АНОНС. Для чого закарпатці «мучать» леквар, щоб в ньому ложка стояла
Леквар – так на Закарпатті традиційно називають густе повидло. Найпопулярніший роблять із слив або яблук – фруктів, яких у краї здавна було вдосталь. Закарпатські ґаздині також варять леквар із груш, абрикос, вишень, різноманітних диких ягід та навіть горобини і шипшини. Особливостями приготування солодкої страви вони охоче поділилися з газетою «Домашня кулінарія».
Не плутайте леквар з варенням!
76-річна Марія Повідайчик із села Буковець на Воловеччині обриває дозрілий аґрус, який тут називають вепринами, або ж вапринами.
– Цьогоріч веприни добре вродили, – каже жінка, демонструючи зібраний урожай. – Ось, бачите, кущ невеликий, а набрала ціле відеречко. Зараз допоможете мені перебрати ягоди, буду леквар варити, – звертається до мене та сусідки.
– Та який то леквар! То не леквар буде, а варення (у селі більшість людей, передусім літніх, не сильно вникають у різницю між цими солодощами, тож лекваром називають не тільки повидло, але й варення та джеми – авт.), – усміхається молода сусідка Ганна, смакуючи ягодами і додає: – Але веприни ваші перезріли, а треба недозрілі, щоб варення мало гарний зелений колір.
– Нічого страшного! Я сироп буду готувати на відварі з вишневим листям, вийде не гірше, – відповідає пані Марія зі знанням справи.
Поки видаляємо плодоніжки і залишки квітів, ґаздиня ділиться секретами леквароваріння.
Із яких ягід та фруктів виходить найкращий леквар. Чому в ньому має стояти ложка? Як перевірити готовність леквару?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Домашня кулінарія».
Купуйте свіжий номер газети «Домашня кулінарія» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 3 серпня.
