Психолог розповіла, якими недоречними фразами закарпатки ламають життя своїм дітям
Програв на змаганнях, захворів напередодні важливої події… Діти переживають невдачі гостріше дорослих, бо ці емоції ще нові, з ними важко впоратися. А ще й батьки, які прагнуть заспокоїти та підтримати, ризикують сказати зовсім недоречні фрази. Які?
«Це дрібниці, не варто через них засмучуватися»
На думку дорослого, програш у шкільній естафеті — це справді дрібний епізод. Але ж для дитини він дорівнює програшу на Олімпіаді (і навіть гірше — бо спортсмени психологічно загартовані безліччю попередніх змагань). Дорослим здається, що є сенс у тому, щоб показати дитині масштаб життя та нагадати, що все життя попереду. Але для дитини майбутнього не існує, вона ще не здатна заглядати далеко вперед, тому це втішання є марним.
«Припини, сльозами горю не допоможеш»
Варіації фрази різні, але головний її меседж — вказівка приборкати свої емоції, заховати кудись, удати, що життя триває, мовби нічого не сталося. Частіше це кажуть хлопцям, які нібито «не повинні плакати». Але ж заганяти емоції вглиб надзвичайно шкідливо! Вони нікуди не діваються з мозку, а починають проявлятися необґрунтованими тривогами чи хворобами без очевидної причини. Єдиний спосіб — прожити свої емоції, просумувати стільки, скільки потрібно психіці.
«Як ти міг зарадити цій ситуації?», «Ти сам винен»
Відчуття того, що ти сам винен у своїй невдачі, тільки більше засмучує. Цю фразу доречніше сказати згодом; обговорювати ситуацію варто після їжі та відпочинку.
Як діяти та що говорити у цей нестерпний момент, коли дитина засмучена через невдачу? Невербальне спілкування на першому місці: ваші жести, поза, вираз обличчя повинні транслювати: «Я співчуваю тобі та люблю тебе». Можна промовити це і вголос, обіймаючи дитину. Також можна додати: «Помилятися нормально. Я теж іноді помиляюся», «Ти отримав досвід, тому зможеш досягти більшого з його урахуванням. Якщо хочеш, поміркуймо разом, як це зробити».
Ольга Чепур, практичний психолог
