Хліб, який вбиває закарпатців
Продукт, який вважають головним в нашій області, насправді є шкідливим та небезпечним
«Отче наш, що єси на небесах! Хліб наш насущний дай нам сьогодні» Саме так розпочинається головний християнський хіт, відомий кожному з нас. Саме ці слова стали приводом для того, що нині хліб вважається головною їжею людини. Але… про це скаже кожен священик будь-якої конфесії, Біблію написано алегорично… і під словом «хліб» мається на увазі зовсім не знайомий нам борошняний виріб, а поняття «їжа» (духовна, правильні позитивні думки) взагалі. Більше того, хліб, який їв Христос, коли жив на землі, є абсолютно не таким, який вживаємо ми сьогодні. Про це також може розповісти побожним закарпатцям абсолютно кожен духовний наставник. Цю інформацію можна знайти і в Інтернеті, і в релігійній літературі. Але замислюються над цим далеко не всі… Хлібом-сіллю у нас прийнято зустрічати поважних гостей, дітей у школі вчать, що хліб – всьому голова, вдома ми лише те й чуємо з дитинства, що хліб – джерело енергії для людини, тому їсти його просто необхідно. Тож газета «Неділя Закарпатські новини» спробувала з’ясувати, чи справді такий уже корисний хліб і чому наші земляки не лише об’їдаються ним, але й охоче підгодовують відходами з власного столу тварин, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Хліб – неприродна їжа для птахів і тварин
Гуляючи вулицями наших міст, часто можна побачити у парках та скверах залишений біля тротуарних доріжок та під деревами хліб. А в селах його нерідко підвішують до гілок насаджень. В Ужгороді хліб залишають птахам на лавицях уздовж набережних та в Боздоському парку, кришать голубам на Театральній площі, ним пригощають качок та лебедів вздовж течії Ужа.
Та якщо організм людини борошняні вироби ще здатен перетравити, хоча про користь та шкоду хліба останнім часом науковці постійно ведуть дискусії і про це ми поговоримо згодом, то шлунок лісових звірів та пернатих справляється з таким навантаженням важко.
У дикій природі вони ж непристосовані до такої їжі. Харчуються тим, що знайдуть – насінням, корінцями, плодами або навіть собі подібними, тільки не тим, що створено руками людини.
Підгодовують хлібом мешканців лісів та водойм не тільки в Україні, але і в країнах Європи. При цьому ті, хто, здавалося б, робить добру справу, не усвідомлюють, що їхня доброчинність може привести до проблем зі здоров’ям, скажімо, до ожиріння птахів, навіть до їхнього каліцтва. Згадаймо хоча б резонансний випадок, коли на Житомирщині так загодували лебедя хлібом, що той не міг злетіти.
Крім того, забагато легкодоступної їжі може також загрожувати розвитку пташенят та малят диких звірів. Вони звикають просити їжу, а не здобувати її. А ще… хліб, який кидають у воду, наприклад, качкам чи лебедям, розкладаючись, може погіршити її якість.
«Хліб – це неприродна їжа для птахів. Лебеді їдять в основному водні рослини, водні організми, які там є, можуть бути мальки, якісь молюски, рачки (не плутати з раками), водні комахи. Крім того, вони як гуси пасуться, в основному люблять злакові рослини. А щодо хліба, то все неприродне є не дуже добрим для організму, негативно впливає на травну систему, особливо коли мова йде про маленьких пташенят. Якщо лебедят годувати хлібом, вони можуть навіть загинути, – каже орнітолог з Ужгорода Оксана СТАНКЕВИЧ-ВОЛОСЯНЧУК. – Загалом підгодівля рекомендується в зимовий період, коли в основному водне дзеркало замерзає і птахи знаходяться на ділянках, де можуть плавати. Тоді у них обмежена можливість харчуватися і їх потрібно підгодовувати. Найкраще пригощати їх висівками, кашами. Знову ж таки хліб – не найкраща їжа. Звичайно, в містах лебедів підгодовують частіше хлібом, бо це запропонувати найпростіше. Але коли в їхньому раціоні з’являється досить серйозний сегмент борошняних виробів, це – погано і не дуже здорово для них. Влітку взагалі, я б сказала, не треба підгодовувати. Лебедям можна приносити траву, якщо вони бояться пастися далеко від берега. Але вони зазвичай знаходяться на річці чи в озері, де є все. Там дуже багато водоростей і різних організмів, які пернаті можуть собі ловити. Насправді харчування в них різноманітне, тож не треба його псувати хлібом. Він просто зайвий».
Утім хліб стає продуктом номер один у раціоні не лише птахів. Ним закарпатці підгодовують і собак та котів, додаючи до основної їжі… а бездомним нерідко просто кидають зачерствілі сухі скибки.
«Останнім часом домашні тварини почали хворіти тими ж захворюваннями, що й люди. Це свідчить про однаковий раціон харчування. У дикій природі, де лісові звірі здобувають собі харчі самостійно, ні в кого не буває таких розладів травлення, як у чотирилапих, що живуть поруч із господарями. Не буду перераховувати всі недуги, якими люди нагородили власних улюбленців, скажу тільки, що однією з головних – є ожиріння, яке призводить до багатьох інших дуже серйозних ускладнень – у тому числі до проблем з опорно-руховим апаратом, судинами, кров’ю. Причиною є незбалансоване неправильне харчування. Тому перший компонент, який треба виключити з собачого та котячого меню – це хліб. Тварин потрібно годувати кашами, м’ясом, готувати їм супи. У ідеалі раціон тварин повинен складатися з 50% рослинної речовини. Це можуть бути оброблені або сирі овочі. Вони містять цілий ряд важливих поживних речовин, які чотирилапі не можуть отримати від сухих кормів, що також не є дуже корисними. Крім того, собаки не повинні харчуватись виключно м’ясом та кістками, овочі давати їм потрібно регулярно, щоденно, а не час від часу, краще використовувати зелені листові – броколі, капусту, шпинат, але підійдуть також буряк, морква, кабачки, дині, бобові. Варто пам’ятати, що саме овочі роблять зуби собаки здоровими, шерсть гарною і шовковистою, а нервову систему та імунітет – міцними. Отже, обов’язково виключіть з раціону домашнього улюбленця борошняні вироби та включіть овочі, це значно поліпшить здоров’я та якість життя собаки чи кота, а також продовжить їхнє життя», – запевняє ветеринар Іван Щадей.
Цікаво, що якщо на Закарпатті свині досі їдять різні недоїдки, то у Великобританії годувати їх чим заманеться заборонено на державному рівні. 16 років тому там виникла епідемія ящура і науковці намагалися знайти причини страшної хвороби. У них виникла підозра, що джерелом розповсюдження інфекції стала одна зі свинячих ферм, на якій тварин нелегально годували різноманітними недоїдками з ресторану. Після цього у всій Англії заборонили годувати тварин чим попало, у тому числі відходами із закладів громадського харчування, передусім – хлібом. Із 2003 року заборону, що діяла у Великій Британії, запровадили на території всього Європейського Союзу.
Свиней тепер там годують соєю, пшеницею та маїсом, тобто рослинними культурами, якими можуть харчуватися і люди. Спочатку заборону фермери сприйняли дуже негативно, але тепер переконані, що після того як свинячий раціон став рослинним, якість м’яса тварин набагато покращилася.
Тож чи варто й нам губити здоров’я тих, кого ми любимо, своєю необміркованою щедрістю. Краще вже підгодовувати тварин тим, що для них дійсно корисне – натуральною рослинною здоровою їжею.
Ми є тим, що їмо
Зараз про якість хліба говориться багато. Справді, аби здешевити продукцію, виробники часом вдаються до хитрощів.
Наприклад, випікаючи більш якісну продукцію, вони мали б використовувати борошно вищого ґатунку, тоді хліб мав би бути білим. Тож вони, щоб досягти візуального ефекту просто його відбілюють, користуючись діоксидом хлору, перекисом та іншими хімічними сполуками. Відзначимо, що ці ж речовини використовуються у виробництві пральних порошків та іншої побутової хімії. А подібних «борошняних хитрощів» ще дуже багато. Здавалося б, темний житній хліб мав би бути більш безпечним. Але ж ні. Борошно з твердих сортів пшениці обробляється так само, як і будь-яке інше. Навіть найдорожчі промислові макарони містять відбілювачі і емульгатори.
«Справа в тому, що зараз під час виготовлення хліба дехто навіть відбілює борошно засобами на основі хлорки. У очищеному борошні абсолютно нічого корисного немає. Натомість у хлібі маємо різні добавки, цукор. Хліб повинен бути цільнозернистим, бездріжджовим, з висівками. Лише такий продукт може приносити користь. А те, що ми їмо, білий хліб, забиває наш кишечник і не є корисним, – каже ужгородський дієтолог Альона НЕКРАХА. – Це – абсолютно безкорисний продукт, від якого людина лише набирає вагу. Це стосується не лише хліба, а всіх борошняних виробів: печива, булочок, пончиків. Хоч про це багато кому відомо, але все одно таку продукцію багато хто вживає. Тим часом радує, що останнім часом відкриваються магазини, де можна купити і якісний хліб, і хлібці, і багато корисної їжі, навіть паску бездріжджову. Якщо ви не впевнені у виробникові , але маєте вільний час, найкраще вдома самому собі спекти хліб. Рецептами просто завалений Інтернет».
Проте навіть якщо деякі закарпатські ґаздині відмовляються від магазинного хліба і печуть його самі, вони все одно наражають близьких та себе на небезпеку, бо справа не в самому хлібі, а у борошні… у яке для кількості крім усього додається емульгатор лецитин, який отримують із генетично змінених соєвих бобів. Він, до речі, заборонений в ряді європейський країн.
Навіть якщо не проводити абсолютно ніякі дослідження якості борошна, всім відомо, що у хлібі міститься глютен. Це – білок, який є в зернинах більшості злакових культур (пшениця, жито, овес і ячмінь). У сухому вигляді він безбарвний і не має смаку, але при додаванні води стає сіруватим і за текстурою нагадує клей (звідси ще одна назва – клейковина). Саме завдяки глютену борошно, змішане з водою, перетворюється на еластичне і пружне тісто, що має велике значення в хлібопекарській промисловості.
Глютен є особливо небезпечним для людей з генетичною схильністю і індивідуальною непереносимістю цього білка. Таке захворювання називається целіакія. Незважаючи на те, що воно зустрічається у 1% населення, за статистикою, кожен третій виявляє ті чи інші ознаки глютенової непереносимості. У хворих на целіакію погіршується робота кишечника і різко знижується імунітет: імунна система розпізнає глютен як чужорідний білок і починає з ним активно боротися, вражаючи стінки тонкого кишечника. На щастя, цього можна уникнути, повністю виключивши продукти, що містять глютен, але вилікувати целіакію поки що неможливо.
Утім глютен є не лише у хлібі. Його виробники часто додають і в інші продукти, щоб підвищити їхню еластичність і надати потрібної форми. Тому він може входити до складу кетчупів, різних заправок, ковбас, цукерок, морозива, чіпсів, навіть таблеток і вітамінів в капсулах. Наявність в них глютену легко визначити: якщо на етикетці є напис «модифікований харчовий крохмаль», «гідролізований рослинний білок» або «текстурований рослинний білок», то це і є глютен.
Виходить, що справжній хліб із якісного борошна купити складно… Та й його ціна фактично мала б бути у рази вищою. Можливо від борошняних виробів краще відмовитись взагалі?
Якщо для вас це складно, найкраще купувати борошняні вироби в екомагазинах. В Ужгороді такі є. Технологія виготовлення продукції, яку там можна придбати, дуже відрізняється від звичайної, тому така їжа є більш корисною та здоровою.
Але про це газета «Неділя Закарпатські новини» розповість вам іншим разом.
Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
