Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 20 серпня
День на Закарпатті був багати на події.
Ужгородці роками мали потребу в гарно облаштованій території, де можна прогулятися, побути наодинці з природою.
Протягом десятиліть у Боздоському парку не робили майже нічого. Але тепер нарешті активно почали наводити лад у зоні відпочинку.
Зокрема, почистили від заростей центральну алею, де росли здичавілі троянди, які нагадували чагарники, вирізали сухі дерева та гілки, засипали гравієм та розрівняно доріжки, а також частково заасфальтували вхід з боку підвісного мосту, пофарбували бордюри на мостах.
Крім того замінено лавиці та смітники. Звичайно, роботи там ще дуже багато. Але те, що вже хоч щось змінилося на краще, радує.
На Закарпатті почала дозрівати шипшина. В Ужгороді цих унікальних цілющих рослин теж багато.
Тож чимало мешканців обласного центру починають збирати червоні плоди цієї рослини. Шипшину називають еліксиром здоров’я та довголіття. Чай із неї лікує багато захворювань і покращує самопочуття, підвищує працездатність.
Про дивовижні властивості рослини було відомо ще давнім грекам. У Київській Русі її використовували для загоєння ран та попередження гангрени, застосовуючи пов’язки, просочені відваром чи настоєм з квітів та плодів шипшини. Також шипшину вважали символом вічного кохання і краси й використовували рослину в різних обрядах.
Оприлюднено програму заходів в Ужгороді до Днея Незалежності.
24 серпня вранці о 06.00 Ужгород уже традиційно зустріне схід сонця Молитвою разом з Заслуженим академічним Закарпатським народним хором на площі Поштовій.
Також 24 серпня Ужгород приєднається до акції «Синхронна всесвітня молитва за Україну», у рамках якої українці на різних локаціях по всьому світу одночасно співатимуть молитву «Боже великий, єдиний» композитора Миколи Лисенка. Синхронна молитва розпочнеться рівно о 18.00 по всій Україні, в Ужгороді молитимуться на площі Театральній.
Те, що сексуальні злочинці часто уникають відповідальності, ні для кого не секрет. Їхні жертви нерідко просто не мають ні грошей, ні терпіння для того, аби довести справу до логічного завершення. Багато хто навіть соромиться про зґвалтування заявляти, пише газета «Неділя Закарпатські новини»
Але як бути з тими, чию вину доведено і які справді понесуть покарання? Чи завжди вирок суду можна назвати справедливим, особливо якщо мова йде про збочення та педофілію.
Бо якщо ще зґвалтування дорослої жінки можна розцінювати як її не зовсім пристойну поведінку перед контактом із ґвалтівником, то про дітей цього сказати не можна.
Отже, багато хто з закарпатців пропонує каструвати кожного, хто скоює сексуальне насилля проти неповнолітніх.
Про це повідомляє телеканал “М-Студіо”.
“Багатий наш край цікавими природними об’єктами. Є серед них і просто-таки унікальні. Наприклад, болото Чорне Багно. Знаходиться воно в межах Іршавського району, за 7 км від села Підгірне і щороку приваблює сотні туристів”, – йдеться в сюжеті.
Зазначається, що болото Чорне Багно – гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Являє собою сфагнове болото, що простягається з півдня на північ, між горами Бужора на сході та Мартинським Каменем на заході, що в межах гірського масиву Великий Діл. Є найглибшим торфовим болотом українських Карпат (глибина майже 7 м) і займає площу 15 гектарів.
Леквар для угорців Закарпаття – особлива страва, технологія приготування якої не змінюється століттями. Цей десерт із слив готують довго – від самого ранку і до пізнього вечора. Потрібне неабияке терпіння і не одна пара рук, адже вариво помішують безперестанку. Як сливи перетворюються на запашну багряну густу масу, днями довелося побачити й мені. Аби долучитися до давніх кулінарних традицій закарпатських угорців, вирушила у село Велика Паладь, що на Виноградівщині, пише газета «Неділя Закарпатські новини»
«Великопаладівське диво»
Велика Паладь – угорськомовне село за 35 км від Виноградова, розташоване неподалік від місця сходження кордонів Угорщини, Румунії та України. Оскільки нашою відправною точкою було селище Вилок, то їдемо в пункт призначення через Петрово. Абияк залатані ями на повороті у Велику Паладь переходять у по-європейськи якісну дорогу із розміткою та впорядкованим узбіччям.
На Слов’янській набережній в Ужгороді – від транспортного мосту Масарика і до площі Євгена Томенчука – комунальники встановлять загалом 17 нових лавиць та урн, наразі поставили вже 12. Після того, як закінчать роботи на набережній, встановлюватимуть лавки і в Боздоському парку.
В Україні починається хай ще офіційно не оголошена, але вже цілком бурхлива виборча кампанія.
Тому і Ужгород поступово знов обростає бігбордами, пише газета «Неділя Закарпатські новини»
З них за нами спостерігають різні серйозні люди. Поки вони ще просто вітають нас з різними святами. Улітку тих свят не так вже й багато, тому виборчим штабам доводиться проявляти вигадливість. Зате 24 серпня вони усі відмітяться. Кожен і кожна натякатимуть, що без них Україні ніяк. Ужгородці здивовано глипають на отой фестиваль ґречності і любові олімпійців до виборців. Глипають і радіють, що з усього отого перемогти зможе тільки хтось один. А поки виходило, як у дитячій лічилці: «На златом крыльце сидели король, королева, сапожник, портной, а ты кто такой?» Королів і королев справді не бракувало, але партачів було ще більше. Вони відчайдушно мірялися рейтингами, здіймали неймовірний галас з приводу кожного відсотку, хоча прекрасно тямили, що то не має ніякого значення. Хтось нагорі має що втрачати, хтось має що набувати, а виборець просто не має де голову прихилити.
