Сморід, бруд, антисанітарія! У обласній дитячій лікарні в Мукачеві інфекційне відділення кишить інфекціями. ФОТО

Знаєте, якого слова боїться кожна мама? Їх, в принципі, багато – але я вам зараз назву одне з, якого я боялася і якого вдавалося в своїй мамській практиці досі уникати, а тут була необхідність з ним познайомитися. Це слово “інфекційка”!

Ми вчора повернулися з цього е-м-м-м… місця, так би мовити – аби не мовити тут інкаше, бо епітетів хочеться підібрати багато інакших. І це була не просто інфекційка, це було ціле інфекційне відділення Закарпатської обласної дитячої лікарні ! Такий набір слів викликає якусь повагу у пересічного користувача медичними послугами на Закарпатті. І треба сказати, що і лікарі, і медсестри за рівнем своїх послуг (власне, які надали там мені і моїй дитині) тим критеріям відповідають: відкачали швидко, фахово і відпустили наступного дня. Ми не заплатили ні копійки за крапельниці, препарати, системи, шприци – за що там ще збирають зазвичай кошти від мамочок у відділеннях наших лікарень ” бо нема фінансування”. Медсестри не віднікувалися, коли по десять раз на годину кличеш в палату, лікар проявила максимум уваги і надала виключні консультації. Ми з сином за це щиро вдячні.

Але! День перебування в обласній інфекційці разом із тим виявився таким негативним досвідом, який я досі не отримувала. І я, сумніваючися, все ж таки вирішила винести сміття хати. Ось воно нижче – ви можете все це проглянути на фото і переконатися.

Ми ночували та провели день у загальній палаті, пацієнтів туди розподіляють за схожими діагнозами. З нами були ще дві матусі з дітьми, які там провели три дні. За ці три дні, з їхній слів, в палаті ні разу!!! не мили підлогу та не вмикали кварц! Власне, в той день, коли там були ми – кімнату теж не мили і не кварцували. Коридор мили двічі з хлором, палату зранку до після обіду – ні разу. В кімнаті є умивальник, проблемний, із забитим стоком, з дезинфікатором на дні пляшки. На відкосах на вікнах – грибок, двері – з пов”їданим сторічним брудом, їх легше запалити, ніж відмити, ламберія на стінах – брудна та потріскана. Там би портативна лабораторія виявила, певно, всі існуючі інфекції світу! Ну й окреме місце – це туалет ( в душову я не ризикнула зайти, бо нас відпускали). Як би не були розділені пацієнти з різними інфекціями по палатах, вони все одно це місце відвідують.

А там — жах!

Бруд, грибок, цвіль, неміняні одноразові пакети, відсутність дезинфікатора для рук (зате от працює сушка, да) – тобто, дверної ручки торкаються усі хворі і розносять це все добро по своїм палатам на поверсі.

Я тут оце все зараз виставляю, розуміючи, що почнеться спочатку Фб-срач, а потім, можливо, навіть і не Фб, і комусь (наприклад, заввіділенню чи, скажімо, там, завгоспу чи сестрі-господарці), можливо, навіть і “влетить” – але мене за це совість не гризтиме. І знаєте, чому? Тому що перебування у вашому закладі – медзакладі, зазначте, шановні! – це ПРИНИЖЕННЯ.

Це приниження гідності пацієнтів, які до вас потрапляють не з великого, повірте, бажання (бо коли мене до вас у відділення посилали з приймального уже кілька разів за сім років, відколи я мама, я щоразу видзвонювала якихось знайомих медсестер, які могли проводити маніпуляції вдома, дзвонила по двадцять разів на день лікарці консультуватися – аби тільки не в інфекційку!).

Це приниження гідності усіх отих медсестер і лікарів, які ще не звалили в Словаччину чи Угорщину, і таки відкачують наших дітей за необхідності.

Я не знаю, про що ви там звітуєте на обласних планірках в Департаменті охорони здоров”я Закарпатська Обласна Державна Адміністрація і яке у вас фінансування, і чи вам дійсно не вистачає на дезинфікатори та хлор для миття палат, на вапно, аби раз на рік забілити отой грибок, на те, аби поміняти оті зачухані двері та пороги, на бахіли, шапочки та маски для персоналу – але виглядає так, наразі, що вам просто не вистачає совісті та поваги до своїх пацієнтів та до своїх працівників, які в цьому хліві працюють – щодня чи через дві доби на чергуванні.

І більше жодного разу не повірю в гасло про #місто №1 вам, Андрій Балога як голові Мукачівська міська рада та міста, де знаходиться ця лікарня – я розумію, що не ви фінансуєте цей заклад, але усі мешканці вашого міста номер 1 обслуговуються в цьому відділенні – і для дітей альтернативи у місті нема (маю на вазу приватні медцентри, де би відкачували дітей за необхідності, а не просто консультували).

Тому ви – не місто №1, ні разу!

І ще наостанок затегаю Уляна Супрун – пані в.о мінстра, ви були в Мукачеві і з ваших вуст лунало багато похвали до медицини в цьому місті. Хоча ви відвідали в ході свого візиту “первинку”, яку тут добре зробили, де комфортно та чисто. Зайдіть наступного разу в обласну інфекційку в Мукачеві, вам буде цікаво, це я вас як журналіст переконую.

Тетяна КОГУТИЧ

zakarpatpost.net