Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 21 липня
День на Закарпатті був багатим на події.
Газета «Неділя Закарпатські новини» дізналася дещо нове про хлопчиків, що граються в Ужгороді на кладовищі.
Хлопчики не вміють говорити, лише видають дивні звуки. Не знають навіть скільки їм років. Вони спостерігають за похованнями. Це для них – найбільша радість із усіх можливих. Могили ніби стали для дітей пісочницями, а похорони – розвагою.
Ужгородка Тетяна Серветник випадково знайшла дітей і була вражена побаченим.
«Перед Великоднем я ходила прибирати могилу мами і побачила їх. Тоді саме ховали молодого хлопця. Було дуже багато людей, які плакали, а діти на це дивилися. Вони були без батьків, брудні і трішки неохайні, – розповіла жінка. – Мені стало дуже шкода хлопчиків, бо вони щодня дивляться на таке. Я намагалася з ними поговорити, та вони не відповідали. Не казали навіть, як їх звати. Але заговорити вони могли б, якби їх цього навчили. Живуть діти поруч із кладовищем. Я питала у сусідів про родину. Жінка сказала, що сім’я непогана, непитуща, мама не працює, бабуся – прибиральниця в школі, а її двоє дорослих синів працюють і скандалів уже немає».
Рік тому в аварії загинула моя сестра. ДТП трапилася біля самого в’їзду в місто. Я дуже тяжко переживав цю втрату, бо сестра була моїм справжнім другом.
А ще треба сказати, що працюю я в архіві. У мене така робота, що доводиться перегортати багато газет та журналів за минулі роки. І от одна інформація в газеті, яка була видрукувана 20 років тому, мене зацікавила. А саме фото – мені здалося, що зі знімку на мене дивиться моя сестра. Але насправді йшлося зовсім про іншу дівчину, з якою трапилася аварія. Вона була така схожа на Тетянку, що я аж здригнувся від страху.
Але з часом той факт почав забуватися, адже в житті трапляється багато збігів і немає часу, щоб їх осмислювати. Навіть до чудес із часом ти просто звикаєш.
60 тисяч гривень за моральну шкоду отримає мешканець Хустщини, який став інвалідом внаслідок ДТП. Захищати права громадян покликана система безоплатної правової допомоги.
Така допомога на Закарпатті представлена Регіональним центром, Ужгородським, Мукачівським Хустським місцевими центрами та 13 бюро правової допомоги.
Успішних історій представництва інтересів громадян за рахунок держави в суді, перед органами державної влади тощо чимало.
Нещодавно до Хустського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернуся потерпілий у кримінальному провадженні, в якого було не вирішене питання про відшкодування завданої йому моральної шкоди внаслідок вчинення злочину. Чоловік наслідок ДТП став інвалідом I групи, позбавлений можливості вести звичайний спосіб життя, заробляти кошти на своє утримання, не може самостійно пересуватись і постійно потребує сторонньої допомоги, яку йому надає його рідна сестра.
Зараз, у розпал літа, не всі закарпатці їдуть на відпочинок. Дехто активно займається будівництвом, а хтось – продає житло, аби переїхати в інше. Отже, на ринку нерухомості Ужгорода та Закарпаття вибір квартир та будинків надзвичайно великий. За даними газети «Закарпатські оголошення» найдорожчу з однокімнатних квартир біля «Білочки» продають за 1 мільйон 196 тисяч гривень.
Двокімнатну на Тельмана пропонують придбати за 416 тисяч, на Грушевського – за 576 тисяч, на проспекті Свободи – за 572 тисячі, на Легоцького – за 624 тисячі, двоярусну з видом на річку майже за 5 мільйонів гривень.
Трикімнатну – у районі Боздорського парку – за 754 тисячі гривень, на Лавріщевіа – за 650 тисяч, на Фединця за 2 мільйони 250 тисяч, на Собранецькій – за 2 мільйони 100 тисяч, на Ракоці – за 3 мільйони гривень. Чотирикімнатну в колишньому будинку обкому можна придбати за 2 мільйони 80 тисяч, на Собранецькій – за 2 мільйони 100 тисяч.
Деякі закарпатці, здається, живуть не те що в середньовіччі, а в часах, що були до народження Христа. Давні ізраїльтяни кидали каміння в тих, хто, на їхню думку, чимось завинив перед іншими. Наші ж сучасники-земляки таким чином з’ясовують стосунки з родичами… причому навіть не думають про наслідки, не усвідомлюють, що таким чином можуть не просто завдати людині травм, а навіть вбити.
Каміння полетіло в рахівчанку від братової дружини. Жінки посварились між собою і невдовзі одна з них вирішила в пориві гніву атакувати іншу за допомогою того, що знайшла під руками. Оскільки словесних аргументів у закарпатки було недостатньо, тож вона додумалась вдатись до «важкої артилерії».
Пластик у річках Закарпаття – проблема не сьогоднішня. Та все ж із року в рік її ніхто не вирішує. В Ужгороді прямо в центральній частині міста у воді можна побачити чимало ПЕТ-пляшок. Зникнуть вони лише тоді, коли рівень річки підніметься і вони попливуть далі. Що ж робити?
Про це газеті «Неділя Закарпатські новини» розповіла кандидат біологічних наук, еколог, співголова Форуму екологічного порятунку Закарпаття, експерт-еколог ГО «Екосфера» Оксана СТАНКЕВИЧ-ВОЛОСЯНЧУК.
Газета «Неділя Закарпатські новини» вже писала про лелечиний обід цього дивовжного пернатого. Тоді протягом певного часу він просто стояв і дивився довкола. Аж раптом за секунду опустив голову під воду і витягнув… змію довжиною близько 40 сантиметрів. Плазун почав обвиватися довкола дзьоба. Але птах міцно тримав здобич. Далі він почав товкти вужа дзьобом. Убивав нещасного десь дві хвилини. Та вбити його так і не вдалося. Змія звивалася від болю, а лелека продовжував атакувати її. Пересвідчившись, що вуж не вмирає, птах почав його ковтати живцем. Оскільки плазун виявився досить товстим, це йому вдавалось нелегко. Але за 6-8 спробо лелека таки проковтнув свою жертву. Пообідавши, лелека пішов знову у воду і почав запивати обід. Після цього він постояв у воді і зловив собі жабу. Її теж безжально проковтнув. А далі перелетів на інше місце – до мосту Масарика. Там лелека теж зловив жабу.
Ужгород – грибне місто. Де тільки не ростуть у нас гриби. Набережні, зелені зони, навіть центральна частина ціле літо вкрита грибами. Особливо в цьому році їх багато, адже перші два літні місяці виявилися дощовими.
zakarpatpost.net недноразово писав про грибні місця і унікальні гриби у столиці Закарпаття.
І зовсім не має значення, чи можна їх вживати у їжу. Сам факт того, що в Ужгороді така багата рослинність свідчить про те, що незважаючи на застороги деяких екологів, екологічна ситуація в місті сприятлива.
Сьогодні все більше говориться про здорове харчування. Але далі розмов справа рідко коли заходить.
Закарпатці об’їдаються шкідливою жирною смаженою їжею, яка вважається традиційною у нашому краї, ласують продуктами швидкого приготування та інтенсивно набирають кілограми, а відтак – є постійними пацієнтами лікарів та клієнтами аптек. Звісно, не всі, але багато хто, пише газета «Неділя Закарпатські новини». Тож сьогоднішнім гостем прес-центру газети була дієтолог Альона НЕКРАХА.
