Чи відреставрують Невицький замок і як його відновлювали чехи
Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з відомим закарпатським істориком, археологом та дослідником, кавалером ордену Марії Терезії Олександром ДЗЕМБАСОМ.
– Які надії на реконструкцію має Невицький замок? Чи достатньо грошей і що саме планується реконструювати?
– Надії, безумовно, є той грант, який ми виграли – незначний, сума для того, що можна зробити, мізерна. Принаймні, у нас з’явився шанс вивести пам’ятку з аварійного стану. Оце і є основним завданням проекту, який повинен бути реалізований у цьому та в наступному році. Певні зрушення вже маємо. Сподіваюся, що в 2019 році кошти буде освоєно. Проект передбачає насамперед ремонт дахів, один з яких вже впав, а другий, на великій вежі, от-от впаде. Наголошу, що ці дахи – не історичні, просто в нашому уявленні вони сприймаються вже так. Основний дах на центральній замковій вежі було зведено у 20 роках минулого століття чехословацькою владою. Крім того, паралельно з цим у проекті йдеться про укріплення найбільш аварійних ділянок стін. Та основне питання – вирішити юридично майбутнє Невицького замку. До речі. не тільки його, але всіх пам’яток замкової архітектури Закарпаття. Нам потрібна довготривала програма, юридична особа, яка б займалася питаннями фортець. Маю на увазі першочергово такі занедбані пам’ятки, як Хустський, Середнянський, Невицький, Королівський та інші замки. Наголошу, що Закарпаття – єдина область в Україні, яка не має історико-архітектурного чи історико-культурного заповідника. Але хоча б добре, що розуміння з боку владних структур, зокрема ОДА, є. Проблему намагаються вирішити. Уже сформовано робочу групу по створенню заповідника, яка повинна опікуватися всіма замками Закарпаття. Отже, як просуватиметься справа, побачимо в перспективі.
Ці замки – туристичний бренд нашого краю, просто ми його не використовуємо. Скажімо, Невицький замок – це домінанта всієї Ужанської долини. Якщо пам’ятки вивести з аварійного стану, думаю, потоки туристів до них справді збільшаться. А якщо програму буде прийнято, вони збільшаться ще суттєвіше.
-Чи були колись раніше спроби реставрувати замок? Кажуть, що реконструкція робилася за чехів і дещо за радянських часів. А чи були якісь більш масштабні проби?
-Проект є. Свого часу він був розроблений інститутом Укрзахідпроектреставрація. У ньому було багато помилок, але вони не є грубими порушеннями. Їх було зроблено тільки через те, що замок був погано вивчений археологічно. Наприклад, розробники навіть не знали, де саме знаходиться місце входу в нього. Ми його відкрили і нам відома конструкція входу, а це – підйомний міст, який працював за принципом «журавель», він відкривався з допомогою противаги. Він був там, де знаходиться башта Барбакан, на місці, де зараз побудовано сходи. Але ми виявили ще один дивний випадок. Це навіть несподіване відкриття! Справа в тому, що ми знайшли аж два мости. Здавалося б, як таке може бути? Це ж нелогічно! Більше того, мости розташовані поряд. Але ж міст, чи вхід у фортецю – це завжди послаблення лінії захисту. Утім ми їх відшукали і довго не могли пояснити самі для себе, що ж це таке: двох мостів не може бути, та вони є. Виявилося, що володарі всередині ХV століття, коли саме й будувався водогін, дуже поспішали з реконструкцією. Була якась загроза. Через це було збудовано два мости: один тимчасовий, для робітників, а другий – постійний, основний. Робилося це для того, щоб вози, які везли камені, вапно, дерево та інший будівельний матеріал, могли в’їжджати на територію колом і не заважати один одному. Отже, з’ясовуємо навіть такі речі.
