Як ужгородка призначала побачення біля смітника
Ця дивовижна історія трапилася зі студенткою третього курсу, яка закохалася у незнайомця на дискотеці, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
У кожного з нас своя романтика і своє бачення любові. Дивна історія трапилась нещодавно в Ужгороді. Дівчина вирішила розповісти коханому про почуття… не в кав’ярні чи ресторані, не на пішохідному мості, не вдома при свічках, а на одній з набережних біля урника.
Галина навчалась на третьому курсі УжНУ. Вчилась добре, на хлопців особливо не заглядалась.
Та якось одного разу вона пішла з подругою до нічного клубу. Там вона й побачила Мирослава. Високий, симпатичний, оточений стрункими дівчатами, він навіть не помітив низьку і повнувату Галю. А вона, оскільки завжди ходила в окулярах, змогла добре розгледіти його… і так ним замилувалась, що аж у голові почало паморочитись.
Дівчина навіть не танцювала. Стояла в кутку і спостерігала за хлопцем.
Він поводився розкуто і танцював віртуозно. Прихильниці одна за одною намагались хоч трохи повиснути в нього на шиї. Одна Славка гладила, інша обіймала, третя – цілувала.
А він посміхався хитро, як кіт.
Галі перехоплювало подих від напливу почуттів.
Цілу ніч хлопець їй снився. У снах він був ніжним не з тими незнайомками, а саме з нею.
Із того часу Галина часто бувала в тому нічному клубі. Навіть навчатись почала гірше, бо ні про що ібільше думати не могла, як про Мирослава.
Їй так хотілося йому про все розповісти, але вона боялась, що хлопець не відповість взаємністю. Та він навіть не знав про її існування. У клубі вона ніколи не підходила до нього, не наважувалася заговорити.
І от одного разу дівчина зважилась на те, аби хоч познайомитися з красенем. Коли він виходив із хлопцями на перекур, вона наздогнала його і зачепила плечем. Думала, що це спрацює, що він заговорить. Проте її вчинок залишився непоміченим. Славко навіть не зреагував на дівчину, надалі щось емоційно розповідав хлопцям про походеньки.
А в Галі тим часом серце калатало не в грудях, а аж у скронях.
Не довго розмірковуючи, вона написала записку: «Чекатиму тебе завтра о 12 на лавиці біля урни на студентській Набережній». Дівчина дала офіціантові записку і 50 гривень та попросила передати папірець Славкові. Сама ж тихо стояла збоку і пильнувала за його реакцією, коли він читав.
Хлопець то сміявся, то був серйозним. Записку він сховав до кишені.
Наступного дня Галина вбралася і пішла на побачення. Прийшла на півгодини раніше. Блукала, нервувала. А за 5 хвилин до призначеної зустрічі вирішила написати іншу записку і стати трохи далі, щоб хлопець не здогадався, що це вона.
Сподівалася, що Славко прийде з трояндами, та його руки були в кишенях.
Він роздивився довкола і побачив на лавиці нову записку, у якій йшлося про те, що він подобається дівчині, і вказано номер телефону.
Таким чином хлопцеві зустрічі ще ніхто не призначав, тож він, заінтригований, одразу ж зателефонував.
Галя вирішила не відповідати. «Хай понервує», – думала собі вона, пильнуючи за ним.
Та раптом до Мирослава підійшла якась чорнявка. Він дуже зрадів і кинувся її цілувати.
Галі здавалося, що на голову впало небо. Розбита, зі сльозами на очах, вона побрела додому.
Її мрію було розбито. Бачитися з хлопцем вона більше не хотіла.
Побивалася кілька тижнів, а далі отримала приємну звістку – вона їде на півроку на стажування в США. Того ж дня вирішила відсвяткувати подію з подругами. Пішли в кафе. Там був Славко, сидів один за сусіднім столиком. Раптом він побачив компанію і вирішив підсісти до дівчат. Виявилося, що з однією з подруг Галини хлопець був знайомим. Розговорилися, познайомилися. Галя відчула, що зараз абсолютно байдужа до нього. Вона спитала, чому він один, адже в нього завжди багато прихильниць. Славко відповів, що вони йому набридли. Тоді Галя поцікавилась тим, що найбільше її хвилювало – як найоригінальніше йому зізнавались у коханні. І він розповів про її записку. Казав, що дуже б хотів побачити дівчину, яка його так жорстоко розіграла.
Галина не зізналась, що писала вона. А після ще кількох хвилин спілкування ужгородсь-кий Дон Жуан почав загравати з іншою її подругою.
«Як добре, що я тоді не підійшла до нього!» – думала дівчина.
Тієї ночі вона спала так солодко, як у дитинстві. На душі було легко і спокійно. Вона думала не про хлопця з нічного клубу, а про власне майбутнє та про пригоди в далекій Америці.
Іван ДУХНОВИЧ, газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
