Бюрократія, авоськи та халява: наша землячка розповіла, що “радянського” в США
В сучасній Америці досі залишаються речі схожі до тих, які мали місце в часи радянщини. Хоча проводити знак “дорівнює” між ними не завжди можна.
Про це розповіла у своєму блогу українка Марія Прус, яка мешкає та працює журналістом в Вашингтоні, пише gazeta.ua.
Черги
“У кінці січня в Сіетлі відкрився AmazonGo – перший магазин “без кас, без продавців і без черг”. І черга під його дверима у перший день простяглась на квартал. Найвідчайдушніші шопоголіки ночують під магазинами у наметах, щоб першими вхопити телевізори на Чорну п’ятницю або нові айфони. Не кажучи вже про те, що у США навіть є спеціальна недешева послуга – “постояти за вас у черзі”.
Попит на смачні, хай би й дорогі ресторани у Вашингтоні – шалений. Черги шикуються довжиною у квартал чи навіть два. Кожен новий модний тематичний бар переживає навалу відвідувачів по кілька місяців. Наприклад, до бару, присвяченому серіалу “Гра престолів”, моя знайома-американка вистояла 4 години у черзі і врешті кинула цю невдячну справу.
Одна з причин таких черг полягає у специфічному ритмі життя у США. Якщо європейці ходять їсти у заклади протягом всього тижня, то американці – переважно лише з вечора четверга (на коктейль після роботи) до обіду неділі. У п’ятницю й суботу бари забиті. А от із вечора неділі галасливі вулиці із барами вимирають”.
Любов вашингтонців до безкоштовного
“У Вашингтоні й у прилеглих містах задарма роздають не лише смаколики. Щовихідних можна знайти десятки розваг, де не вимагають оплати. Особисто я встигла подивитись кілька кіно просто неба, поплавати в басейні на даху готелю, послухати виступи пристойних кавер-гуртів, відвідати кілька інструментальних концертів, походити на щотижневі уроки сальси, потренуватись під час промоакцій у дорогезних спортклубах, подивитись студентські спортивні змагання, двічі об’їстись морозивом просто під Капітолієм. І не заплатила ані цента”.
Талони на їжу
“Якось на “фермерському ринку”, де продаються відчутно дорожчі продукти, ніж у магазині, побачила дуже бідного чоловіка, судячи з одягу. Але якщо я вирішила, що яблучка, у півтора рази дорожчі за магазинні, того не вартують, він набрав цілий пакет. Розрахувався не грошима, а своїми food stamps, тобто талонами на їжу.
Програму додаткової продовольчої допомоги для малозабезпечених започаткували у 60-х як частину Війни проти бідності. З того часу вона зазнала купу змін, наприклад, замість талонів відкривають банківські картки. Але механізм, що ними можна розрахуватись лише за їжу, лишився. В місяць один безробітний може отримати до $189, а родина з чотирьох осіб – до $632. Сума зменшується залежно від рівня доходів. У жовтні 2017 року в США цією програмою скористались 46 мільйонів людей, тобто кожен сьомий американець”.
“Авоськи” й “кравчучки”
“Наскільки це можливо, американці намагаються не носити нічого важкого в руках. Їдуть на авто в крамницю, розташовану далі, ніж за 10 хвилин пішки від дому. Великі наплічники, що за розміром нагадують валізи, на роботу в метро возять на коліщатках. Працівники технічних служб ризикують збити у коридорі необережного перехожого, бо розсікають по коридорах на спеціальних мобільних платформах, де перевозять навіть найлегші коробки”.
Бюрократія та низька якість послуг у державних структурах
“Два роки тому на новий внутрішній паспорт у Києві я записалась онлайн і витратила в черзі 5 хвилин. Тоді ж закордонний біометричний – задовго до безвізу – робила півгодини, хоч і за додаткові гроші у паспортному центрі. А тепер уявіть, що американцям треба чекати на паспорт 4-6 тижнів. Треба уточнити, що його використовують лише як закордонний, внутрішнього у США нема – є лише ID-картка.
Картка соцстрахування, яку там видають, діє як ідентифікаційний номер, без якого у США не можна ступити й кроку. Він потрібен для працевлаштування, відкриття банківського рахунку, навіть щоб провести інтернет у квартирі. У мене отримання її забрало 3 довгих тижні. Дозвіл на працевлаштування, що потрібний для людей із певними категоріями віз, коштує $410. І робиться він до 4 місяців. Бо документи на його отримання – копії віз, паспортів, банківський чек – треба фізично відправляти листом до установи, яка їх випускає. А таких на всю країну аж дві. Є й гарні новини. Оформити бізнес, наприклад щось середнє між нашим ТОВ і ФОП, можна за 10 хвилин зі свого комп’ютера”.
