Квасимо помідори, огірки, капусту, женемо самогон. Наша землячка про життя в Китаї
“В Китай поїхала, щоб продавати пекінесів. Один пес міг коштувати тисячу доларів. Під час поїздки в Гонконг, який тоді ще був територією Англії, познайомилася із чоловіком Айваном. Коли одружилися та зробили мені документи та візу, виявилося, що я перша українка, яка поселилася в Гонконгу”, – розповідає Олена Ванг.
Олена Ванг із Києва відкрила єдиний український ресторан у Гонконгу “Іван Козак”. У Китаї українка мешкає 22 роки, пише gazeta.ua.
Ресторан Олена Ванг відкрила 17 років тому через ностальгію за батьківщиною. Хотіла мати свій український куточок, каже.
“Дуже сумувала за домівкою і нашою культурою. Не було земляків, з якими могла поспілкуватися. Запропонувала чоловікові відкрити український ресторан. Він підтримав. На оформлення документів, вибір приміщення та дизан пішло близько чотирьох місяців. Найбільше часу забрали декорації. Усі возила з України. В Києві замовляла дубові меблі, які потім переправляли морем. Багато речей – рушники, прялку, скатерки, глечики купувала у Києві або знаходила із допомогою батька у родичів”.
На вході у ресторан стоїть статуя козака у повний людський зріст. Він тримає бочку.
“Це наш талісман, – каже українка. – Його замовляла у китайських майстрів. Привезла їм з України сувенірну глиняну фляжку. Але коли приїхали забирати козака, у нього було китайське обличчя. Довелося півдня позувати, щоб із мого обличчя зробили нову статую”.
На кухні ресторану працюють лише українки. Продукти купують у Китаї в іноземних магазинах.
“Самі робимо соління — квасимо помідори, огірки, капусту. Женемо самогон. Дуже довго підлаштовувалися, щоб продукти були схожі за смаком на українські. Маємо свої секрети. Наприклад, овочі і картопля дуже водянисті. Щоб вийшли деруни, потерту картоплю треба добре віддушити від юшки. Китайцям найбільше подобається наш борщ, оселедець під шубою, олів’є з куркою та котлети по-київськи. Дуже люблять сало, яке солимо і коптимо”.
За адресою ресторану зареєстрували спільноту “Українці Гонконгу”. Організовують вечори для діаспори. Найбільше людей збирається на Різдво, Великдень і День Незалежності. Іноді до сімдесяти чоловік. У таких випадках українка закриває ресторан для відвідувачів.
