АНОНС. Як баба Анця до Супрун з прівєтом та букетом з подорожника їхала
Почула баба Анця у новинах, що Супрун хоче заборонити в аптеках продаж вати, зеленки та шприців і радить від усього подорожник застосовувати.
Не стрималась, почала скаржитись дідові.
«Чи чувись, што ота американська панія придумала? Каже, што зельонку не треба в аптеках продавати. Якусь водичку радить куповати, не годнам і умовити як ся називат, бо язик мож уломити. Ун у ня не такий довгий, ги в нашої корови, й не повертатся такоє слово уповісти», – знервовано замахала стара руками, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
«Ото ще нич! – підтримав її дід. – Ти си лиш представ! Она і спірт хоче запрітити продавати! Може скоро і паленку запрітит!»
«Но та не даром її наш Москаль так не любит. Розумний челядник. Треба збирати чемодани та їхати до неї сважатися! – вирішила баба. – Бо она ще ко знає што напридумавує, розрушітєльниця міфу, маршку юй оту солодку!»
«Їдь, Анцьо! Не булисьме ні раз на Майдані, та хоть до Супрунки поїдь. Усю правду-матку юй ріж у очи! І уд мене прівєт передай за спірт!» – аж заплескав у долоні старий.
«А што си думаш! І поїду! Сяду увичирі на поїзд і рано буду в Києві! А што си она думат, я юй розкажу, што в ниї за совєти! Она радит, як правильно салон красоти убирати! Та як мож її совєтам вірити, доста ся на неї попозерати! А шизофренію она радит музиков лічити! Юй! Она майже замість думаня музику і слухат на роботі. Не задарь її називают міністром смерті».
Одразу ж стара почала збиратися в дорогу, вирішила не гаяти часу. Побігла на город, нарвала букет подорожника і бігом на вокзал. Купила квиток, сіла в поїзд і розслаблено зайшла в купе. А там – сусід.
«Митре, а ви куди їдете?- здивовано спитала баба Анця.
«На операцію в Київ. Простатіт у ня. Туй ми оперовати хотіли без наркоза. Айбо я ся бою, ліпше не ризковати».
«Ото Супрунка винна! – сердито пробурмотіла баба. – Я якраз до ниї і хочу на прийом попасти. Тоже у столицю їду. Ото она не включила уколи для анестезії в перелік ліку, што закуповує держава, і тепер при операціях їх не годні використовувати в болницях. Знаєте, вспомнивмися старий анекдот. Дохтор звідат пацієнта: «Хворий, вам який наркоз – дешевий чи дорогий». Тот, сарака, позерат на нього великими очима, ги в мого Тузіка, кой пучится пуд паланком, і каже: «Тот, што май дешевий». Дохтор погладив го по голові і затяг: «Баю, баюїкі, баю…» Но та й у нас типир так. Ви си лиш подумайте! Она уд усіх хвороб радит використовувати подорожник. Укусив тя комар – потри подорожником, болит тя черево – пожуй подорожник, перепивсись вчора і голова в тяжка, ги міх із крумплями, залий подорожник паленков і упий. У крайньому разі каже, што валєр’янку мож принімати. Пак я што мачка вадь мацур! Син кой був малим, коло носа котам мастив – і они такі нервозні ставали, як кой муй дідо, кой хоче, а я му не даю… шовдиря на говіня».
Чи зустрілася баба Анця з Супрун? Що їй сказала?
Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 30 листопада.
