За те, що застрелив чоловіка, закарпатець отримав лише 240 годин громадських робіт

[Total: 0    Average: 0/5]

А вдова навіть на суд не з’явилась і заявила, що претензій до вбивці не має

Випадок трапився у листопаді минулого року. Двоє чоловіків зі зброєю невдало з’ясували стосунки, в результаті один із них загинув, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Була майже північ, коли за 100 метрів від знаку «Данилово» з боку Золотарева чорний «БМВ» заблокував дорогу Юрію (із етичних міркувань імена замінено), який сидів за кермом свого Volkswagen із села Кічерели.

Із переднього пасажирського сидіння до нього підійшов Богдан, давній знайомий із села Кричево Тячівського району. Між чоловіками давно були напружені стосунки через гроші. У руках Богдана був пістолет, яким він почав погрожувати Юрію. Між ними почалася словесна перепалка і Юрій вихопив рушницю та вистрелив у супротивника.

Як було насправді – відомо лише Богу. Але саме таку версію подій викладено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Свідків у справі не було, принаймні таких, свідчення яких були би враховані при винесенні вироку.

Утім куля при пострілі влучила у стегно Богдана, пошкодила стегнову артерію, що призвело до масивної крововтрати. Чоловік звернувся за допомогою до медиків. Але врятувати їм його життя не вдалося .

Як пояснив Юрій, він боявся за власну безпеку, вистрелив із метою самозахисту, аби налякати Богдана. На суді стверджував, що стріляв лише раз.

«Я їхав з села Бороняво. У Данилові Богдан на своєму автомобілі мене обігнав і перекрив мені шлях машиною.  Потім вийшов і почав вже вкотре погрожувати предметом, схожим на пістолет, що покалічить, вб’є мене, оскільки у нас був давній конфлікт із його братом через надуманий грошовий борг. Я злякався, дістав із заднього сидіння свою рушницю, щоб налякати його, не маючи наміру на здійснення пострілу, вистрелив. Оскільки в мене проблеми із зором, то не бачив, куди влучила куля, Богдан стояв у неосвітленому місці. Після пострілу потерпілий сів у своє авто і поїхав. Про те, що потерпілий від отриманої травми помер у реанімаційному відділенні районної лікарні, я дізнався вже через три дні після його смерті», – запевнив він.

Чоловік каявся, переконував, що шкодує про вчинене і просив суворо його не карати.

Зауважимо, що в цій справі є кілька незрозумілих нюансів. Чому людина з поганим зором мала право на носіння зброї? Чому обидва фігуранти їздили з пістолетами-автоматами в автомобілях? Чому дружина загиблого Богдана навіть не з’явилася на судове засідання, а подала заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності? Чому заявила, що до Юрія претензій у неї немає, хоча він вбив її чоловіка? Більше того, вона просила суд призначити йому покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Якось така поведінка нібито згорьованої  вдови  здається зовсім нелогічною. Крім того, вона зазначила, що Юрій їй відшкодував заподіяну шкоду, тому вона до нього ні моральних, ні матеріальних претензій не має… Тож невже можна претензії купувати-продавати і людське життя оцінювати якимось матеріальним еквівалентом?

Якось усе дивно. Чи не так?

Отже, суд справді поставився до Юрія лояльно і не відправив чоловіка за грати. Йому обрали покарання у вигляді 240 годин громадських робіт…

Марія УЖАНСЬКА, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.