Чому закарпатці не називають своїх дітей Адольф Гітлер, або Месія
Часто закарпатці називають дітей найнезвитчнішими іменами. Про це zakarpatpost.net писав раніше.
Звісно, коли діти підростають, багатьох такі імена зовсім не влаштовують, але змінювати їх вони можуть лише від 14 років за згоди батьків і від 16 – самостійно.
Тож торік в Ужгороді 55 осіб скористалися цією послугою. Скоріш за все, через кілька років за таких тенденцій, як зараз, вона стане дуже популярно.
До речі, далеко не у всіх країнах можна реєструвати дитину під будь-яким ім’ям. У Німеччині, наприклад, чиновники мають право відмовити батькам, якщо вони придумали для дитини таке ім’я, яке в майбутньому може їй зашкодити. Скажімо, торік там батьки, які хотіли назвати дітей Мак-Дональдсом, Порше і Віскі, – отримали категоричну відмову.
Або в Румунії заборонено давати ім’я, яке містить нецензурну лексику або ображає суспільну мораль. У Новій Зеландії також існує список заборонених імен. Серед них: Месія, Люцифер, Адольф Гітлер, Містер, Суддя, Справедливість і багато інших.
Ще далі у цьому плані пішла Англія. Там молодим батькам реєстратори пропонують спеціальну послугу, яка полягає в тому, що вони перевіряють звучання і значення імені всіма мовами світу, щоб бути переконаним, що обране ім’я в жодній країні світу не буде читатися немилозвучно чи мати несподіване значення.
На думку дитячих психологів, діти, яких не влаштовують їхні імена, таємно живуть із образою на батьків, бо розуміють, що незручності їм створили саме дорослі, та часом це почуття переноситься і на себе. Вони розуміють, що їх могли назвати інакше, тобі б неприємностей не було. Звісно, всім батькам хочеться, аби їхній син чи донька в цьому житті були особливими, але навряд чи варто цю унікальність акцентувати на імені, краще виховувати дитя так, щоб воно в майбутньому вміло розкрити свій внутрішній потенціал і якомога краще реалізуватися в житті, стало успішним у перспективі. Для чого наражати дитину на глузування з боку однолітків у дитсадку та у школі? Адже якщо ім’я подобається комусь із батьків, дідусів чи бабусь, це зовсім не означає, що колись для самої дитини воно не нагадуватиме страшну кличку. Для чого експериментувати, коли на кону найважливіше – доля рідної кровинки. Тим більше що у нас є багато дуже гарних, цікавих і милозвучних імен.
До речі, ще у 2017 році, аби врегулювати це питання, у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект, яким пропонувалося заборонити давати дітям деякі імена. Однак далі законопроекту справа так і не пішла, тож наших маленьких земляків досі називають часто не просто екзотичними, а навіть неіснуючими іменами.
