що той частенько заглядав до чарки. Проте п’ять років спільного життя не минули безслідно. Вона теж почала частенько випивати. Та й компанія в неї була така, у якій застілля вважалося головним критерієм поваги до гостей. Невдовзі на одній з таких гостинок жінка познайомилася з Дмитром. Чоловік ніколи не був одруженим, великого досвіду спілкування з протилежною статтю не мав, комплексував через те, що одна нога була коротшою за іншу.
Тож Світлана виявилася першою в його житті партнеркою. Гаряча молодиця одразу запала йому в душу. Казав, що в ліжку вона творила просто дива. Тож уже невдовзі він запропонував жити разом і перебрався у її хату. Те, що в жінки було двоє дітей від шлюбу, його не засмучувало, обіцяв стати їм хорошим батьком і дбати про малечу, хоча навіть ніде не працював. Жила нова родина із грошей, які Світлана отримувала на дітей. Дмитрові це було дуже зручно, роботу чи навіть підробіток він і не шукав. Та й у селі більшість чоловіків взагалі були на заробітках у Чехії. Він же навіть про таке не думав. Якщо раніше гроші на витрати брав у матері, якій доводилося ділити з безробітним сином скромну пенсію, то зараз у нього було нове джерело доходів. Але невдовзі Світлані набридло утримувати співмешканця, тож вона почали йому докоряти, мовляв, хай хоч тимчасовий підробіток шукає. Та Дмитрові прийшла в голову інша ідея – завести спільну з жінкою дитину, адже так і додаткові гроші у хаті могли б з’явитися, і, як йому здавалося, дружина не виставить його в один прекрасний день на вулицю, адже як-не-як тоді вони б стали повноцінною родиною.
І через кілька місяців Світлана справді завагітніла. Чоловік був дуже щасливим, коли дізнався, що крім двох прийомних донечок матиме ще й власного сина. Дітей Дмитро справді любив, хоч і не думав про те, що з ними не лише гратися потрібно, але треба й одягати та кормити малечу.
Коли на світ з’явився маленький Дмитрик, новоспечений батько відзначав цю подію тиждень. Гроші на алкоголь і позичав від знайомих, і брав від матері, і навіть за певну плату колов сусідкам дрова. Дитину він допомагав Світлані і купати, і вставав до малого вночі, коли він плакав, і гуляв із ним. Але вечорами все одно із друзями чоловік пив. Часто до застіль долучалася і Світлана. Нерідко Дмитро після таких гостинок влаштовував жінці «розбірки», бо ревнував до друзів. Йому здавалося, що дружині подобаються залицяння його п’яних товаришів і вона може будь-якої миті йому зрадити.
Якось одного разу родина мала йти на весілля спільних знайомих. Тож дітей вони відвели до батьків Світлани. Жінка гарно одягнулася, зробила зачіску і виглядала справді досить привабливо. То було 14 лютого, саме в День закоханих. До свята Дмитро подарував дружині навіть букет тюльпанів, за який полагодив сусідці електропроводку, бо грошей на квіти не мав.
Отже, на весіллі родина розважалася, веселилася, аж поки Світлану не покликав танцювати один із гостей. На той час Дмитро був уже трохи нетверезим, тож ледве стримував емоції. Лють просто кипіла в його душі, але він цього не показував. Незабаром жінку запросив до танцю ще хтось, а потім ще і ще… Дмитро просто шаленів. Він вийшов на подвір’ї нервово скурив одразу півпачки цигарок. А далі наказав Світлані збиратися додому, мовляв, він погано почувається. Жінка не заперечувала. Дорогою чоловік не казав їй нічого, збирався думками, готувався до скандалу.
Але щойно вони переступили поріг будинку, почав кричати. Світлана пробувала виправдовуватися, адже нічого поганого вона насправді не зробила. Та п’яний і сердитий чоловік її зовсім не слухав, він повторював своє: «Зрадниця! Ти можеш віддатися першому зустрічному! Ти мене не кохаєш!»
Світлана мовчала скільки могла, та емоційний крик Дмитра і безпідставні звинувачення їй врешті-решт набридли і вона теж почала підвищувати голос. Чоловік вийняв із шафи пляшку і хильнув грамів 300. Після цього він став уже зовсім некерованим. Накинувся на дружину з кулаками і щосили почав її лупцювати, тягнути підлогою за волосся. А потім взагалі озвірів. Схопив ніж і встромив його в шию своєї жертви. Відтак наніс ще кілька ударів у живіт та груди. Спинився лише тоді, коли зрозумів, що Світлана не дише. Вся підлога була в крові. Дмитро викликав «Швидку», та рятувати дружину було пізно. Тоді він сам звернувся до правоохоронців і попросив його заарештувати, розповівши, чому і як вбив жінку.
Чоловіка засудили до 8 років позбавлення волі. Троє, можна сказати, сиріт, залишилися на стареньку бабусю. Допомагає їх виховувати перший чоловік Світлани.
Старшій доньці наразі 16 років. Вона зізнається, що понад усе в житті не любить день закоханих, оскільки саме тоді втратила найріднішу на світі людину.
Отже, для когось цей день – свято, для когось – трагедія.Таке життя…
Сергій ОЛОС, газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net