Медреформа. Люди налаштовані негативно, але вона принесе позитивні зміни
Тетяна Козак: «Ще у 2016 році, готуючись до реформи, мені казали, що йду попереду планети. Але я вірила у позитивні зміни»
Медичну реформу закарпатці сприйняли досить насторожено. Як до всього нового, до змін люди поставилися з недовірою. Особливо новацій побоювалися пенсіонери, бо вони звикли до старої системи і вносити якісь корективи у життя та мислення багатьом не хотілося. Утім поступово погляди більшості почали змінюватись і якщо спочатку люди вперто не хотіли укладати договори з сімейними лікарями, то зараз активно підписують декларації.
Тож як проходить реформування медичної галузі в Ужгороді, у якому стані амбулаторії, як працюється сімейним лікарям і чи врешті-решт змінилася оплата їхньої праці? Про це та інше газета «Неділя Закарпатські новини» розмовляла із головним лікарем Ужгородського центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяною КОЗАК.
Пані Тетяно, коли в Ужгороді почалося реформування медичної галузі?
Загалом реформа почалася у 2011 році. Тоді в пілотних областях пробували щось нове запровадити. Наш заклад, тобто центр первинної медико-санітарної допомоги було створено у 2014 році. Тоді всі лікарі первинного контакту перейшли до нас. Це – дільничні педіатри, дільничні терапевти, сімейні лікарі. Ми відкрили по місту 8 амбулаторій (на вул. Другетів, 79, вул. Сечені, 50, вул. Челюскінців, 10, вул. Боженка, 2, вул. Паризької Комуни, 2, вул. Гранітній, 8 і на вул. Капушанській, 161, вул. Грибоєдова, 20 «в»), тобто в кожному районі, аби наблизити допомогу до пацієнта. Потім цілих 5 років усі зусилля спрямовували на те, аби вступити в реформу, яка стартувала в цьому році. Для цього ми мали відремонтувати амбулаторії, які тепер справді ошатні, сучасні, затишні. Наразі лікарі мають усе необхідне оснащення, їм закуплено медично-інформаційну систему, аби вони могли вести електронну медичну картку і були готовими до роботи.
Чи правда, що зарплати лікарів істотно стали більшими?
Так. У січні ми вперше отримали по-новому зарплати. Цьому передувало укладання колективного договору, де було прописано всі нарахування, які отримують лікарі. Отже, за перший місяць 2019 року найактивніші отримали 24 тисячі гривень, мінімальна заробітна плата в нас була 9 тисяч. Медична сестра має близько 12 тисяч гривень, залежно від того, як спрацювала команда ПМД (група з надання первинної медичної допомоги – лікар і медсестра, що обслуговує населення, яке уклало декларацію). У них заробітна плата – 17% від заробітку у лікаря і 11 – у медсестри. Тобто сума залежить від того, скільки було украдено договорів.
І скільки було украдено договорів? Чи активні в цьому плані ужгородці?
Декларації ми почали укладати ще в паперовому вигляді з кінця 2017 року. З одного боку, як населення, так і лікарі довго сумнівалися, чи щось із цього путнє вийде, буде реформа, чи ні. Утім, з іншого, хто хотів працювати і розумів, що реформування галузі давно назріло, ті укладали угоди. Перша хвиля проходила дуже в’яло, бо інформація з телевізора часто спотворюється, що розхолоджувало як пацієнтів, так і лікарів. Друга хвиля, коли вже прийняли закон (з липня 2018 року, коли в нас уже була медично-інформаційна система, лікарі в ній навчилися працювати), проходила більш активно. Із майже 114 тисяч населення Ужгорода, зараз укладено 70 тисяч декларацій. Це – нормально. Тим більше, що ужгородці є досить перебірливими, читають, слухають, вибирають між приватними та державним закладом. Із приватниками уклали угоди приблизно 2 тисячі осіб. На загальну картину це не дуже впливає. Так от. Після першої зарплати, коли лікарі побачили, що чим більше у спеціаліста пацієнтів, тим більше він отримує, почалася третя хвиля. Як лікарі, так і медсестри почали запрошувати своїх потенційних пацієнтів укладати договори. Зауважу також, що на першому етапі ми платимо за кількість, на другому буде мати місце якісний показник.
Ви не боялися реформи?
Ще у 2016 році, готуючись до реформи, мені казали, що йду попереду планети. Але я вірила у позитивні зміни. І вони потрібні були ще тоді, коли розпався Радянський Союз. Я вже в ті часи прагнула реформ, хоч була ще дуже молодою. Тепер же маю за плечима 30-річний досвід, але так само переконана, що реформи необхідні. Наша сьогоднішня реформа є найменш затратною, але найбільш якісною. Ми маємо відповідальну за пацієнта людину. І залежно від того, як лікар первинної мережі працює, який у нього контакт із пацієнтом, таким є здоров’я населення загалом. Адже сімейний лікар знає пацієнта, його родину, розуміє, які в нього проблеми можуть бути, може завчасно дати поради та рекомендації і зможе зберегти його здоров’я якомога довше. Тобто наша мета – не лікувати, а зберегти здоров’я людини, робити все для того, аби пацієнт не хворів, звісно, якщо цього хоче він сам. Маю на увазі огляди, профілактику, вакцинацію тощо. Тож коли я зрозуміла, що саме команда реформаторів хоче зробити і з цим стовідсотково погодилась, загорілася. Хоча поки закон не було прийнято, багато хто боявся про це навіть говорити.
Хто вам допомагає у плані матеріально-технічного забезпечення?
Мушу подякувати міській раді. У 2016 році ми написали програму зміцнення матеріально-технічної бази. Адже після того, як ЦПМСД було створено, нам ніхто нічого не давав, у нас нічого не було, я приносила комп’ютери, які випрошувала від банків, усе було старим, ми були дуже бідними. Коли наші міські депутати зрозуміли ціль (вони ж також вибираються за округами і якщо населення буде здоровим, амбулаторії будуть добре оснащеними, вони завжди будуть там депутатами), усі амбулаторії було відремонтовано. Повірте, я була за кордоном і в них є набагато гірші, ніж в Ужгороді, а наші – справді європейського зразка як за якістю ремонтів, так і за оснащенням. Зараз кожен лікар для роботи має ноутбук із відповідними програмами, нам купили новий службовий автомобіль для надання невідкладної допомоги. Фактично все, що ми просили, отримали від влади.
Для певних спеціальностей періодично потрібно проходити профілактичні огляди. Це відбувається через сімейних лікарів?
Звичайно. Безкоштовні профогляди забезпечує держава. Якщо є потреба в дообстеженні, то за направленням сімейного лікаря людину безкоштовно консультує інший спеціаліст. За це несе відповідальність сімейний лікар. Тобто він ніколи не буде пацієнта переобстежувати, бо це – відповідальність матеріальна і недообстежувати, бо це – відповідальність кримінальна. Ми чекаємо вже на реформу вторинної ланки і коли її буде запущено, сімейні лікарі зможуть для пацієнтів замовляти консультації у вузьких спеціалістів. Це означає, що самій людині вже не потрібно буде записуватись до когось на прийом, за бажанням про все зможе домовитися сімейний лікар. Гадаю, це дуже добре. Наприклад, можна домовитись для пацієнта на певну годину в лабораторії, аби він здав аналізи і не чекав у чергах. Для працюючого населення це буде дуже зручно. Адже багато хто не обстежується саме через брак часу та черги в коридорах.
Також ми запускаємо електронну чергу. Що це дає? До сімейного лікаря можна записатися на певну годину через Інтернет. Для зайнятого населення це – чудова послуга, яка дозволить раціонально використовувати час. Жива черга для тих, хто не користується гаджетами, також буде, якщо хтось дуже переживає, що від цього постраждають пенсіонери.
А що можете сказати про програму «Доступні ліки»?
Нею займаємося також ми. І якщо введуть ще й електронні рецепти, це буде дуже добре. Тоді б Національна служба здоров’я відшкодовувала вартість аптекам і ми б не відволікалися на такі речі як платежі, укладання угод, а пацієнт міг зайти в будь-яку аптеку, яка уклала угоду з Національною службою, у фармацевта був би електронний рецепт (що теж є економією часу), й людина могла спокійно забрати свої препарати, а служба за це заплатила б аптеці. Так працює весь світ. Тому мене дуже дивує, що дехто так негативно говорить про страхову медицину. Це дуже добре, що держава бере на себе такі функції. Адже в Угорщині – державне страхування, у Польщі, Англії – так само. Приватні страхові компанії у нас поки що не розвинені і ми не можемо знати, куди ті гроші підуть. На жаль, негативний досвід уже маємо. Тобто, наприклад у приватній компанії можна буде дострахувати, скажімо, стоматологію. А базові речі здійснюватимуться через державні компанії. Усе, як на мене, просто. Але чомусь надзвичайно важко змінити свідомість людей. Але цей процес виховання пройшли всі країни. Пройдемо й ми.
Скажіть, скільки в нас сімейних лікарів?
Наразі 73. Це нормальною. Рекомендована кількість для кожного сімейного лікаря – 1800 пацієнтів. Це – оптимальна норма. Для педіатрів – 900, для терапевтів – 2 тисячі. Приблизно 12 відсотків лікарів цю норму виконали. В основному вони уклали угоди з тими пацієнтами, яких обслуговували і раніше, та у плані реформування вони працювали найбільш активно. Відсотків 50 лікарів уклали вже більше тисячі угод. І є частина лікарів, яка зараз саме працює з договорами. Ми дали шанс всім, аби до липня (приблизно 40 відсотків населення ще не визначилося з вибором лікаря) вони уклали угоди. Самі ж ужгородці повинні також розуміти, що це потрібно зробити.
А як щодо вагітних жінок? Вони стають на облік у жіночій консультації, обирають гінеколога… А чи потрібно при цьому йти до сімейного лікаря?
Перед тим, як жінка вагітніє, вона обстежується у сімейного лікаря. Звичайно, кожна людина має право вибору. Але в ідеалі сімейний лікар (і ми до того йдемо, бо ВУЗи тепер випускають сімейних лікарів нового зразка, які саме на цю професію вчилися, а не переучувалися з іншої) може вести вагітність. За кордоном так і є, якщо вагітність не паталогічна. У нас поки що сімейні лікарі на себе цю функцію не беруть, але терапевтичний супровід все одно вестимуть, бо гінеколог дивиться тільки на вагітність, а сімейний лікар – на стан здоров’я жінки в загальному. Тож спостерігатиметься вагітна жінка у комплексі гінекологом та сімейним лікарем. Із липня реформа торкнеться й гінекологів. Тому, думаю, після цього й почнеться співпраця.
У нас так виходить, що люди йдуть у аптеку, як на ринок, аби запакуватися препаратами. При цьому – головним лікарем є фармацевт, а першим порадником – Інтернет. Реклама ліків на кожному кроці. Чи медична реформа передбачає зміни в цьому питанні?
Якщо буде введено електронні рецепти, все зміниться. Буде так, як за кордоном. Там є ліки, які без рецептів купити не можна. І це правильно. Адже не можна купити антибіотик і пити його просто так, бо так хочеться, бо здається, що він допоможе. Я не хочу образити ні провізорів, ні фармацевтів, але чим конкретній людині лікуватися, повинен визначати лікар, бо тільки він може знати діагноз і загальний стан здоров’я пацієнта. Проте зміни в нашій державі можна робити лише поступово. Усе зразу запровадити не вийде.
Як коротко можете охарактеризувати плюси медичної реформи?
Пацієнт має поруч людину, яка відповідає за його здоров’я. Цього менеджера здоров’я він може собі вибрати сам. За надання йому медичної допомоги заклад та спеціаліста фінансує держава. Тобто тут діє принцип: «Гроші йдуть за пацієнтом». Це – основне. За таких умов можна говорити про здорову конкуренцію, про розвиток медичних установ (адже будівлі також потрібно утримувати). Крім того, вперше за всю історію лікар первинного контакту отримує гідну заробітну плату і готовий розвиватися, аби надавати людям якісну допомогу.
Спасибі за розмову. Успіхів вам і хай все задумане здійсниться.
Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
