Чи треба Закарпаттю боятися землетрусів. Думка науковця
Якщо проглянути на сайті ГЦСК останні новини, то всі вони інформують про землетруси в різних точках нашої планети. Щороку Центр фіксує до 5000 землетрусів, Україна також перебуває в зоні ризику.
«Однією з функцій Національного центру даних є оперативне сповіщення органів державної влади про реєстрацію землетрусів та обмін інформацією з міжнародними сейсмічними службами. З одного боку, ми кажемо, що територія України асейсмічна. Водночас, основні зони сейсмічної активності зосереджені на Закарпатті, Прикарпатті, у Дніпропетровській та Полтавській областях, Автономній Республіці Крим, на території Азовського моря, а також на нас суттєво впливає зона Вранча у Румунії. Якщо в Румунії буде землетрус у районі 11-12 балів, то прогнозована інтенсивність 6-9 балів спостерігатиметься приблизно на 20% території України з населенням понад 10 млн», – пояснив Корнієнко, пише Укрінформ.
Підвищену сейсмічність у Дніпропетровській і Полтавській областях провокує промисловий видобуток корисних копалин. Зокрема, небезпека зосереджена у Кривому Розі, де на глибині 1 км проводять вибухи з метою видобутку руди. Натомість на Полтавщині видобувають сланцевий газ. Ігор Корнієнко зауважив, що там, де видобуток триває півстоліття, вже з’явилися великі пустоти і порушений баланс. Тож звісно, втручання людини у природні процеси не минатиме безслідно.
Доволі часто екологи апелюють до того, що промислові кар’єри на території Житомирщини забруднюють навколишнє середовище. Водночас, вони ще й порушують структуру земної поверхні і провокують сейсмічність. Щодня ГЦСК фіксує в Україні до десятка промислових вибухів. Тому треба знати, що землетруси викликають не тільки поштовхи літосферних плит, а й діяльність людини.
Спрогнозувати виникнення землетрусу нині фактично неможливо. Деякі вчені роблять окремі прогнози, ґрунтуючись на своїх спостереженнях, але зазвичай їх точність украй низька або ті передбачення дуже короткочасні.
«Такий напрямок роботи потрібний і дуже відповідальний. Ми теж маємо напрацювання, але прогнозів не робимо. У світі створюють системи раннього попередження про землетрус. Тобто, коли він уже стався, є дуже короткий проміжок часу, аби попередити про хвилю цунамі або сейсмічні хвилі. Наприклад, перша Р-хвиля розповсюджується зі швидкістю 10 кілометрів за секунду. З Румунії вона дійде до Києва за 1,5 хвилини, а друга S-хвиля – за 2,5 хвилини. Руйнування несе саме S-хвиля, що має меншу швидкість», – зауважив Ігор Корнієнко.
ГЦСК зареєстрував патент «Спосіб попередження об’єктів критичної інфраструктури та населення України про небезпечні землетруси». Його ідея полягає в тому, аби виграти час до моменту розповсюдження сейсмічної хвилі. До прикладу, програмне забезпечення фіксує землетрус у Румунії і розраховуються можливі наслідки для території України. У той час, коли коливання ще не відчуваються, але сейсмічні датчики їх уже зафіксували, людей можна сповістити про загрозу – за умови створення такої системи на державному рівні. Цього мінімального часу достатньо, аби встигнути вимкнути газ і вийти надвір. Система працює у тестовому режимі, зокрема на Рівненській АЕС, у межах вивчення сейсмічності районів розташування атомних станцій.
